Поділитись:

"Календаризую почуття", або Як писалася нова збірка віршів Юлії Сільчук

Субота, 21 березня 2020, 09:00

Нещодавно вийшла друком нова збірка віршів Юлії Сільчук «Календаризую почуття». Поезія цієї авторки лірична та неймовірно колоритна.

Юлія – тендітна жінка з ніжним приємним голосом, емоційна, щира та відкрита. Любить холодну каву і нічну тишу. На даний момент Юля – авторка трьох поетичних книг. Першу свою збірку «Золоті дні» видала, навчаючись у 10 класі школи села Річиця, що на Ратнівщині. Зараз живе у селі Гішин, що на Ковельщині.

– Юлю, розкажи про свою нову збірку.

–Я не планувала видаватися. Все почалося з того, що у 2018 році я взяла участь у конкурсі «Гранослов», проте не увійшла до трійки переможців. А це було би круто. Але за результатами цього конкурсу мене запросили на нараду молодих літераторів, яка проходила в Києві у травні 2019 року. Після цієї наради я дещо переглянула свій стиль письма і почала писати трішки в іншому, більш модерному стилі. Пізніше я натрапила на такі неприємні випадки у соцмережах, коли вірші деяких моїх колег просто крали і поширювали під іншими іменами. Тому я вирішила свої публікувати. Звичайно, спочатку хотіла почути думку людей, які пишуть краще, які є вже  метрами в літературі. Я дала рукопис пані Надії Гуменюк і згодом отримала відповідь, що мої вірші потрібно презентувати на широкий загал. Моїм редактором була відома ковельська поетеса Ніна Горик. Вона теж їх оцінила вище, ніж я сподівалася. І таким чином вийшла моя нова книжка. 

З Тетяною Винник та Дмитром Лазуткіним><span class=З Тетяною Винник та Дмитром Лазуткіним

Нарада молодих літераторів><span class=Нарада молодих літераторів

– Цікава назва книжки.

– Коли дивишся на цю назву, одразу виникає асоціація з календарним плануванням  учителя. Словонеологізм. Цю назву сприймали по-різному. Наприклад, у Києві зазначили, що вся добірка сильна, а от назва – ні. Моя лірична героїня умовно здійснює мандрівку календарним роком, асоціює свої почуття зі змінними процесами  і явищами у світі природи, що і розкриває назва книжки. Це ‒ збірка інтимнофілософської лірики. Вона умовно поділяється на розділи, які я називаю цитатами з віршів. Назви розділів асоціюються з порами календарного року: весна, літо, осінь, зима і знову весна. Перший розділ – про почуття закоханості, коли стосунки ідеальні, світлі. У другому – мотиви одруження і перших розчарувань. Осінь – то, напевно, життєва мудрість. Зима – холод у стосунках, коли почуття засинають, з’являються образи снігу і морозу. І знову розділ «Весна», або, можливо, «Повернення», де ліричні герої взаємно пробачають один одного… Життєве коло починається спочатку. Адже кохання в житті кожної людини проходить через певні етапи. Почуття любові у моїй книжці перегукується з філософськими мотивами.

– Чи є у збірці улюблений вірш? І чи знаєш ти кількість віршів, що написала?

– Тих, що публікувалися,  приблизно 300. Я усі знаю  напам’ять. Думаю, що це мій мінус, тому що мої колеги, які багато пишуть, не пам’ятають своїх віршів, навіть те, що написали відносно нещодавно. Адже пишуть набагато більше, ніж я. Улюблених віршів – більше десяти. Але ті, що подобалися найбільше, надто емоційні, їх відсіяли і вони у збірку не ввійшли. Мені подобається мій акцентний вірш «У панцирі». Навіть не знаю, чи кожен читач зрозуміє, що я в ньому хотіла сказати, чи прочитає підтекст. До речі, у такому стилі я почала писати саме після наради літераторів у Києві, де нашими координаторами і журі були Дмитро Лазуткін та Тетяна Винник. Саме вони допомогли зрозуміти мені плюси і мінуси моєї поезії.

– Хто тобі допоміг видати книгу?

– Я відвідую «Творчий Світ Ковельщини». Саме там збирається багато талановитих письменників і музикантів. Нехай вони невідомі, але вони творчі та вміють відчувати Слово. Тобто, якби не їхня думка, то, можливо, я побоялася б. А фінансово допомогли мені Марія Корсак, моя мама та бабуся.

– Юлю, скільки сьогодні коштує видати книгу?

– 300 примірників у м’якій обкладинці обійшлися приблизно у 10 тисяч гривень. Це коли собівартість книжечки виходить 34 гривні. А якби була тверда обкладинка, то собівартість була би 120 гривень.

– Де можна купити твої книжки?

– Попередні книжки є в продажі на інтернетсайтах, але їх кількість обмежена. Ще їх можна читати онлайн безкоштовно. Нову збірку можна придбати поки що тільки в мене. Хто хоче купити, пише мені у фейсбук чи на messenger. Потрібно зробити презентацію, а тоді заключити договір з певними книжковими магазинами чи сайтом. Хоча зараз це не є популярно, поезія нечитабельна, і її не дуже хочуть купувати. Думаю, інша ситуація була б із прозою.

– Хто є твоїм натхненням?

З чоловіком Максимом><span class=З чоловіком Максимом

– Якщо говорити суто про цю книжку, то моїм натхненням є мій чоловік та діти.

Юлія Сільчук><span class=Юлія Сільчук

– Коли ти пишеш?

– Найчастіше пишу вночі, коли довкола панує тиша. Можливо, тому що у мене сім’я. Вдень нереально налаштуватися на хвилю. Коли мене щось бентежить і я не випишусь, то не можу заснути… Найбільше на моменти натхнення впливають мої емоції – як негативні, так і позитивні. І чим гостріші емоції, тим шедевральніші, на мою думку, поезії у мене виходять. Хоча після виходу цієї книжки я зрозуміла, шо можу писати і в спокійному стані. Можливо, я  стаю більш сформована як поетка.

– Хто впливав на формування твого поетичного стилю?

– Мені дуже пощастило із учителемсловесником і моїм першим професійним редактором. Це моя вчителька з Річиці Ніна Самарчук. Якби не вона, я, можливо, загубила б себе. Також хочу подякувати рідним мамі і татові, які навчили мене помічати й опоетизовувати красу природи ще у віці шести-семи років. Окремий доземний уклін редакторам моїх попередніх книг Сергію Цюрицю і  Василю Гею. Василь Гей, на превеликий жаль, уже покійний. Але саме він дав мені усвідомлення того, що потрібно не просто писати, а й сумлінно відшліфовувати свою творчу майстерність, що слово – це перш за все праця. А ще я вдячна долі, що зустріла на своєму творчому шляху Ніну Горик. Якби не її професіоналізм як редактора і тонке інтуїтивне відчуття мене як особистості, можливо, сьогодні я ще не тримала б у руках цю книгу.

– Яке видавництво випустило у світ твою збірку?

– Мені надзвичайно легко і приємно було співпрацювати з головним редактором «Надстир̕ я» Світланою Політило. Саме в «Надстир̕ ї» вийшла друком моя третя книжка.

– Ти теж працюєш редактором?

– Після  закінчення університету декілька років працювала вчителем  у рідному селі Мельники-Річицькі. Викладала світову літературу в старших класах. Ця професія мене надихала. Діти мене любили, а я – їх. Я в той час видала книгу поезій своїх учнів. Тобто я була редактором. Це був перший досвід. А зараз активно працюю з молодими людьми у режимі онлайн. Це також талановиті поети і письменники. Ми разом готуємо до друку їхні майбутні книги. А офіційно я працюю в Ковелі у дитячому садочку №11 асистентом вихователя, бо закінчила курси інклюзивної освіти НУШ.

– Що ти читаєш?

Тетяна Винник та Дмитро Лазуткін><span class=Тетяна Винник та Дмитро Лазуткін

–Я поставила за мету ознайомитися з творчістю усіх членів Волинської організації Спілки письменників України. Мені надзвичайно подобається поезія Ніни Горик, Надії Гуменюк, Йосипа Струцюка, Ігоря Павлюка, покійного Василя Гея. Гарно пишуть Петро Коробчук, Микола Мартинюк, Василь Слапчук та Віктор Вербич. З молодого покоління дуже мене надихають Юля Фінковська, Анна Луцюк. Подобається творчість Олени Пашук, Ольги Ляснюк, Наталі Шульської, Софії Стасюк, Тетяни Бондар. Захоплююся львівськими поетками Мар’яною Савкою, Мар’яною Кіяновською та Галиною Крук. Із задоволенням читаю Неонілу Диб̕  як, Тетяну Винник, Юрія Іздрика, Сергія Жадана, Ігоря Остапенка, Олександра Букатюка, Дмитра Лазуткіна. Знаєш, мені здається, що я застряла десь на межі двох поколінь, адже сама у своїх віршах поєдную елементи як класичної силаботоніки, так і постмодерної сучасної поетики. І не можу зарахувати себе ні до старшого, ні до молодшого покоління.

– Зараз над чимось працюєш?

Так, працюю над прозою. Задумка – соціальнопсихологічний роман, але, можливо, у мене не вистачить духу і часу довести це до жанру роману. Не хочу розкривати тематику і назву. Сподіваюся, це буде цікаво читати молоді.

Нарада молодих літераторів><span class=Нарада молодих літераторів

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

 

 

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів