Тарас ШКІТЕР: «До провалів Зеленського прикуто більше уваги, ніж до досягнень» (відео)

З Тарасом Шкітером ми знайомі вже майже 5 років. Кандидат в народні депутати України, співзасновник Громадянського Руху «СВІДОМІ», директор інформаційного агентства «Конкурент» та продюсер ток-шоу «Протилежний погляд» – регалії, якими за короткий час «обріс» молодий громадський діяч та медіа-менеджер.

В яскравий сонячний день ми вкотре зустрілися з ним на території мальовничого «Сіті парку», щоб записати чергове, вже четверте літнє інтерв'ю.

Тарас одягнутий в білу сорочку та сині джинси. На ногах – кросівки. Серед тем, які ми піднімаємо, – карантин, округи без депутатів, майбутні вибори та нові проєкти.

Час від часу повз нас проходять здивовані люди, але це не заважає, і ми динамічно спілкуємося упродовж 40-а хвилин…

– Понад два місяці ми провели на карантині. Для багатьох людей він став справжнім випробуванням: і фінансовим, і моральним. Розкажи, як ти пережив цей час? Чи був він складним для тебе?

– Початок карантину я провів вдома, на самоізоляції. Півтора-два місяці працював дистанційно. Намагався, окрім магазину, більше нікуди не виходити. До звичайного робочого графіку я та колеги повернулися з відновленням громадського транспорту у місті.

– Спочатку люди були дуже налякані коронавірусом, достатньо пригадати ситуацію в Нових Санжарах. Сьогодні вони втомлені та злі, схильні вірити, що ніякого вірусу взагалі нема. Як ти вважаєш, чому сприйняття людей настільки кардинально змінилося? Чи винна у цьому влада, яка,можливо, залякала народ?

– Мені здається, що сприйняття людей напряму залежить від їхнього фінансового становища. Думаю, що це не роздільні речі. Більшість людей або втратили роботу або перебували у відпустці за власний рахунок.

На початку всі сприймали карантин, як можливість відпочити вдома. Через місяць-другий людям стало набагато складніше. Були закриті школи, садочки, а необхідність купувати їжу та сплачувати за комунальні послуги залишалася. Я думаю, що недовіра до того, що вірус справді існує, безпосередньо пов'язана з економічним станом людей.

У своєму «фейсбуці» я публікував соціологічні дослідження, де було вказано, що українці бояться збідніти, а не захворіти на коронавірус. Безгрошів'я їх набагато сильніше лякає, ніж сама хвороба.

– Ексміністр економіки Тимофій Милованов ще раніше казав, що кількість зафіксованих хворих на коронавірус зросте до 1500 випадків за добу. Проте, на його думку, не потрібно повертати жорсткий карантин, а натомість варто посилити контроль за дотриманням протиепідеміологічних вимог (маски, дезінфекція, відстань тощо). Які твої думки щодо карантинних обмежень? Чи потрібно рухатися у напрямку послаблення, зважаючи на те, що кількість хворих росте?

– Особисто я вважаю, що треба бути на карантині, поки ми можемо. Потрібно розуміти, що вся Україна не може сидіти вдома. Логіка в словах Милованова є, я також за те, що потрібно працювати, але дотримуватися обмежень.

Багатьох людей, які втратили роботу, бізнесменів, які залишилися без прибутків, найбільше образила несправедливість. Те, що «Епіцентр», який заробляє мільярди, працював, а якісь ресторанчики та кіоски – ні.

Я спілкувався з директором кінотеатру у «Промені». В Києві зали працюють, в інших містах теж, а він – досі ні. Це вже триває три з половиною місяця, заробітку немає, люди звільняються, бізнес руйнується.

Повинна бути справедливість: не можна, щоб одні заробляли, а іншим це заборонено.

– Перейдемо до інших тем. У минулому році з телеекранів зникло популярне волинське ток-шоу «Протилежний поглядLIVE», творцем і продюсером якого ти був. Чому ухвалили таке рішення?

– Ми виходили на одному з волинських телеканалів, наш договір добіг кінця і ми його не продовжили. З іншого боку, майже вся команда, яка брала участь у створенні «Протилежного погляду», залишається на зв'язку. Вона є і далі працює.

Ми переродилися у новий проєкт, на базі інформаційного агентства «Конкурент» з'явився «КонкурентTV», який очолює Олександра Куртеєва. Потрібно розуміти, що «Протилежний погляд» – це телевізійна тема. Тому коли ми не домовилися з каналом, то ухвалили рішення перейти на інтернет-платформи, щоб створювати відеоновини. Ми вирішили це робити для людей, які більше полюбляють дивитися, ніж читати. Зараз ми набираємо оберти і я, користуючись нагодою, запрошую усіх підписуватися на ютуб-канал «Конкурента».

– Чи варто очікувати на ще якісь нові медіа-проєкти? Що це може бути?

– Є кілька проєктів, але ми ними поки не займаємося, оскільки хочемо більше розвинути розпочаті.

– Наприкінці літа буде третя річниця Громадянського Руху «СВІДОМІ». Одним із ключових напрямків, яким займалася організація, були так звані округи без депутатів. Все почалося з досліджень, які я сам і робив. Але пам'ятаю, що саме ти прийшов з такою ініціативою до мене. Розкажи, що спонукало тебе задуматися про цю проблему?

– Ситуація проста. До нас часто зверталися громадяни, які потребували допомоги в себе в мікрорайоні. Я помітив тенденцію, що більшість людей, які до нас приходили, мешкають на окрузі, де немає представника у Луцькій міській раді. Почав цим цікавитися і зрозумів логіку. Вона дуже проста: депутат хоче, щоб йому знову довірили виборці і тому йде та штурмує міськраду. Вимагає, щоб міський голова витрачав гроші на його округ. Робив там майданчики, асфальтував дорогу. Він лобіює, бо це конвертується у голоси за нього на майбутніх виборах. А на окрузі без депутата такого лобіста немає. І тому фінансування він отримує за залишковим принципом.

Ми підняли це питання на дуже серйозний рівень. Андрій Володимирович Покровський відстояв вирішення цих проблем у Луцькраді, досягнувши успіху. Я брав участь у всеукраїнському проєкті на телеканалі ICTV з цією темою і пройшов до сотні найкращих.

Ми висвітлювали цю проблему на центральному телебаченні. Я їздив з проєктом у Київську міську державну адміністрацію і демонстрував там наші рішення. Я спілкувався з мером Дніпра Борисом Філатовим і його заступнику Олександру Сидоренку теж передав напрацювання. Ми достатньо серйозно займалися цим проєктом. У Луцьку вдалося досягнути чималих результатів, бо на кожен округ без депутата (таких округів у Луцьку 12, - ред.) щороку виділяється 100 000 гривень додаткових державних коштів.

– Я знаю, що «СВІДОМІ» регулярно проводять круглі столи на різні теми. Розкажи про це детальніше.

– Ми поставили для себе завдання бути корисними для Луцька та лучан. Ми зрозуміли, що всі луцькі проблеми можуть вирішити лише люди, які проживають тут. Президент Зеленський не буде вирішувати питання водопостачання чи сміттєзвалища у Луцьку. Порошенко не займатиметься проблемою подачі гарячої води на 40-й квартал. Олег Ляшко не братиме на себе питання неякісного асфальтового покриття у місті. Ні! Це все будуть вирішувати люди, які живуть тут.

На базі «СВІДОМИХ» ми почали об'єднувати осіб, які реально можуть змінити Луцьк. Круглі столи – це спосіб комунікації, завдяки якому, ми знайомимося з багатьма фаховими людьми. Ми запрошуємо відповідних спеціалістів, залежно від теми. Наприклад, якщо це коронавірус – кличемо лікарів. Разом із цим, оскільки до нашого Руху долучилося чимало депутатів Луцькради, ми можемо допомогти, скажімо, медикам чи вчителям вирішувати їхні проблеми, передаючи інформацію міській владі.

– Чим ще зараз займаються «СВІДОМІ»? Чи плануєте якісь нові проєкти?

– Цієї осені будуть відбуватися вибори до органів місцевого самоврядування. «СВІДОМІ» не виключають того, що братимуть у них участь. У цьому контексті є один основний проєкт – «Стань депутатом Луцькради!». Він дає можливість будь-якому лучанину потрапити у міську раду. Тобто, нашою метою є привести у владу лучан!

У нас виникла ідея, створити ініціативу, завдяки якій зможемо залучити фахових людей у нашу команду. Хочу зазначити, що це не так, як було під час парламентської кампанії, коли набирали весільних фотографів у політику. Ми шукаємо саме фахівців! Для відбору було придумано спеціальний процес, який дозволить таким людям потрапити до нас.

Чомусь в нашому місті, як і в багатьох інших, існує наступний парадокс: виборці, коли настає час обирати депутатів міської ради, голосують за київського партійного боса. За Зеленського, Порошенка, Тимошенко. Але питання, які турбують місцевих, вирішують лучани. Щоб не розчаровуватися, потрібно голосувати за конкретних людей, а не за обличчя на білборді.

– На продовження теми проєктів. У Луцьку демонтували частину Старого ринку і зараз там земельна ділянка, на якій потрібно щось робити. Нещодавно звучали пропозиції облаштувати там кінотеатр під відкритим небом. Яке твоє бачення щодо розвитку цієї території?

– Ця територія повинна бути задіяна так, щоб бізнес, який там працюватиме, міг заробляти кошти. Натомість, для міста важливо, щоб там був порядок і чистота, а сама площа вписувалася в архітектуру Старого міста. Досягнути результату можна, завдяки комунікації усіх зацікавлених сторін. Тому долучатися повинні представники ринку, влади та інвесторів, які готові туди вкладатися. Потрібно сідати та обговорювати.

– Ще одна гостра луцька тема – запровадження е-квитка у громадському транспорті. Ти спілкуєшся з багатьма людьми, «СВІДОМІ» часто обговорюють проблематику перевезень, тому цікава твоя думка – наскільки вдало Луцьк перейшов на безготівкову систему оплати у транспорті?

– Я думаю, що цей процес пройшов доволі вдало. Складнощів з оплатою нема, додаток на телефоні працює. Проблема з е-квитком у Луцьку відсутня, але є нарікання на громадський транспорт, його комфорт. Це потрібно змінювати. Команда «СВІДОМИХ» має необхідні напрацювання і бачить, як покращити ситуацію.

– Наостанок, не можу обійти стороною, напевно, найвідомішу людину нашої країни – Володимира Зеленського. Багато людей і досі обожнюють президента, чимало розчарувалися, ще частина – ненавидить. Що ти думаєш про гаранта та його перший рік на посаді? Чи вдалося йому чогось досягти?

– Безперечно, досягнення є, але разом із ними – провали, до яких увага суспільства прикута набагато більше. Дуже багато випадкових людей роблять невдалі речі і повага до них зникає. Люди, голосуючи персонально за Володимира Зеленського, привели до влади тисячі людей. Не всі з них виявилися компетентними. Тому ми маємо те, що є: збільшення кількості невдоволених, зростання антирейтингу.

Команда Зеленського – великі фахівці у тому, як виборювати владу. Але чи експерти вони у державному управлінні? Це вже велике питання. Не завжди та людина, яка складає враження грамотного політика на телеекранах, є компетентною у виконавчій владі. Кожному волинянину та українцю потрібно зрозуміти, що необхідно обирати конкретних людей. Тоді проблем стане менше.