Курс 30 гривень за долар може спровокувати новий виток інфляції, – дослідження

На початку липня президент Володимир Зеленський заявив, що його команда майже рік веде боротьбу зі зміцненням гривні. На думку президента, через курс гривні, що був у країні останнім часом, підприємства "недоотримали мільйони та закрилися". Міністр економіки також неодноразово заявляв, що інфляція має бути 8-9 % і навіть 11-12 % (Національний банк України прогнозує інфляцію на рівні 5-6 %, за 6 місяців інфляція становила 2,4 % відносно аналогічного періоду минулого року).

Про це пише VoxUkraine.

Такі заяви впливають на інфляційні очікування підприємств. У свою чергу, інфляційні очікування прямо пов'язані з інфляцією та очікуваннями щодо курсу гривні й зростання ВВП.

Юрій Городніченко, професор Каліфорнійського університету в Берклі, член Редколегії VoxUkraine, та Соломія Шпак, професорка KSE, дослідили, як підприємства реагують на ослаблення гривні та чи прагнуть курсу 30 гривень за долар.

Опитування керівників компаній, що його проводить НБУ, показує сильний зв'язок між очікуваним курсом обміну валют, інфляцією та діловою активністю. Підприємці, які очікують ослаблення гривні (тобто для купівлі одного долара потрібно більше гривень), також починають чекати зростання інфляції. А та, своєю чергою, асоціюється зі зростанням безробіття та економічним спадом.

“Якщо говорити людям, що національна валюта знеціниться на 10 відсоткових пунктів (з 27 до 30 грн/дол), швидше за все, це призведе до збільшення очікуваної інфляції на 3 відсоткових пункти – а це немало”, – вказують Юрій Городніченко та Соломія Шпак.

Часто кажуть, що слабша гривня дозволить “розгорнути крила” експортерам. Але те ж опитування показує, що керівники з вищими інфляційними очікуваннями частіше очікують на макроекономічний спад. Простіше кажучи, вони розцінюють зростання інфляції як погану ознаку. А отже, зменшують свої інвестиції, скорочують персонал та неохоче наймають нових працівників. Крім того, вони очікують зростання витрат, тому можуть заздалегідь підняти ціни, тим самим запускаючи “спіраль інфляції”.

Щоб стримати інфляцію, яка найбільше б’є по найбіднішим верствам населення, НБУ буде змушений піднімати відсоткову ставку. Це зменшить можливість кредитування бізнесу і може призвести до уповільнення економіки, якщо не рецесії.

Дослідження показує: заяви про зростання інфляції або ослаблення гривні є контрпродуктивними, оскільки можуть спричинити скорочення інвестицій, споживання та зайнятості.

“Розробникам політики потрібно бути надзвичайно обережними у виборі слів, щоб спрямовувати економіку та зберігати спокій на ринках. Це мистецтво, яким в Україні багато хто ще не володіє”, – додають Юрій Городніченко та Соломія Шпак.

Довідково: протягом першої половини 2020 року середній курс гривні був 26 грн/дол. Для того, щоб привести середній курс до закладеного в бюджеті 30 грн/дол., протягом другої половини року курс мав би бути 35 грн/дол. Навряд чи така девальвація піде на користь економіці. І вже точно вона означатиме руйнування макроекономічної стабільності. На думку авторів, варто Міністерству фінансів під час розрахунку бюджету керуватися реалістичними прогнозами, а не “підганяти” реальність під розрахунки Мінфіну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Верховна Рада призначила голову Нацбанку
• Як вплине відставка Смолія на українців
• Українці відмовляються від готівки