Поділитись:

Дідух: чому символ українського Різдва дуже язичницький?

Понеділок, 06 січня 2020, 19:40

Давнім символом українського Різдва є дідух — різдвяна прикраса з соломи. Проте цей символ свята є дуже язичницьким. Чому? Давайте у цьому розберемося разом.

Для того, щоб утвердитися у думці про те, що дідух — елемент язичницької культури, яка вижила в Україні після поширення християнства, замислимося про саме цикл свят. Переважна кількість свят в Україні — це дати, які пов’язані з сільськогосподарським календарем та аграрним циклом, які ледь прикриті нашаруванням християнства.

Зерно відіграє у цьому аграрному культі чи не найважливішу роль і чи не всі ритуали, обряди та замовляння пов’язані із ним — навесні його садять, влітку доглядають, восени збирають, а взимку — прославляють, щоб урожай нового року не був меншим за попередній. В зерні, на думку англійського дослідника фольклору Джеймса Фрейзера, знаходиться образ Бога, що помирає і воскресає разом зі зміною циклів природи.

Тому пошанування зерна, соломи, снопів з пшеницею є таким древнім ритуалом. Пригадаймо про зажинки та обжинки в українській культурі та ми зрозуміємо, що йдеться саме про вшанування духу зерна. Тому коли вас багатий фермер запросить влітку на День поля, не відмовляйтеся, ви побачите сучасну реконструкцію давнього обряду пошанування хліба.

Але повернімося до язичницької суті дідуха. Цей атрибут свята виготовляється найчастіше з останнього снопа на полі, який урочисто підв’язується червоною стрічкою, а в деяких регіонах ще й напоюють вином чи пивом і з почестями відносить додому. Саме так відбувається транспортування духу зерна з поля в оселю.

Також про язичництво говорить і сама назва дідуха, що вказує на ще один помер аграрного культу - зв’язок з померлими предками. «Дідух» - це про духів, дідів, пращурів. Неодмінно у хату на Різдво, де стояв дідух, запрошували душі померлих родичів. Тому також дідух в деяких регіонах України називається дід, коляда, колядник, сніп, король тощо.

Вважалося, що дідух до хати заносить чоловік. Тут теж маємо елемент язичництва, навіть донині українці переконані, що певну дію першим має виконувати саме чоловік, на щастя.

Виготовляли дідух з житнього, пшеничного чи вівсяного снопа.

Український дідух — це запорука нового врожаю, добробуту та багатства. Дідух цілком можна вважати замінником ялинки, адже дідух — це таке собі «хлібне дерево», тому його теж прикрашають, мов ялинку, стрічками, квітками, калиною тощо.

Після закінчення різдвяних свят дідух спалювали для того, щоб зима закінчилася і можна було розпочинати сільськогосподарські роботи на полі, а також для того, щоб душі предків, які прийшли погостювати на Різдво, могли повернутися на небо. Перед тим. як його спалювали, дідух обробляли — обмолочували, зерно висівали, а вже потім солому, яка залишилася від цих ритуальних дій, спалювали на дорозі.

Також дідухи можуть відрізняти одне від одного за формою в різних куточках України, що зумовлено впливом християнської традиції, зміщенням у календарі, сильною втратою внутрішньої форми ритуалів та обрядів, проте вони усі говорять про одне і те ж — язичницьку тріаду «життя — смерть — нове життя».

Дідух цілком можна вважати моделлю світу, Світовим деревом, українським Іґґдрасілем (у скандинавській міфології — це дерево, яке об’єднує та підтримує усі світи - ред.). Адже у дідуха є «ноги», на яких стоїть фігура — такий собі підземний світ. Далі пучки, у кожному пучку по сім штук колосків, що символізує серединний світ, світ людей. Сім колосків тут сім поколінь, сім днів тижня, сім відомих древнім людям планет. А далі зернятка у колосках — верхній світ з божествами, птахами та солярними символами. Тому сучасним «дизайнерам» дідухів у квіткових крамницях є над чим задуматися під час оформлення цього атрибуту різдвяного циклу.

Таким чином, підсумовуючи все вище сказане, можемо заявити, що дідух — це не просто українська різдвяна прикраса, це елемент української культури, який походить ще з дохристиянських часів, а тому — дуже язичницький.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
23 вересня 2020
22 вересня 2020
21 вересня 2020
20 вересня 2020
16 вересня 2020
14 вересня 2020
20:00
13 вересня 2020
10 вересня 2020
06 вересня 2020
10:17
01 вересня 2020