Затяті читаки з Волині розповіли, які книги прикрасили їхній карантин

Сьогодні, 23 квітня, світ відзначає День книги та авторського права. У цей бентежний час читання залишається одним із найбезпечніших та найцікавіших занять. Адже для того, щоб зануритися у книгу, не потрібно контактувати з іншими людьми, але водночас ви можете познайомитися із сотнями особистостей через слова. Читання допомагає переключити думки, відчути запах моря, до якого так далеко, освоїти нові навички та переосмислити свої емоції.

“Конкурент” поцікавився літературними рекомендаціями людей, для яких книжки були, є і залишаться вірними друзями, попри будь-які тимчасові обмеження та негаразди.

Елла Яцута, директорка фестивалю “Фронтера”

"Хардової науково-популярної літератури час", – подумала на карантині я і почала читати "Історію Землі" Роберта М. Гейзена. Чому саме зараз? Тому що науково-популярна література для мене завершилася разом із дитячими енциклопедіями, середньою школою та журналами на кшталт "Древо познания".

Після цього минуло майже 10 років, протягом яких в пріоритеті були видання "гуманітарного/філологічного" напрямку: класика, сучасна перекладна та українська літератури. Дитяче захоплення забулося. Та і, будьмо відверті, в Україні лише нещодавно почали з'являтися якісні науково-популярні видання, іншими словами книги, що пояснюють складні речі максимально зрозумілою мовою.

І так, Гейзен – це не просте чтиво, тому книга чекала на полиці понад рік. Мене відлякували термінологія, формули, ізотопи, еони, мінерали та ін. Однак внутрішнє бажання розуміти світ навколо себе лишалося.

Якою була Земля на початках, чому з'явилося життя, чому рухаються континенти, чим страшне глобальне потепління, якщо воно справді страшне?

На усі ці запитання ми можемо дати таку-сяку відповідь, щось там пригадуючи зі шкільної програми. Але чи цього достатньо? В умовах карантину знайшовся час на зосереджене читання. Відкривати для себе пласт подібної літератури саме з "Історії Землі" Гейзена мені підказав письменник Макс Кідрук. І це було доброю порадою. Книга, яка починається як мішанина незрозумілих абзаців, на певній сторінці перетворюється в історію змін, яка вражає. До речі, вчора був День Землі, з чим нас усіх і вітаю!

 

Анна Данильчук, доцентка кафедри прикладної лінгвістики, блогерка газети "День"

"Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо" Ганса Рослінга у співавторстві з його сином та невісткою.

Книгу прочитала кілька місяців тому, але особливу її цінність зрозуміла якраз в час карантину. Автор – відомий шведський лікар, радник Всесвітньої організації охорони здоров'я, ЮНІСЕФ та співзасновник шведської філії Лікарів без кордонів. Пан Рослінг – чудовий оповідач і аналітик.

Його книга – оптимістичний погляд на життя нашої планети, в якій він вчить правильно бачити статистику. Скажімо, здається, що в нашій країні ситуація з охороною здоров'я плачевна, насправді ж – прогрес надзвичайний, і так майже в усіх країнах світу. Порівняйте якість і тривалість життя наших предків, рівень дитячої смертності й ви самі зрозумієте.

Але от людський мозок працює інакше (і він теж пояснює, чому) – ми зациклюємося на негативі й страхах. До прикладу, він розповідає, як побував в одному індійському місті з різницею у 25 років і був вражений прогресом. Із халуп люди перейшли у квартири, з'явилася електрика, газ – і він порадів. На що місцеві обурилися і сказали, що живуть іще гірше, ніж двадцять років тому. Гансу Рислінгу довелося показати їм фото і відео з минулої мандрівки, щоб таки переконати, що їхнє життя сьогодні незмінно краще, ніж було 25 років тому. Таких прикладів може бути багато. В Україні ми дуже сконцентровані на проблемах і не помічаємо власного прогресу і потреб-проблем інших країн світу. Дуже шкода, що автора уже немає із нами, – цікаво було б почути його думку про пандемію та методи боротьби з нею. Тож раджу усім розумну фактологічну книгу, що додасть здорового оптимізму в погляді на сучасний світ.

 

Сергій Мартинюк, фронтмен гурту “Фіолет”, письменник

На карантині читаю небагато, вільний час більше приділяю кіно та музиці, але нарешті взявся за Ремарка. Збірник з трьох його романів – “На Західному фронті без змін”, “Повернення” і “Три товариші” – історії покоління юних німців, які вижили в Першій світовій війні і змушені знаходити по-новому себе в мирних часах.

Один з кращих зразків прози на тему посттравматичного синдрому, при цьому — попри часовий відтинок в майже 100 років — актуальності ця проза не втратила і досі.

 

Олександр Котис, дослідник, журналіст та очільник відділу охорони культурної спадщини департаменту культури Луцької міської ради 

Раджу читати "Державу" Платона, яку я читав на карантині. Платон (разом із Сократом і Арістотелем) заклали основу майбутньої європейської філософії і суттєво вплинули на християнство. Один британський філософ ХІХ століття навіть сказав, що вся європейська філософія – це лише коментарі до Платона. Це не тому, що це він так захоплювався ним, а тому, що в основі подальшого розвитку думки лежать праці Платона. Він заклав основу, базу, на якій відбувався подальший розвиток науки, філософії і теології.

Твір "Держава" – основоположний у Платона. У ній автор розглядає побудову ідеальної держави, громадянина, описуючи, що для цього потрібно. В ході думки він порушує дуже багато філософських питань і дає на них відповідь.

Що таке справедливість, добро, як одиничне співвідноситься із загальним тощо. Все це він робить логічними умовиводами. Спосіб викладу "Держави" – діалог Сократа з іншими. Нерідко манера написання нагадує певні постулати, сентенції.

Тому цей твір можна назвати світською біблією. Зрештою, вона такою і є через великий вплив ідей Платона на послідовників. Якщо хтось прагне зрозуміти корінь чи модель, принципові схеми розвитку європейської думки незалежно від історичних періодів і культурних течій, читайте Платона!

 

Галина Падалко, телеведуча, журналістка

"Колгосп тварин" Джорджа Орвелла – одне з того, що наштовхнуло на роздуми та прокладання життєвих паралелей і алегорій. Треба прочитати всім, аби розуміти, як функціонує політика, суспільство, пропаганда і як відбувається зміна.

Якщо більш цілеспрямовано рекомендувати бізнес-аудиторії «Конкурента», то це однозначно книга Форда "Моє життя, мої досягнення". Це дивовижно, як кілька століть тому він озвучував такі прогресивні думки. Це, на мій погляд, хрестоматійна бізнесова книга.

Анна Єкименко-Поліщук, авторка книжкового блогу

Книга "Усі їхні демони" Поліни Кулакової вийшла вже якраз в час карантину. Це четвертий роман української авторки, де вона розкриває доволі складну соціальну проблему. Власне, це історія маленької дівчинки, яка ще не розуміє, що таке алкоголізм, а тому щиро вірить, що час від часу в її батьків вселяються демони. І мріє врятувати рідних від них.

Проте, зрозуміло, що їй це не під силу. Тому їхня життєва історія доволі трагічна. Проте це не роман, який змушує плакати, скоріше – співпереживати. До того ж, авторка додала елемент трилера та детектива. З перших сторінок ми дізнаємося про страшний злочин, а вже далі розуміємо, що до цього призвело.

Знову ж: на початку під будинком, де сталося вбивство, зібралися сусіди і почали обговорювати, що вони завжди чекали на щось подібне, адже за дверима цієї квартири постійно були лайки та бійки. Проте ніхто з них не втрутився. Хоча всі знали, що там є мала дитина…

З одного боку – це доволі життєва ситуація, а з іншого – змушує задуматися про моральний аспект втручання в чужу родину. Думаю, багатьом ця книга відгукнеться, адже чи не в кожному багатоквартирному будинку є подібні родини.

 

Олександра Рижкова, бухгалтер в Центрі туристичної інформації

Насправді я читаю не так багато, як хотілося б. Бо ж якщо книжка зачіпає – треба знайти час, щоб її "переварити". І, на жаль, (чи на радість) мені дуже легко догодити з книжками. Я не вмію їх закривати, навіть якщо «не йде».

Цього року з легкої руки подруги я почала читати сучасну українську літературу. І моїми фаворитами є "Доця" Тамари Горіха Зерня і "Дивні люди" Артема Чапая. Ці книги виявилися настільки мені до душі, що із величезним задоволенням напишу коротенький відгук на них.

Отже, "Доця" розповідає про нинішню російсько-українську війну. Доця – головна героїня, яку так всі називали, маленька, худенька дівчина, яка влізла з головою в пекло війни. І найголовніше – вона донецька. Не так, як я, патріотка, вдома, в тепленькому Луцьку, в насидженому місці, а в розрусі, де на її плечі випадає страшна участь.

Книга про реальних людей і реальні речі. Це вдвічі страшніше читати, усвідомлюючи, що переживають люди. Дуже вартісна книга.

І "Дивні люди" – трохи фантастична, трохи трагічна. Адже там про неандертальця Стьопу, якого виростили в підпільній лабораторії. Мені ця книжка відгукнулася тим, за що я вболіваю. Йому видавалися дивними сапіенси. Він не розумів заздрості, іронії й інших людських почуттів. Автор дуже круто звернув увагу на проблеми в Україні.

Стьопа, досягнувши повноліття, вирушає в доросле життя з інституту. І там стикається з реаліями українського існування. Потрапляє в різні кумедні ситуації, які насправді не кумедні, і не розуміє, що відбувається. Занадто чесний, занадто прямолінійний.

Книжка написана суржиком, в який згодом втягуєшся, але ж мова ведеться від першої особи.

Теж раджу.

Наталка Шепель, акторка театру "Гармидер", журналістка

Книжка Кена Фоллета "Стовпи землі".

"Нарешті час для товстих книжок", – подумала я. Темні часи, кажете? То в цій книзі британського романіста – най-найтемніші часи в історії Англії. Престол ділять, країну шматують між собою кілька іменитих родин, деруть податки з селян та ремісників (нічого не нагадує?), яким в рази важче виживати, коли всі привілеї на боці сильнішого.

За кількома родинами стежиш протягом півстоліття на 800 аркушах. І от на тлі війн-голоду-зрад-любові-таємниць будують найвищий у країні собор.

Я ніколи не думала, що з такою любов‘ю і настільки вишукано можна писати про архітектуру. Звісно ж, побігла читати про автора. Дуже раджу довідатися, чому він так вчасно здає свої грандіозні романи до видавництв. На черзі ще одна книжка цього автора "Вушко голки", перекладена 30 мовами світу.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Лекції та курси: як вийти з карантину розумнішим
• Що роблять під час карантину відомі волиняни
• День рідної мови: цікаві факти про українську