Показали рідкісні фото дисидента з Волині, який викладав у Гарварді

Постать видатного волинянина Валентина Мороза, уродженця села Холонів на Горохівщині (15.05.1936 р.), є загальновідомою. Особливо часто пишуть про його дисидентський період. Саме Валентина Мороза (разом з Дмитром Іващенком) одного з перших арештувала брежнєвська влада під час «першого покосу» інтелігенції у 1965 році та судила у Луцьку.

Про це розповідає Яна Лис, старша наукова співробітниця науково- експозиційного відділу новітньої історії Волині Волинського краєзнавчого музею.

Після арешту було чотирирічне ув’язнення, підпільне написання там знаменитої статті «Репортаж із заповідника імені Берії». Опісля були статті «Серед снігів», «Хроніка опору», «Мойсей і Датан», які, знову ж таки, надходили до самвидаву.

Через дев’ять місяців після повернення, 1 червня 1970 року відбувся другий арешт. Суд завершився жорстоким вироком: 14 років, з них – 6 років спецтюрм, 3 роки таборів особливого режиму і 5 років заслання з визнанням особливо небезпечним рецидивістом. В ув’язненні у далекій Мордовії неодноразово брав участь у різних акціях непокори. Нарешті, у 1979 році, після п’ятимісячного голодування Валентина Мороза, московська влада обміняла його та ще чотирьох політв’язнів на двох радянських агентів КДБ, засуджених у США за звинуваченням у шпигунстві. Обмін відбувся вночі з 27 на 28 квітня 1979 року у Нью-Йоркському аеропорту імені Кеннеді.

Однак, його еміграційна діяльність була не менш активна. Оселившись в Америці, Валентин Мороз викладав у Гарвардському університеті. Протягом 1980–1982 років навчався в Українському вільному університеті в Мюнхені. Там же захистив докторську дисертацію «Етнонім Україна» (на матеріалах історичних пісень і дум). У 1981 році переїхав до Канади, де працював радіожурналістом у Торонто, видавав журнал «Анабазис».

У Волинському краєзнавчому музеї експонуються дві рідкісні фотографії з еміграційного періоду Валентина Мороза. На першій він (разом зі Славою Стецько) на прийомі у прем’єр-міністра німецької землі Баварія Б. В. Штравса (літо 1979 р.). На другій на україно-афганській демонстрації протесту проти радянської окупації Афганістану (Нью-Йорк, 1980 р.). З цих світлин можна зрозуміти, що, навіть перебуваючи в діаспорі, непокірний волинянин продовжував активну громадсько-політичну діяльність.

Після проголошення Верховною Радою «Декларації про державний суверенітет України» отримав змогу повернутися на рідну землю. З січня 1991 року Валентин Мороз жив у Львові. Завідував кафедрою українознавства в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова. З 1993 році став професором кафедри українознавства Львівського державного інституту (нині університет) фізкультури та викладачем політології Львівської філії Української академії державного управління при Президентові України. Помер у Львові 16 квітня минулого року.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Якими були мами-українки на початку ХХ століття: показали історичні фото
• Великдень на Волині 20 років тому: старі фотографії
• Як виглядав зруйнований костел у Ковелі (ВІДЕО)