На Волині оприлюднили справи українських націоналістів з фонду КДБ (відео)
Державний архів Волинської області оцифрував кримінальні справи несудових органів за 1939-1953 роки з фонду КДБ. Оприлюднили 257 справ українських націоналістів.
Про це Суспільному розповіла начальниця відділу зберігання документів Антоніна Гурська.
Упродовж 28 років СБУ розсекретила та передала до державного архіву 4231 справу. Це кримінальні справи тих, хто був реабілітований, – розповідає керівниця відділу архіву Антоніна Гурська.
У папках є протоколи, особисті документи, фотографії, відбитки пальців та схеми затримання. Кожна справа закінчується: "Освободить и дело сдать в архив".
Брати Бернадські Анатолій та Василь з Локач розповідають про свого дядька – Григорія Сала, на псевдо "Сушко". Він у 1939 році пішов у лави УПА, був провідником Берестейської округи. Анатолій Бернадській каже: з дитинства чув історію про діяльність дядька.
"Баба Марія, мати того Гриця Сушка, вона згадувала тихенько: "Ой! Діти, ми були вивезені в Сибір, бо мій син Гриць був в підпіллі", – розповів він.
Брати кажуть: з часів незалежності України почали шукати відомості про Сушка, писали листи в архів СБУ, але відповіді позитивної не отримали.
У 2017 році родина Бернадських отримала лист з обласної адміністрації, де йшлося про те, що розшукують рідних "Сушка". Як з’ясували згодом, у 1949 році провідник "Сушко" посмертно був нагороджений Срібним Хрестом Заслуги.
Краєзнавець Віталій Кушнір робив історичні розвідки діяльності Української Повстанської Армії в Локачинському районі. З його статті брати Бернадські дізналися, де загинув та спочиває провідник.
"Загинув він в бою з червоними партизанами біля села Річиця Ратнівського району і похований біля церкви в селі Хотешів", – вважає Вітілій Кушнір.
Василь Бернадський розповідає: у 2018 році з районної газети дізналися про місце поховання дядька у селі Хотешів Камінь-Каширського району. Тоді ж вперше поїхали туди. Побачили, що на самому хресті зроблена табличка, на якій написано: "Тут спочивають у вічному сні славні вояки УПА, що загинули у 1943 році: лікар Євген Каранович, сестра милосердя Марія, і провідник "Сушко", 4 невідомих. Вічна слава героям!"
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Що в будинку та з чого п'є чай власниця вінтажного дому-кафе у Луцьку Яна Тарарай (фото)
Кухар з Волині покинув проєкт «МастерШеф»: що стало причиною (фото)
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
Замість аптеки: у центрі Луцька відкрився новий магазин «Сімі» (фото)
