Без зайвого пафосу та з драйвовим джазом, або Про закулісся луцької «Цитри»

Щороку 30 квітня у світі відзначають Міжнародний день джазу. Тому напередодні цього дня ІА «Конкурент» поспілкулося з одним із співласників джазового клубу «Цитра» Віктором Грисюком. Заклад став улюбленим місцем для лучан та своєрідною особливістю міста.

– Поговорімо про те, як виникла ідея відкрити джазовий клуб. Ідею все ж таки привезли з Європи?

– Ідея відкрити клуб виникла дуже давно, бо я організатор джазових фестивалів у Луцьку. Часто мені писали джазові музиканти з-за кордону, що можуть у нас виступити, будучи проїздом в турі Європою чи Україною. І я завжди стикався з проблемою, що в Луцьку не було місця, куди їх можна було б запросити. У нас є дуже багато різноманітних закладів, де можна просто поїсти або випити. Але, окрім цього, хочеться більше концептуальності: не лише напої та їжа мають бути смачні, але і наповнення культурою. Я багато подорожував світом. Там, куди я їздив, майже у кожному місті був джазовий клуб. Це як візитівка цивілізованості міста. Якщо в ньому є такий заклад, значить культура на хорошому рівні. Із співзасновником нашого клубу Романом Домбровським часто говорили про те, що в Луцьку бракує такої локації. Але всі ці розмови завершувалися лише зітханням та мріями. Але от у 2018 році ми нарешті  взяли приміщення, вирішили ризикнути і відкрити клуб. Тестове відкриття було якраз 30 квітня, саме в Міжнародний день джазу. Хоча ми взяли приміщення в 2018 році, але щоб підготувати все, як слід, нам знадобилося кілька місяців. Тому відкрилися остаточно вже 21 травня 2019 року. До речі, на відкритті у нас виступав один з найкращих джазових колективів України – Shokolad – із відомою американською співачкою, яка наразі живе у Львові, Брією Блессінг.

– Вікторе, чому саме «Цитра»? Чому не інша назва?

– У нас були тисячі варіантів. Ми хотіли, щоб назва була все ж таки автентична та цікава. І логічно було, що вона мала бути пов’язана з музикою. Цитра, як виявилося,  – це музичний інструмент. Це «піаніно для бідних», як його називали в народі, воно було досить поширене в Україні свого часу. І ще один особливий момент: ми хотіли, щоб назва закладу відображала не тільки якусь музичну складову, але й щоб була якась місцева прив’язка. І як не дивно, виявилося, що на Волині і частково на Поліссі, «цитрою» називали дівчину «з вогником». Ми не досліджували, звідки це пішло, але нам сподобалося саме таке поєднання, гра слів, сенсів. Тому зорі зійшлися: цікава назва, гарно звучить.

– Можливо, пригадаєте варіанти, як інакше міг би називатися заклад?

– Варіантів було дуже багато, але мені здається, що це без сенсу озвучувати. Можливо, у майбутньому будемо ще якийсь заклад відкривати. Для чого всі секрети відкривати одразу?

– У травні клуб відсвяткує свою першу річницю. Чи виправдалися усі сподівання? Чи все так, як хотілося? Ну, не враховуючи карантину.

– Насправді ми весь рік удосконалювали «Цитру» й продовжуємо це робити досі. І багато дрібниць допрацьовували. Узимку навіть закривалися на кілька днів. Багато нам підказували відвідувачі. Ми дивилися на те, щоб усім було комфортно. Ми не мали досвіду у ресторанному бізнесі, тому багато чому навчалися, консультувались із кращими, друзі допомагали. Сказати прямо, що все вдалося, ще рано. Ми постійно удосконалюємося, починаючи з інтер’єру закладу і закінчуючи організацією подій. Ми експериментували. Були місяці, що події були мало не щодня, а були місяці, коли було трохи менше їх. Тому після карантину багато роботи, думаю, буде, люди будуть відвідувати заклади, тому що засумують за всім цим. І ми підготуємо ще багато цікавих сюрпризів.

– Які події у клубі бувають?

– Насправді подій дуже багато. І вони різнопланові. Це передусім концерти: виступи джазових і блюзових музикантів, але у нас був і фольк, і класична музика, навіть рок і рок-н-рол, бардівська та авторська пісня, одного разу був навіть діджей з Києва, що грав свій сет. Зазвичай ми анонсуємо всі заходи на місяць наперед, адже наш заклад маленький, тому ми обмежуємо продаж квитків – лише 42 місця. Ми це зробили для того, що саме така кількість є найбільш комфортною для наших гостей під час заходу. Хоча бували у нас і спонтанні концерти. Наприклад, виступало джазове тріо дівчат з Чехії. Їхній продюсер написав перед тим буквально за кілька днів. У них було 3 концерти в Україні і вони поверталися через Західну Україну. Про нас вони прочитали в інтернеті, і ми їх зацікавили. До нас взагалі часто пишуть музиканти з різних куточків світу. Комусь ми сподобались за фото та відео, хтось чув від своїх колег про нас. Тому ми не маємо жодних проблем із наповненням календаря подій.

А ще був випадок, коли у нас виступав музикант з Аргентини, в нього були концерти в Дніпрі та Києві. Наші блюзові музиканти йому запропонували виступити у нас, бо колись вони були учасниками джаз-фестивалю в Луцьку і почули, що відкрився такий клуб. Загалом це була смішна історія, бо вони йому сказали: «Раз ти повертаєшся через Варшаву, то їдь в Луцьк. По-перше, там класні люди, по-друге, там можна вже пішки дійти, майже поруч». На жаль, вони забули його попередити про черги на кордоні, але це вже інша історія.

Також у нас проходять стендап-вечірки. Відбувалися театральні дійства, проходили майстер-класи, тренінги тощо. Із Волинським центром зайнятості ми систематично робили «Клуб успіху»: у «Цитру» приходили люди, які заснували успішний бізнес, і ділилися своїм досвідом. Також були кіноперегляди, цікаво пройшла кубинська тематична вечірка. Відомий радіоведучий Сергій Ткачук робив вінілові вечірки.

Напевно, легше сказати чого ще в «Цитрі» не було. У нас бувають заходи із безкоштовним входом, а, буває, потрібно платити символічну суму за вхід, яка йде музикантам як компенсація витрат. Я думаю, у нас кожен може щось для себе знайти. Бо ми намагаємося завжди робити насичене «цитрожиття».

– Вікторе, ви кажете, що кількість місць обмежена у закладі. Тобто аби потрапити до вас, потрібно обов’язково наперед бронювати місце?

– Зазвичай так. Було просто багато концертів, на які люди приходили, а у нас уже не було місць. Тобто постійні наші відвідувачі це знають. Ми усі події анонсуємо на фейсбук-сторінці. Так само той, хто стежить за нашою сторінкою в інстаграмі чи телеграм-каналі, знає про події. Місце можна бронювати через месенджер або, відповідно, зателефонувавши до нас на бар. Після карантину буде можливість купувати онлайн-квитки, якщо захід з платним входом. Але оскільки, як я вже казав, у нас бувають і спонтанні концерти, то у «Цитру» можна приходити в будь-який день – і можна потрапити на якесь цікаве дійство. Були випадки, коли навіть наші гості, професійні музиканти, приходили просто на каву чи коктейль, а потім було натхнення і вони сідали за інструменти і починали грати або співати. Тому, якщо є вільний час, зайти в наш клуб – завжди хороший вибір.

– Що, на вашу думку, є родзинкою клубу, окрім того, що це єдиний джазовий клуб у місті?

– Я завжди жартую про те, що в кого немає візи у США, може прийти до нас у «Цитру» і потрапити в Америку. Усі, хто приходить, кажуть, що ми дуже нетипові. Ми – класичний джазовий клуб. Якщо робити паралель, то джазові клуби так і розташовані у підвальчиках з типовою такою атмосферою. Ми намагалися зробити так, аби було затишно. Нам це вдалося. Зазвичай люди довго не можуть у підвалі сидіти, хочеться вікон, простору, але завдяки кольорам, світлу і музиці ми створили надзвичайну атмосферу. І всі зауважують, що «Цитру» не хочеться покидати. Музиканти, які до нас приїжджали, казали, що у нас дуже суперовий звук. У нас були унікальні випадки, коли один із кращих саксофоністів США Грег Осбі та володар 10 Греммі Тал Коен після джазового фестивалю вечеряли у «Цитрі» і зробили спонтанно джем-сейшн. Їхня менеджерка з Польщі сказала, що це щось нереальне, тому що після концертів вони зазвичай не виступають. Фактично можна сказати, що вони нас легалізували як справжній джазовий клуб, відкрили всьому музичному світу. Лише заради такого варто було відкрити такий заклад. Про Луцьк почули в різних куточках світу та ще й від кращих музикантів сучасності.

Насправді з усього світу до нас пишуть і хочуть у нас виступити. Це класно. Також у нас у закладі є живі інструменти. Одна з фішок –  це піаніно, привезли з Німеччини, олдскульне, але з хорошим звучанням, як і в більшості клубів в США та Європі. Загалом є й інші інструменти. Деякі музиканти, наші друзі, нам дарують чи залишають свої. Відвідувачі, які уміють грати на піаніно, у 90 % випадків просяться зіграти. Звичайно, сідають і грають. Отож, можна просто зайти на коктейль, а потрапити на живий концерт. Часто музиканти, які приїздять з концертами до Луцька, потім йдуть на вечерю до нас, аби просто посидіти. Наприклад, були в нас в гостях музиканти, що грали з Джамалою чи, наприклад, з джазового оркестру, що грали різдвяний джаз. також у нас обідали Олександр Положинський та команда Ukraїner, вечеряли гурти ТНМК, Хамерман знищує віруси, приїздив в гості Vova zi Lvova, наш друг Місько Барабара. Тому зустріти в «Цитрі» когось із музикантів «позапланово» – це також велика ймовірність.

– На сторінці клубу у фейсбуці зазначено, що «Цитра», цитую, «місце для тих, хто любить музику, душевний спокій, щоб було приємно, смачно, затишно... і джаз». То хто ж основні ваші відвідувачі? Заходять туристи?

– Якщо говорити про Луцьк загалом, то, на жаль, на відміну від Львова, ми менш привабливе туристичне місто. Причин багато. Це й інфраструктура: до нас дістатися важко, поїздів майже немає. Відсутній аеропорт, мало їздить міжобласних автобусів. Тобто до нашого міста важко дістатися. Також поки мало готелів і реклами в інших містах та країнах, тому туристи слабко обирають наш напрямок. Хоча завдяки співпраці громади, чиновників та бізнесу ми зможемо ще більше популяризувати наше місто і всі від цього лише виграємо. Але якщо говорити про ту невеличку кількість туристів, які відвідують Луцьк, то вони до нас приходять, відповідно прочитавши про нас в інтернеті або отримавши інформацію в центрі для туристів. Це дуже хороша опція. Пам’ятаю китайця, який на кілька днів приїхав до Луцька. Ще до коронавірусу. У нього дівчина звідси. Дізнавшись, що у місті є джазовий клуб, він усі вечори, поки був в Луцьку, проводив у нас, так йому у нас подобалося. До мене підходили дві туристки з Німеччини. Прочитали в інтернеті, що в Луцьку є джазовий клуб і спеціально приїхали до нас, коли подорожували Україною. Одна з них, до речі, чудово грала на піаніно.

До нас приходять люди, які люблять культуру. Ми стали однією з візитівок міста, і я щасливий, що наша культурна місія розвивати Луцьк і популяризувати його в світі виконується нашим клубом, адже ми любимо своє місто і є його патріотами. Щодо цільової аудиторії, то у нас вона досить широка: починаючи від студента – закінчуючи бізнесменом, професором чи прокурором, дипломати, режисери або просто працівники міської ради чи менеджери. Тобто люди абсолютно різні. «Цитра» – це простір свободи. В нас гості не діляться за статусом, статтю чи віком. Були і малі дітки з батьками, які вважають, що культуру смаку варто виховувати змалку, також і люди дуже поважного похилого віку приходили. У нас немає якогось зайвого пафосу. Тут кожен може для себе щось знайти. До нас приходять передусім люди, які люблять культуру, щось унікальне та цікаве. Так, наші друзі з «Гармидеру» та «Стендалю» робили в нас кілька вечірок. Зокрема, афтепаті двох, на мою думку, крутих фестивалів «Мандрівний вішак» та «Фронтера» були саме у нас. Навіть нагородження фіналістів дебатного клубу України відбувалося у нас.

– Чи є у закладі якась особлива страва, напій?

– У нас великий вибір коктейлів, є навіть безалкогольні вино та шоти. Є взагалі багато унікальних і хороших напоїв. Є страви італійської, американської та мексиканської кухні. У нас невеликий вибір страв, але перевага у тому, що все завжди свіже. На вибір маємо кілька видів салатів та пасти. Є чорні бургери та чорна паста. Хоча ми постійно експериментуємо. І знахоми завжди щось нове та освіжаємо наше меню. Багато відвідувачів кажуть, що у нас дуже смачні страви, але їх, на жаль, доволі не багато. Хоча якби був великий вибір, то велику кількість інгредієнтів важко довго зберігати свіжими. Тому я думаю, що мало – то не проблема. Головне – якісно та смачно.

– Як відсвяткуєте День джазу?

– Ми перші у Луцьку добровільно пішли на карантин, ще до всіх розпоряджень влади розуміли, якою буде ситуація, дивлячись на країни Заходу. Хоча у нас уже була програма розписана аж до травня. Але довелося скасувати понад 30 заходів. Мали приїхати до нас колективи з Польщі, з інших країн Європи, з України мало бути багато виконавців. У День джазу була ідея зробити великий джем-сейшн. Мали бути місцеві музиканти, а також мали приїхати з Києва, Львова та Рівного. Щойно країна буде виходити з карантину, ми будемо домовлятися наперед і анонсувати наші події. Все-таки сподіваюся, що День джазу не омине «Цитру». Можливо, це буде щось онлайн. Зараз працюємо над різними концепціями. Щодо річниці, то у нас також є плани. Думаю, це також буде цікавий ексклюзивний джазовий концерт, але головне зараз – це життя та здоров’я. А наших гостей ми не раз ще позитивно здивуємо вже після карантину.

До речі, поки «Цитра» на карантині, кожен може долучитися до нашої підтримки та придбати сертифікат на будь-яку суму, обмінявши його потім після карантину на наші послуги, а ми від себе додамо ще й бонуси. Це не лише допомога локальному бізнесу, але й мотивує нас робити ще краще і більше культури в цьому місті. Тож до зустрічі в «Цитрі».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• У луцькій "Цитрі" відбудется тренінг із домедичної допомоги
• Джазовий вересень: чим дивуватиме "Цитра" в Луцьку
• У Луцьку привідкрили двері джазового клубу "Цитра" (фото, відео)