Кінотеатр "Промінь": знищене обличчя чи естетика нового часу

Останнім часом чимало суперечок виникає навколо будівлі, яку знає абсолютно кожен лучанин як кінотеатр "Промінь".

Хоча ця споруда у початковому вигляді не простояла й півстоліття, але для багатьох мешканців міста вона стала таким собі рідним і привітним стариганем, якому кажеш "Добрий день" і чимчикуєш далі у своїх справах.

2012 рік став переломним для будівлі. Вона потрапила в руки приватного інвестора. І з того часу невпинно і кардинально змінювалася.

Вже нині чітко видно – "Промінь" не той, що був.

З огляду на те, що будівельні роботи як самої споруди, так і навколишньої території стрімко прямують до завершення, постає питання: а чи став "Промінь" кращим?

Місто розділилося у своїх судженнях.

Саме тому Ділове видання Волині "Конкурент" спробувало заглибитися в суть проблеми і пояснити, що думають про новий архітектурний об'єкт та чим він насправді є: окрасою чи недолугим "зведенням".

Новий "Промінь" – будівля не для "совків"

Головний архітектор розважального центру Андрош Бідзіля каже, що такої споруди у Луцьку не було ще. Будівля виконана у сучасному архітектурному стилі.

"Це багатофункціональна споруда, у 2,5 раза більша, ніж була до того. Там має бути 5 кінозалів, великий супермаркет та безліч інших об'єктів", – відзначає автор проекту.

Архітектор зауважив, що проектувати цю будівлю було дещо складніше, ніж зазвичай, оскільки її потрібно було реконструювати, а не зводити з нуля.

Зі слів Андроша Бідзілі, проектування площі перед "Променем" – його робота. А зараз потрібно було трохи оновити площу, осучаснити, що й було зроблено.

Архітектор відзначив: критика нової будівлі, що вона нібито не вписується в загальну картину – це наслідок "совкового" мислення.

"Будівля дуже сучасна. Це помітно, якщо порівняти її із європейськими та світовими торгівельно-розважальними комплексами. Якщо людина живе тільки "совками", то зрозуміло, що у неї "совкові" думки", – вважає Андрош.

Заслужений архітектор України твердить, що при плануванні брали за приклад європейські споруди. Однак "Промінь" – це авторський проект і аналогів йому немає.

"Я думаю, що на Україні такі центри мало ще де є. Для нашої країни це досить серйозний об'єкт", – стверджує Андрош Бідзіля.

Відповідальний бізнес – максимум комфорту для лучан

Директор ТзОВ "РЦ "Промінь" Дмитро Грелюк коментує видозміни площі перед "Променем". Він перелічує чималу кількість виконаних робіт і додає, що багато з них – виключно ініціатива власника для безпеки лучан та зручності у користуванні комунальним установам.

Йдеться, зокрема, про стовпчики та металеві конструкції, якими обгородили усю площу майдану.

Стовпчики, між іншим, обклеєні світлодіодною стрічкою, яка відблискуватиме вночі і буде орієнтиром для водіїв.

"Зроблено це для того, щоб пішоходам було безпечно ходити. Також, щоб не допустити в'їзду на територію майданчика автомобілів" – зауважує директор "Променю".

Крім того, зі слів Дмитра Грелюка, бувають випадки, коли водії, не справившись із керуванням, "вилітають" з проїжджої частини на пішохідні площі, що може призвести до немалих жертв.

Без жодних претензій на відшкодування власники "Променю" створили також другу кишеньку для транспорту на проспекті Василя Мойсея, яка не входить до загального плану реконструкції. Зроблено це для того, щоб розвантажити рух транспорту та не допустити виникнення автомобільних корків.

Щоправда, для облаштування кишеньки довелося зрізати 8 дерев. І як зауважив директор ТзОВ "РЦ "Промінь", – це була вимушена дія, оскільки унаслідок встановлення неподалік світлофора виникала загроза заторів.

"Зрізання дерев, на жаль, було необхідністю", – констатує Дмитро і додає, що виконання цієї роботи було офіційно погоджене з міською радою.

Поміж іншим, серед виконаних робіт – заміна деформованих плит, встановлення нових парканів, світлофора, оновлення пам'ятника Грушевському та фонтану на площі.

На площі перед "Променем" з'явилися також нові ліхтарі.

Скептики зауважують: навіщо було встановлювати нові ліхтарі, якщо старі справно працювали.

На це Дмитро Грелюк відповів, що нові ліхтарі мають сучасний вигляд, а також є енергоощадними, що своєю чергою дозволить суттєво зменшити споживання енергії.

"Так як ця площа перебуватиме у комунальній власності, затрати буде нести місто. Ці ліхтарі споживають мінімум електроенергії, а тому й платити міська влада буде значно менше", – каже директор "Променю".

Зі слів Дмитра, старі ліхтарі, як і іншу комунальну власність, передали на баланс міста.

Квітники, що знаходяться на території площі, будуть зрошуватися за допомогою систем поливу, встановлених інвестором. Хоча доглядатиме за рослинами комунальна структура міста.

Щодо насаджень дерев, власники розважального центру мають намір посадити ялинку на площі. Крім того, планують засадити кілька клумб деревами, розмістивши їх одне біля одного.

Також директор ТзОВ "РЦ "Промінь" запевнив, що матеріал, який використали для облицювання фасаду – надійний та довговічний. Він має назву HPL-панель, або ламінат високого тиску. Матеріал є дуже міцним, стійким до механічних пошкоджень та вогнестійким (група горючості Г1). Крім того, він не "боїться" перепадів температур і не забруднюється (цьому сприяє висока щільність матеріалу).

"Це фасадний матеріал. Ми одні з перших його використовуємо на таких великих будівлях в Україні. Це нова, сучасна технологія, яку застосовують у всьому світі", – каже Дмитро Грелюк і додає, що гарантійний термін панелей, як мінімум, 25 років.

Краще "старий" чи "новий"?

На думку луцького краєзнавця і дослідника історії Луцька Олександра Котиса, найкраще було б не перебудовувати "Промінь", а оновити його в первісному вигляді.

Колишнє приміщення кінотеатру цінне тим, вважає краєзнавець, що представляло вузький стиль архітектури, так званий радянський модернізм. Він був популярний у Луцьку в 60-70 роках минулого сторіччя. Сюди належить також Волинський драмтеатр.

"Коли говорять про нинішній "Промінь", не завжди звертають увагу на те, що на цьому місці вже був будинок, який мав своє архітектурне обличчя і, на жаль, його абсолютно знівелювали", – резюмує краєзнавець.

Щодо споруди у сьогоднішньому вигляді, каже Котис, її архітектура відображає сучасні тенденції, подобається йому це, чи ні.

"Я більш ніж впевнений, що коли пройде 50-100 років, то цей будинок вважатимуть прикладом естетики нашого часу", – зауважує краєзнавець.

Зі слів дослідника історії, якщо порівнювати "Промінь" до початку реконструкції і "Промінь", який є зараз – то він, звичайно, став кращим, ніж був раніше.

А що ж каже влада?

Начальник управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Леонід Герасимюк каже, що критика нової будівлі "Променю" спричинена нерозумінням людей, мовляв, декому вона здається незвичною.

"Чим ця думка підкріплена? Я кажу, дайте хай пройде час. Воно просто декому здається незвичним. Але те, що не звичне, не означає погане", – вважає держслужбовець.

На думку головного архітектора міста, розважальний центр може видаватися комусь незрозумілим на фоні старих будівель, які оточують його.

"Як Пікассо колись не розуміли. Але ж він знайшов своє місце у класиці, правильно?", – твердить посадовець.

Він пригадує, що колись так само точилися суперечки навколо старого приміщення універмагу у Луцьку.

"Але ж зробили його достойно? Достойно", – резюмує Леонід Герасимюк і додає, що нинішній "Промінь" вважає цікавішим ніж той, що був раніше.

Архітектор міркує, що із часом ця споруда знайде своє місце і люди звикнуть до неї, сприйматимуть краще.

На його думку, кінотеатр "Промінь" останніх років був у жалюгідному стані, тому архітектурною пам'яткою епохи соціалізму назвати його важко.

Нині ж, додає головний архітектор Луцька, – час нових технологій. І щоб йти у ногу з часом, "Промінь" мусив бути реконструйований, що безумовно не могло не відобразитися на фасаді будівлі.

Схвально відгукується начальник управління про Андроша Бідзілю, який проектував сучасний "Промінь". Останній також є автором оновленого залізничного вокзалу у Луцьку і житлового комплексу "Яровиця", який, на думку Герасимюка, – є один із найгарніших будинків, збудованих у Луцьку останнім часом.

"Я вірю автору і вірю в його творчу задумку. Щоб критикувати, треба спочатку самому щось зробити", – вважає посадовець.

На запитання, чи виправданою є так звана пайова участь інвестора, коли він за свої кошти виконує роботи для міста, Леонід Герасимюк відповідає: "Звичайно краще все робити в комплексі і одночасно".

Посадовець аргументує, що провести загальну реконструкцію навколишньої території легше майстрам, які будують "Промінь" і мають всю необхідну техніку під рукою, аніж залишати цей клаптик ділянки на невідомий термін, поки міська рада самостійно не виконає робіт.

"Я вважаю невиправданим, коли починають нарікати. Це все роблять планомірно і виважено: фахівці міської ради пропрацьовують договір про пайову участь. Тут ніхто нічого не приховує і не придумує", – резюмує держслужбовець.

***

Повернімося до аналогії з дідусем. Вже три роки, як не стало старого "Променю". Та чи варто з цього приводу сумувати?

Так, всі звикли до нього. Так, він був привітним завжди і всім знайомим. Але проходивши повз, ти розумів, що крім привітного привітання у вигляді кивка головою, ні він тобі, ні ти йому більш нічим не цікавий.

Нині ж от-от повинен з'явитися новий і сучасний "Промінь". Значно більший, значно цікавіший. І хтозна, можливо, після привітання із ним у вас зав'яжеться розмова. І він запросить тебе на гостину. І хтозна, можливо, це стане початком великої дружби.