Коронавірус і церква: чи можлива у Луцьку сповідь онлайн

Уявіть собі сповідь онлайн: ви спілкуєтеся зі священником по скайпу і через монітор вашого комп’ютера він відпускає вам гріхи. Або ж ви можете заповнити анкету, написати туди, у чому ви розкаюєтеся, і там також обіцяють прощення ваших гріхів. Правда, сайти – російські. Проте це зовсім не бентежить багатьох українців.

Чи можлива в умовах карантину сповідь онлайн у Луцьку, «Конкуренту» розповів протоієрей Михайло Бучак, настоятель Свято-Покровського храму с. Княгининок.

«Якщо є необхідність у таких моментах і це критично необхідно для людини, я готовий поспілкуватися з людиною і давати їй поради. Але я не готовий назвати це сповіддю. Сповідь – це є таїнство церкви Христової. Священник, який сповідає своїх парафіян, дає обітницю не розголошувати таємницю сповіді. Людина, яка сповідається, нікому не розповідає свої гріхи. Тобто це таємниця, яка відбувається у присутності священника між людиною і Богом. Відповідно до Євангелія, «кому відпустити гріхи – відпустяться, на кому зоставити – зоставляться». Але священник виконує це як служитель Бога, а не вершитель доль людських. І якщо говорити про сповідь онлайн або за допомогою будь-яких засобів зв’язку, то хто може гарантувати те, що cповідь не буде кимось прослідкованою? Тобто при онлайн-варіанті є небезпека втратити таємницю сповіді. Я не технар, але, думаю, що це можливо. І якщо сповідь людини  десь озвучиться, то передусім вона подумає на священника. І тоді людина втратить довіру до пастиря», – пояснює священник.

З його слів, це випробування насамперед для священників.

«Є такі слова у Святому Письмі: «Вдарю пастиря – і розсиплеться паства». Найбільший удар прийшовся на духовенство. Ми поставлені перед вибором: страх перед Богом чи страх перед людьми. Страх перед Богом у тому, що для того, хто 20-30 років проповідував певні істини, вони уже не є істинами. Тобто святе Причастя – то є тіло і кров Господні, отож, не може тримати в собі вірусів. Хрест – це є знамено перемоги над дияволом і також не може нести хвороби. Це ж саме стосується і ікон. Але є страх людський: а якщо людина заразиться під час цілування ікони, хоча вона могла бути зараженою до цього. І священник боїться, що люди звинуватять його. Держава може застосувати санкції. Звідси дилема: чого нам більше боятися? Мені зараз закидають, що я піддаю людей ризику захворіти. Але я людям кажу: хто має сумнів, не причащайтеся, не цілуйте хрест і ікони. Визнайте, що ваша віра слабка, і Бог прийме ваше визнання як віру. Маючи віру, це може захистити від коронавірусу. Тому що Господь каже: «Я прийняв твою щирість, я прийняв те, що ти на сьогоднішній день маєш страх, я приймаю це і допоможу тобі». І це нормально. І ми так повинні людям пояснювати. А натомість ми сіємо в людях сумнів, невпевненість. І це страшно», – каже Михайло Бучак.

На службу до церкви приходить не більш ніж десять людей. Як стверджує священник, він не може змусити їх не ходити до церкви. І ні в якому разі не буде засуджувати людей, які не приходять. І переконує, що не треба ходити до церкви лише тому, аби не засуджували люди. І радить прислухатися до свого серця.

«Якось у мене запитали, чи прийняв би я причастя з чаші, у якій була б отрута. З Божою допомогою я готовий зробити це в присутності журналістів. Досить боятися. Я – 26 років священник. Якщо я сьогодні злякаюся, то мені не священником потрібно було бути. Священникам потрібно триматися того, що вони проповідували все життя і своє служіння. Христос буде з нами. Слова до апостола Петра: «Чому ти засумнівався, маловірний?» І протягнув йому руку. Людям потрібен спокій: і тим, що причащаються, і тим , що не причащаються. Зараз посіяні відчай, депресія, невпевненість. У фейсбуці багато пишуть, скільки заразилося людей коронавірусом і менше пишуть, скільки вилікувалося. Пишуть, що захворів священник, але не пишуть, скільки захворіло людей після причастя. Я хочу позитиву сьогодні. Я хочу в етері сказати, що Христос з нами. Проживіть день – і знову радійте. Це дуже важливо сьогодні. «Пізнайте істину, і вона зробить вас вільними», – каже Господь. Вільними передусім від страху. Бажаю українцям, щоб Господь прийшов в Україну, в наші міста і села, в наше серце. І щоб там запанував спокій», – каже священник.

Сьогодні, 25 березня, о 20:00 він розпочинає онлайн-спілкування з фейсбучними друзями. У планах – робити це щосереди та щоп’ятниці.

Михайло Бучак каже, що єдиний так званий плюс коронавірусу – це те, що скасували похоронні обіди. Проте священнослужитель дуже стурбований тим, що можуть закриватися церкви. Каже, що служба в церкві повинна бути завжди. У церкві зараз протираються ікони антисептиками. Таку традицію священник вирішив залишити і після пандемії.

«Я буду категоричним противником повного закриття церков, тому що літургія, а саме жертва, Євхаристія повинна приноситися в церквах постійно. Припинення служіння Богу – це припинення існування світу. Це моя особиста позиція», – наголошує він.

Із питанням, чи має право влада закрити церкви, ми звернулися до луцького адвоката Олега Огородника. Він пояснив, що наразі момент не має правових підстав для примусового закриття храмів. Саме тому деякі чиновники пропонують ввести надзвичайний стан, що і надасть їм можливість обмежувати роботу абсолютно будь-якого закладу на свій розсуд. Інший варіант примусу, який може застосувати влада, – це спробувати через суд заборонити роботу храму. Але, зі слів адвоката, це буде тривати щонайменше декілька місяців.

«Станом на сьогодні для влади єдиним реальним способом боротьби із порушниками карантинних заходів є стаття, у якій пердбачена санкція у вигляді штрафу в розмірі від 17 000 до 34 000 гривень. Однак я ще не чув випадку про складення протоколу на священнослужителя. Натомість є стаття «Порушення правил щодо карантину людей». Тобто порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», – роз'яснив Олег Огородник.

У той час, коли люди вагаються: чи сидіти удома, чи все ж посповідатися у церкві, багато українців сповідаються онлайн.

Російський сайт Е-Батюшка створив 19-річний підліток заради жарту. Проте там багато охочих розказати свої гріхи цілком серйозно. Не лякає навіть те, що гріхи бачать усі, хто заходить на сайт.

Тож, аби у такий спосіб покаятися, люди просто натискають на кнопку “Исповедаться”. Далі заповнюють лише два пункти “Имя грешника” та “Суть совершённого греха”. А наприкінці головне не забути поставити позначку навпроти “Я желаю получить благоговение”.

Існують й інші російські сайти, де вам пообіцяють прощення Богом гріхів. Проте там потрібно платити. Подібних українських сайтів знайти не вдалося.

Міністерство охорони здоров’я закликає українців уникати відвідування місць масового скупчення та по можливості залишатися вдома у зв’язку із введенням карантину через спалах коронавірусу.

А деякі священнослужителі запровадили подання записок «За здоров'я» і «За упокій» електронною поштою або через месенджери.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• "Під час карантину діти не повинні перебувати на вулиці", – Григорій Пустовіт
• Волинський храм приймає записки за здоров’я та за упокій через Viber
• У селі на Волині священник освятив водою вулиці (фото)
• Запивка після причастя з одноразових стаканчиків: як у церквах захищамуться від коронавірусу
• «Руки мию, але надію покладаю на Бога», – що думає владика Михаїл про коронавірус у Луцьку