Поділитись:

У 90% українців на карантині виникли проблеми, – дослідження

Понеділок, 27 квітня 2020, 09:13

Українці уважно стежать за новинами щодо поширення коронавірусу, бояться самі ж ним заразитися, скаржаться на відсутність заощаджень і дуже хочуть зібратися з родичами та друзями. 

Такі результати Всеукраїнського ролінгового дослідження «Рубікон».

Отож, результати третьої хвилі моніторингу показують, що наразі переважна більшість українців продовжує стежити за подіями, пов’язаними із загрозою епідемії коронавірусу в Україні (93% опитаних), а також із введенням карантинних заходів по всій країні (95%). Доля тих, хто вважає, що карантин дуже необхідний, у третю хвилю спостерігається приблизно на рівні другої хвилі, а, отже, значима динаміка зниження у порівнянні із хвилею 1 (72% на початку, 63% та 64% у хвилю 2 та хвилю 3, відповідно).

Як і раніше, приблизно 3/4 українців (75%) побоюються, що вони самі або їхні близькі можуть захворіти коронавірусом. У порівнянні із попередньою хвилею, спостерігається деяке зростання частоти згадувань таких запобіжних заходів, як носіння маски при виході з будинку (з 87% до 91%), дотримання соціальної дистанції (з 64% до 70%) і уникнення місць скупчення людей (з 61% до 66%), а в порівнянні з першою – часте миття рук (з 80% до 85%).

Як і в попередню хвилю, близько 95% населення знає про ті чи інші симптоми коронавірусу. При їх появі українці сьогодні готові дзвонити лікарю (71% проти 66% в першій хвилі), викликати «швидку допомогу» (32%), самоізолюватись (21% проти 28% у попередній хвилі), викликати лікаря додому (14% проти 17% в першій хвилі).

Як і раніше, близько 90% українців вважає, що з переходом на карантин у них виникли нові проблеми. Найчастіше до таких відносять появу фінансових труднощів (39% проти 30% в першу хвилю), турботу про здоров’я близьких (25% проти 30% в першу хвилю), відсутність транспортного сполучення між містами (22% проти 14% раніше) і тривогу через невизначеність ситуації (19%).

Сьогодні населення, як і раніше, найчастіше купує продукти харчування 2-3 рази або один раз в тиждень (відповідно, 45% і 36% опитаних). При цьому більшість з них (83%) не відчуває зараз дефіциту будь-яких товарів.

Зараз значна частина українців (45% проти 41% тиждень тому) не має ніяких заощаджень. А більшість власників заощаджень (30%) вважає, що їх вистачить не більше, ніж на 1 місяць проживання.

В ході поточної хвилі українці, як і раніше, відчували суперечливу гаму позитивних і негативних почуттів. І якщо, в порівнянні з минулим тижнем, рівень тривоги в масовій свідомості значуще не змінився (з 34% до 32%), то рівень надії, навпаки, продовжував зростати (з 36% до 40%).

Сьогодні українці, які перебувають на карантині, найчастіше займаються домашнім господарством, причому за всі хвилі питома вага згадувань про це збільшилася (з 66% до 76%). Серед інших занять можна назвати спілкування з сім’єю (з 36% до 43%), перегляд фільмів, серіалів (з 33% до 38%), перегляд новин (з 32% до 39%) та ряд інших.

Як і тиждень тому, приблизно кожен четвертий українець продовжував ходити на роботу (24%), а приблизно кожен шостий (16%) трудився віддалено.

На сьогодні після зняття карантину, українці найбільше хотіли б зустрітися з родичами (51%), зібратися з друзями (36%), вибратися на природу (34%), вийти на роботу (28%) і відновити прогулянки (28% ).

Зараз думки українців щодо того, яким буде їхнє життя після карантину, помітно розходяться. У поточній хвилі 47% з них вважало, що їхнє життя після карантину в цілому не зміниться (у хвилі 2 їх частка становила 42%), а 44% вважало, що в воно зміниться в більшій чи меншій мірі.

Наразі ставлення населення країни до діючої влади в основному може бути охарактеризоване двома словами – недовіра, рівень якого трохи впав, у порівнянні із хвилею 2 (36% проти 39% раніше) і підтримка, яка у хвилі 3 повернулася майже на рівень показника хвилі 1 (32% зараз), що свідчить про певний розкол громадської думки з цього питання. Досить неоднозначно складається сьогодні і ставлення до дій влади щодо запобігання епідемії коронавируса: 42% населення (у хвилі 1 – 50%) вважають їх в цілому недостатніми, а 47% (у хвилі 1 – 42%) знаходять досить оптимальними.

Як і на попередньому тижні, у жителів України спостерігається певне переважання позитивних оцінок щодо діяльності перших осіб держави. Так, в оцінках діяльності президента В. Зеленського співвідношення позитивних і негативних становить, відповідно, 58% / 31%, в оцінках діяльності прем’єр-міністра Д. Шмигаль – 29% / 27%, і в оцінках спікера ВР Д. Разумкова – 38% / 26%. І, як і раніше, абсолютно інакше складається співвідношення оцінок діяльності таких відомих політиків, як А. Аваков (22% позитивних і 33% негативних оцінок), Ю. Тимошенко (відповідно, 16% / 46%) і П. Порошенко (17% / 53%).

Що стосується медичних працівників, то сьогодні ставлення до них з боку українців є радше позитивним і характеризується, найчастіше, двома поняттями – підтримкою (43%) та повагою (33%). При цьому населення неоднозначно оцінює готовність вітчизняної системи охорони здоров’я впоратися із нинішньою епідемією: 53% вважає, що з цим завданням вона в цілому впорається (у хвилю 2 – 45%, у хвилю 1 – 44%), а 39% дотримуються протилежних поглядів (у хвилю 2 – 48%, у хвилю 1 – 46%).

Довідково: 

Проєкт RUBICON – це CATI-опитування ролінгового формату: кожен день ми опитуємо однаковий розмір вибіркової сукупності (N=200), репрезентативно статі, віку, населеному пункту та регіону проживання України. Таким чином, ми накопичуємо загальний масив даних, що складається із результативних щоденних масивів. Це дозволяє не тільки отримувати оперативні дані, а і відслідковувати динаміку щоденно або через певний проміжок часу (що особливо актуально у нестандартних умовах розвитку суспільства, а саме це зараз спостерігається в Україні).

Таким чином, ми вийшли на щотижневу вибірку у 1400 респондентів та у цьому звіті аналізуємо результати трьох хвиль дослідження (I+II+III тижні). Отже, до вашої уваги результати роботи із загальною вибіркою в 4220 респондентів, із яких:

  • 1400 респондентів за першу хвилю (28 березня – 3 квітня 2020 р.)
  • 1410 респондентів за другу хвилю (4 квітня – 10 квітня 2020 р.)
  • 1410 респондентів за третю хвилю (11 квітня – 17 квітня 2020 р.)

Очікувана середня помилка вибірки при довірчій ймовірності 0,95 становить +-3,5%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів