Про час і місце
Є традиційний годинник: такий зі стрілочками чи циферками. Є так званий біологічний: внутріші регулятори організму, завдяки яким ми орієнтуємося в часі. А я скажу, що є ще один годинник, назву якому придумати не можу.
Якщо щодня ходити одним і тим cамим маршрутом – бачиш одне й теж. Це логічно. І якщо на шляху стається будь-яка зміна, як-от утеплений шматок будинку, розфарбований яскравим кольором; нова вивіска чи новий заклад; нова лавочка чи новий смітник, ти це обов’язково помітиш. А ще на звичному шляху ти завжди зустрінеш знайоме обличчя і мимоволі посміхнешся: наче і вітатися нема причин, але й проігнорувати не пасує. Як часом із «друзями» з фейсбуку. От за цими людьми, власне, й можна визначити час.
Наприклад, біля Директорії зустрічаю високого і «в тілі» чоловіка, який завжди так повільно кудись мандрує з чорним пакетом. А от біля прокуратури розминаюся із солідною світловолосою панянкою на підборах. Зараз карантин – то ж давно вже не бачила дівчинки з рюкзаком і в навушниках у сквері біля управління поліції. От якщо тих людей бачу не в тому місці, то знаю – не той час. Найімовірніше – запізнююся, значить треба прискорюватися. А у вас таке є?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Що в будинку та з чого п'є чай власниця вінтажного дому-кафе у Луцьку Яна Тарарай (фото)
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
