Поділитись:

Чому Різдво найязичницьке свято?

Вівторок, 24 грудня 2019, 19:40

Магазини та супермаркети уже заповнила передріздвяна та передноворічна метушня, проте мало хто здогадується, що ховається за таким важливим для християн святом. Насправді Різдво — це найязичницьке свято з усіх, воно таке язичницьке, що йому навіть вдалося «переплюнути» Великдень (тсс, який теж дуже язичницький, але про це - іншим разом).

В основі міфу про Різдво (так-так, народження Ісуса Христа — це саме міф, такий же, приміром, про грецьких чи римських богів, бо історично факт його народження не доведений), лежить традиція святкування зимового сонцестояння. Також у чималої кількості елементів ніби-то християнського зимового свята — цілком язичницьке походження, приміром, у ялинки, її прикрас, святкового стола, пісень, свічок і навіть... бенгальських вогнів.

Зима для древніх людей була темним часом, коли не всі зможуть пережити зиму і померти. Взимку світлий день все зменшується і зменшується і навіть ми, сучасники, важко переносимо цей обмаль світла і тепла і відчуваємо депресію. Тому усі чекають на чи ненайважливішу точку в році — день зимового сонцестояння. Це доба, коли є найдовша ніч році й найкоротший світловий день, проте саме після цього день починає збільшуватися і справа йде до весни, що дає надію на кращу долю і сповнення мрій.

Дата зимового сонцестояння трішки рухома — це 21 або 22 грудня. Тому дата Різдва 25 грудня була обрана невипадково, щоб «перебити» язичницькі святкування народження нового Сонця у ці дні, а прив’язати їх до народження Ісуса Христа, хоча у Біблії немає згадок про те, коли саме народився юний Бог і що він — Козоріг по гороскопу.

Додамо до цього, що народження чималої кількості героїв давнини й не менш древніх богів припадає теж на ці грудневі дні — йдеться про Едипа, Тесея, Геркулеса, Персея, Ясона, Аполона, Митру, Осіріса і навіть короля Артура. У Древньому Римі наприкінці грудня святкували Сатурналії — свято Сатурна та Непереможного Сонця. У скандинавських країнах святкували в цю пору Йоль, який донині святкують сучасні язичники.

Чому так? Бо зазвичай жінки починають народжувати дітей вночі, а вранці дитина з’являється на світ. Це легко порівняти з зимовим сонцестоянням — довга ніч, яку язичники називають ніччю матері, а на ранок — полегшення та збільшення тривалості дня.

Рухаємося далі — ялинка. Ялинка та інші хвойні дерева міцно закріпилися на позиціях символу свята. Проте і ялинка, і сосна — цілком язичницькі атрибути Різдва. Вічнозелене дерево символізує три речі — життя, смерть і переродження, відродження після холодної та смертельної зими, про що йшлося вище. Тому прикрашання такого елементу взимку є цілком логічним. Також ялинка чи сосна — це аналог світового дерева, яке існує у більшості міфологій світу.

Прикрашання ялинки вогнями, свічками та кульками — це теж язичницькі ритуали. По-перше, вішання на ялинку прикрас пов’язане з богом Аттеєм, який був розп’ятий на дереві задовго до Христа та богинею Місяця.

По-друге, фігурки на ялинці — це симпатична магія, де подібне притягує подібне. Приміром, якщо хочемо нову оселю у новому році, то вішаємо фігурку будиночка, а якщо щедрий врожай, то фрукти. До того ж фігурки на ялинці розповідають про космогонічну структуру, тому часто бачимо фігурки Сонця, Місяця та зірок.

Вогні на ялинці — це відголос йольського поліна, тобто шматка дерева, який прикрашався свічками, «напоювався» алкоголем, а пізніше спалювався як символ свята. У цю ж язичницьку категорію додамо і бенгальські вогні.

Кульки на ялинці — теж язичницькі. Насправді, первісно, це кульки від пристріту, які вловлювали промінчики Сонця і таким чином збільшували свою магію.

Всім відомий «Щедрик» — теж має дохристиянське походження. Бо яка ж ластівочка прилітає взимку. Зрозуміло, що ластівки прилітають навесні, коли раніше святкував Новий рік, тим паче, що «ягнички покотились, телички народились» - такий процес у тварин зазвичай відбувається у лютому. Тому відношення до Різдва чи народження Христа ця пісня має щонайменше відношення.

Святковий стіл на зимові свята — теж язичницький. і 12 страв — це не тому, що 12 апостолів було у Христа, а тому що святковий стіл має бути багатим і різноманітним, щоб смерть, яка чатує на всіх взимку і якісь духи оминули дім, подумавши, що тут все добре і ніхто не помре. Багатий стіл — це знову симпатична магія і прогнозування ситого майбутнього у новому році.

Навіть подарунки — і ті язичницькі, їх почали дарувати у Древньому Римі на ті ж Сатурналії про які йшлося вище.

Таким чином, фактично більшість атрибутів християнського Різдва — цілком язичницькі.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
05 лютого 2020
10 січня 2020
09 січня 2020
08 січня 2020
07 січня 2020
17:15
06 січня 2020
16:20
05 січня 2020