Поділитись:

Як роблять автобуси в Луцьку (фото)

Неділя, 12 червня 2016, 13:11

Минулоріч Луцький автозавод, який сьогодні офіційно називається Дочірнє підприємство "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", відзначив своє 60-річчя. І вже 10 років, як завод перепрофілювали під виробництво автобусів і тролейбусів. Що сьогодні випускають в Луцьку і куди рухається завод?

Усі, хто бував на ЛуАЗі більше 10 років тому, зайшовши на територію, не помітять нічого нового: той же адмінкорпус, ті ж ялинки біля входу. Але за прохідною завод – зовсім інший. Немає і натяку на легкове виробництво чи складання авто, – пише VSN за матеріалами autoconsulting.com.ua

ЯКБИ НЕ КРИЗА – ЗАВОД БУВ БИ НАБАГАТО ПОТУЖНІШИЙ

Завод змінився. Тепер тут – класичне автобусне виробництво, розраховане на випуск 8-9-10 метрових, 12-й і 18-метрових автобусів та тролейбусів.

Якби не криза 2008 року – сьогодні б завод був набагато потужнішим. У той рік тривала реконструкція і будівництво 2-ої черги виробництва, яке за планами повинно було завершитися в 2009-му.

У Луцьку встигли на 99% побудувати новітній фарбувальний комплекс EISENMANN, розрахований на фарбування 12-метрових автобусних кузовів. Цей комплекс вміщає в себе так звану лінію катафорезу: 6 камер і ванн, куди почергово повністю поміщається кузов автобуса. Такі лінії стоять, приміром, на заводах фірми Neoplan. Після обробки на такому обладнанні кузови автобусів виходять з таким ступенем антикорозійного захисту, що на них сміливо дають гарантію в 10-12 років.

Але в Луцьку 2-гу чергу так і не запустили, хоча встигли завершити всі монтажно-будівельні роботи. Для її системної роботи необхідне завантаження в 300 автобусів на місяць. А завод за 2015 рік випустив всього 144 штуки. З такими обсягами автобуси будуть "золотими". Лінію законсервували до кращих часів.

Мало хто хнає, що у планах була ще й 3-тя черга. З введенням її в експлуатацію в Луцьку випускали б 6,5 тис. автобусів на рік.

РЕАЛІЇ: ДОБРЕ, ЩО ВЗАГАЛІ ПРАЦЮЄ

Зараз завод працює на площах 1-ої черги і максимум може випустити 2,2 тис. машин на рік (при 3-змінній роботі). Але у три зміни на автозаводі вже давно не працювали.

Микола ДжулаМикола Джула
Директор ДП "Автоскладальний завод №1" Микола Джула пам'ятає, і "з голови" називає кожного покупця 144-х випущених за минулий рік автобусів і тролейбусів. Він пам'ятає і специфікацію кожної моделі.

З 36 тисяч квадратних метрів виробничих площ сьогодні задіяно не більше половини. Але тут автобуси роблять практично "з чистого листа" металу. Процес виробництва починається в заготівельному цеху, де стоїть новітнє обладнання для лазерного різання металу. А ось заготовки з труб і кутів обробляють ще на старих верстатах.

Пресове виробництво, де штампували ще кузови "Волинянки", повністю згорнули. А останній великий прес з заводу вивезли рік тому. Для випуску автобусів залишили лише кілька невеликих пресових верстатів.

Після механіко-заготівельного цеху, деталі та заготовки надходять в кузовний цех. Тут, за допомогою спеціального оснащення, формують підлогу, бокові стінки і дах майбутнього автобуса.

З готових елементів зварюють каркас автобуса. Після чого обшивають бічними панелями, кріплять передню і задню маски і транспортують в цех фарбування.

У процесі фарбування кузов автобуса послідовно проходить 7 камер. Його знежирюють, сушать, грунтують, шпаклюють, готують до фарбування, фарбують, сушать при температурі 60 градусів. Потужність цього цеху визначає максимальну потужність заводу: 2200 автобусів на рік. Утім, на максимум завод все-одно не працює.

Пофарбований кузов транспортують в складальний цех, де, залежно від габаритів, він потрапляє на відповідну лінію збірки. "Автоскладальний завод №1" може паралельно випускати 8 і 10-метрові автобуси, автобуси і тролейбуси довжиною 12 м і машини особливо великого класу: довжиною до 18 м.

АВТОБУСИ ЧЕКАЮТЬ ОДЕСА І КИЇВ

Утім, сьогодні по лініях проходять лічені одиниці виробів. Наприклад, на лінії 12-метрових машин стояло лише 5 каркасів майбутніх тролейбусів. Це була партія для Одеси.

А на лінії автобусів малого класу йшла партія автобусів Богдан А221 для Києва і закінчували випуск шкільних автобусів А069 за старими контрактами.

За технологією, після складання кожен автобус повинен зробити пробну поїздку і вирушити в ділянку остаточної здачі замовнику. Тут його перевіряють на герметичність в окремій камері, відрегульовують світло фар, токсичність, стан лакофарбового покриття і, при необхідності, виправляють дефекти. Тут же автобусові остаточно дають "добро" на перевезення пасажирів і підписують фінальний акт.

ПЕРСПЕКТИВИ

Норми Євро-5, які вступили в силу в Україні з 1 січня 2016 року, змінили модельну політику підприємства. Як повідомив директор підприємства Микола Джула, перші автобуси Євро-5 в Луцьку випустили ще в 2014 році для Вінниці. Завдяки співпраці з IVECO, "Автоскладальний завод №1" вже зараз має в модельному ряду дві модифікації Євро-5: 10-метрову модель Богдан А145.32 і міську 12-метрову А701.32. Опрацьовують на заводі і варіант установки двигунів Cummins Євро-5.

Поставки міських автобусів впираються в можливості бюджетів міст і залежать від результатів тендерів. У Луцьку готові випускати автобуси для всієї України, але якось так виходить, що далеко не скрізь чиновники віддають перевагу Богданам. Заводчани кожен програний тендер сприймають дуже болісно. В умовах, коли замовлень і так мало це означає тижні простою заводу.

Ще складніша ситуація з 8-метровими автобусами. В цьому класі Євро-5 поки завод не випускає. У цеху ми бачили тільки дослідний зразок Богдан А221.15 з двигуном, який працює на газі. Але особливої ставки на газову версію в Луцьку, на відміну від колег з "Черкаського автобуса", чомусь не роблять. За словами директора заводу Миколи Джули, вже 15 червня очікується поставка перших індійських машкомплектів Ashok Leyland з двигунами Євро-5. Через якийсь час 8-метровий автобус Євро-5 зможуть запропонувати і перевізникам.

ПОЛЬЩА УЖЕ ЗНАЙОМА З НАШИМИ "БОГДАНАМИ"

Особливі надії в "Богдан Моторс" покладають на європейський ринок. У співпраці з польською фірмою Ursus заводу вдалося виграти тендер на поставку 38 тролейбусів "Богдан-Ursus" Т70116 в місто Люблін. Цей контракт заводу дав розуміння рівня якості та вимог в Європі до міського транспорту. Умови були дуже жорсткими, але завод впорався.

Та й тролейбуси були далеко не прості. Люблінські "Богдани" обладнані автономним ходом, який дозволяє прокладати нові маршрути навіть там, де немає контактної мережі. Ці тролейбуси мають систему "присідання" на зупинках, що дозволяє більш комфортно заходити в салон: тролейбус на кілька сантиметрів нахиляється правим бортом і наближається до бордюра зупинки. Також ці "Богдани" мають енергозберігаючу систему відкривання дверей, яка дозволяє на зупинці відкривати тільки ті двері, якими збираються скористатися пасажири – це дозволяє ефективніше зберігати температуру в салоні.

Крім тролейбусів, для дослідної експлуатації в Люблін передали і перший 12-метровий електробус Богдан А701.00. Він має запас ходу 120 км. Кузов для нього робили з використанням нержавіючої сталі – він в 2,5 рази дорожчий, ніж з чорного металу. Електробус вже більше року їздить за маршрутом в Польщі і отримав євросертифікат.

Як згадує директор заводу Микола Джула: "За умовами контракту, електробус нам потрібно було випустити за 2 місяці, а переговори тривали майже півроку. Коли ми передавали електробус, я тоді нашим партнерам сказав, що ми довше торгувалися, ніж робили машину".

А запорукою такої швидкості стали кадри. Автозаводу вдалося зберегти конструкторський колектив і залучити кращих фахівців зі Львова. Цей потенціал вже не раз рятував підприємство. За 10 років автобусної епохи, в Луцьку випустили 20 моделей і 35 модифікацій. І автобусну марку "Богдан" знають не тільки в Україні, але і в Польщі, Грузії, Білорусії та Росії.

За іронією долі, ті тролейбуси, які були списані в Любліні після поставок туди "Богданів", викупив Луцьк. Старі Єльч їздять і повз автозавод. Замість власних "Богданів".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НА ЛУЦЬКОМУ АВТОЗАВОДІ ЗНАЙШЛИ ЕКСПОЗИЦІЮ РІДКІСНИХ ЛЕГКОВИКІВ (ФОТО)

Надрукувати
мітки:
коментарів