Поділитись:

Що не так з Масляною?

Понеділок, 24 лютого 2020, 19:40

Спочатку я не планувала писати цей текст, бо не хотіла ставати заручником дискусії, що було першим курка чи яце, вареник чи млинець, проте мене жахливо обурив текст у Facebook на сторінці одного відомого українського ресторану молодого кулінара, який намагається змінити харчування у школах і якого я дотепер поважала. Мовляв, Масляна чи Колодій? «Ми трішки покопирсалися в історії і тепер можемо вам розповісти цікавеньке. Наша традиція не має аналогів у світі і це точно не Масляня», йдеться у дописі. Так власне, чому я обурилася і що не так з Масляною?

Найбільше я ненавиджу ось такі речі розповідати про унікальні українські традиції, істину з істин з «Велесової книги» тощо. Ага, ще український етнограф Валерій Войтович писав, що у трипільців були пательні, на яких був хрест, що символізувало Сонце. Треба зав’язувати з цим всім, якщо відверто.

На мою скромну думку, існує два питомо українських звичаї на Запусти чи Масниці чи Колодій (необхідне підкреслити) виготовлення та поїдання вареників та обрядова діяльність, яка пов’язана з колодкою.

Почнімо з того, що вареники це давня українська страва, яка має ритуальне значення. Українці здавна вважали, що вареники мають магічну силу і використовували їх під час різноманітних обрядових дій, наприклад, на Святвечір, ворожили на Андрія тощо, тому зрозуміло, чому протягом тижня до посту у якості традиційної їжі використовували саме їх.

Щодо Колодія або Колодки результату української карнавальної та сміхової культури, йдеться про шматок деревини, який протягом святкового тижня «народжувався», «помирав» тощо. Колодку намагалися прив’язати до представників неодруженої молоді, але вони могли відкупитися за допомогою стрічок, намиста та доброго могоричу. Звісно, тут присутній уже християнський елемент української культури, який засуджує парубкування як відсутність можливості для продовження роду. Відповідні записи про це знаходимо в етнографів.

Важливим елементом цього тижня шанобливе ставлення до жінки. Пам’ятаємо про те, що древні народи досить пізно усвідомилися зв’язок між зачаттям і народженням дитини, тому вважали, що саме жінка знаходиться поміж світів та приносить життя із небуття у цей світ. Попри засилля церкви та патріархальних звичаїв, відгомони прадавніх звичаїв все ж таки залишилися в українській культурі. Тому саме цей тиждень називався Бабським, а Колодій величався Бабським святом. Тому протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні легкі знущання.

Зауважимо, що Масниці цілком язичницьким святом. Християнська церква хоч і додала святковий тиждень до святого календаря, проте святкування так і не одержали християнських елементів чи атрибутів. Чому? Бо Масниці це український вияв поводження з зерном, який не чимось унікальним. Древні народи поважали зерно, бо зерно було виявом самого життя, весни, літа, тепла, достатку, родючості тощо яке протиставлялося смерті, зимі, холоду і голоду. Українці почали виготовляти з зерна вареники, італійці піцу, турки та греки піту, східні народи манти та пельмені, грузини хінкалі. Особливість одна і та ж як використати величезну кількість зерна і борошна, що дає земля. Всі ці перераховані страви відголос древнього аграрного культу і пошанування зерна, яке помирає, воскресає і так щороку. Тому писати, що «ми покопирсалися в історії й тепер можемо вам розповісти цікавеньке. Наша традиція не має аналогів у світі», неправильно. Я теж покопирсалася і кажу, що ні.

А тепер про млинці. Головними атрибутами народного святкування Масляної у наших сусідів росіян опудало, забави, катання на санях, млинці тощо. А, я ще забула, взяття снігового містечка. Як бачимо, ритуали відрізняються від українських кардинально.

Тому оце засилля млинців, рецептів млинців із п’ятьма начинками, яскраві листівки з блискітками з млинцями у соцмережах, ворожіння на млинцях, прикмети з приготуванням млинців це все не українські звичаї. Зрозуміло, що це мутант зі східноєвропейських язичницьких ритуалів, обрядів пізнього радянського періоду та сучасних елементів культури. Тому не варто це підтримувати.

Те, що у барах та ресторанах пропонують засилля млинців, не відновлення прадавніх традицій, на які варто купитися, а чудовий комерційний хід не більше. Тому не купуйтеся на млинці з ікрою та ще й 100 грамів горілки у Масний тиждень. А краще наліпіть вареників, адже процес замішування тіста, здавна вважався символом процесу творення всесвіту та його структури.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів