Погрози смертю дитини, залякування, тиск: Супрун розповіла, що таке акушерське насилля

Випадки акушерського насилля над жінкою, що має народжувати дитину, мають місце. Про те, як це може проявитися та що може зробити жінка, аби уберегти себе і дитину, розповіла у фейсбуці ексочільниця МОЗ Уляна Супррун.

“Прозвучали слова, що треба було приїхати раніше і зараз дитина через мене опиниться у реанімації. Коли я спитала, чи є якийсь інший лікар, мені сказали, що тут не дитсадок. Я вислухала, що дитина може померти через мене, почала плакати”, — так починає розповідь про свої пологи Наталя для Громадське Радіо.

Наталя не приїхала у пологовий будинок завчасно, адже побоювалася того, що пологи почнуть стимулювати. Через це вона вислухала звинувачення, що її дитина може не вижити. Наталя відмовилася від зайвих лікарських втручань, ставила питання щодо усіх медикаментів, які їй призначають, та дочекалася доули (психологині, яка допомагає провести пологи), — усе це дратувало лікарів. Після залякувань смертю дитини лікарі зробили Наталі епізіотомію — хірургічний розріз промежини та задньої стінки піхви, аби розширити отвір для пологів.

Таке ставлення лікарів та акушерів до Наталі є акушерським психологічним насиллям. На жаль, такі історії мають місце в українській медицині. І зафіксувати кількість таких випадків практично неможливо.

Акушерське насилля — дії акушерів або акушерок проти вашої волі. Якщо вас не спитали згоду на проведення маніпуляції, не пояснили її наслідки, зробили щось попри вашу відмову, йдеться про акушерське насилля. Також сюди відносяться емоційний тиск на жінку, емоційні та фізичні страждання (до прикладу, зайві медичні маніпуляції).

Для запобігання подібних ситуацій та задля розв'язання проблем, що вже сталися, ГО Природні Права Україна створила інформаційну збірку для громадських активістів та активісток. Тут докладно описані права вагітних і породіль, види акушерського насильства і правила профілактики травмуючих пологів.

Основне правило, про яке завжди варто пам’ятати вагітним та породіллям, — лише жінка приймає рішення як, де, з ким та коли народжувати. Лікар або акушер не може змусити жінку змінити це рішення лише тому, що йому так зручніше. Він може давати пораду, але ніколи не чинити тиску.

Так не буде порушуватися право жінки на розпорядження своїм тілом. Сюди входять такі права:

• Самостійно обирати лікаря, пологовий будинок, спосіб проведення пологів та усі пов’язані із цим ризики.
• Знати про запланований перебіг пологів, свої права під час операції та медичні втручання, на які мають право лікарі відповідно до медичних протоколів.
• Знати, які медикаменти їй призначають та які медичні маніпуляції їй планують робити, з якою метою та наслідками для неї та її майбутньої дитини.
• Прийти на пологи з двома людьми — батьком, партнером чи партнеркою, подругою, матір’ю або доулою. Будь-яка психологічна підтримка, якої потребує жінка, має право бути.
• Увімкнути музику, прийняти душ, поїсти або випити води, аби послабити біль від переймів. Самостійно обирати положення тіла для пологів, та й узагалі обирати місце пологів — вдома або в лікарні.

Кілька порад щодо того, як підготуватися до пологів:

• Знайте свої права та повідомте про них людині, яка буде супроводжувати вас на пологах — партнеру, доулі, подрузі або мамі. Якщо ваші права порушують, фіксуйте це будь-яким чином. Можете принести камеру на пологи, аби не лише зняти момент народження дитини, а й мотивувати лікарів поводитися відповідно до медичних протоколів.
• Напишіть лист головному лікарю, аби підтвердити свої права. Якщо у вас виникнуть проблеми із лікарями та акушерами до пологів, під час або після них, можете посилатися на відповідь головного лікаря. Втім, якщо це не матиме впливу, просіть їх письмово підтвердити відмову на ваше прохання.
• Ви завжди можете сказати “ні”. Жоден лікар не може зобов’язати вас погодитися на аналізи або кесарів розтин. Він мусить проінформувати вас про причину, перебіг процедури і її наслідки та отримати інформовану згоду або відмову.
• Пам’ятайте, що ви — жінка, яка буде народжувати дитину. Ви даєте життя новій людині, а тому маєте право перейматися про те, аби пологи відбувалися комфортно для вас.

Якщо акушерське насилля сталося з вами:

• Усвідомте це. Вагітна жінка або породілля заслуговують на поважне ставлення з боку лікарів та акушерів, проте часом стається протилежне.
• Поговоріть про це. Поділіться своїм досвідом із близькими, аби пережити травму. Прояви післяпологової депресії можуть бути спричинені і акушерським насиллям.
• Пропрацюйте це. Якщо ви хочете допомогти іншим жінкам не пережити те, що, на жаль, довелося пережити вам, діліться своїм досвідом. Три роки тому Україна долучилася до світового руху проти акушерського насилля “Революція троянд”. За хештегами #StopObstetricViolence й #годімовчати можна знайти історії жінок, які постраждали від нього.
• Жодні звинувачення, тиск, зайві медичні маніпуляції та ігнорування ваших прав не можуть мати місце до, під час та після пологів. Межі авторитетності та авторитарності лікаря у 21 столітті визначаються медичними протоколами, а не звичками, набутими від старших колег. Жінка має право вислухати настанови лікарів й народжувати так, як хоче того сама.

Водночас, не треба вважати, що пологові будинки — це завжди страшно. Там є багато відповідальних, професійних людей, які гарно виконують свою роботу.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Кабмін затвердив перелік опорних лікарень: на Волині – сім
• ТОП-5 змін у медицині в 2019 році
• Богатир чи щокастик: коли в дитини вага таки зайва (інтерв’ю)