Як це – не почути на касі «Добрий день»?

Усі ми, витрачаючи гроші у магазинах чи отримуючи певні послуги, хочемо гарного ставлення до себе, банального «Добрий день» чи «Завітайте до нас ще». На цьому побудований бізнес. Клієнт якщо не прирівнюється до Боженьки, то хоча б елементарно має отримати те, за чим прийшов.

На щастя, у Луцьку це розуміють. І як приємно заходити в кафе, де тебе помітили і одразу ж привіталися та принесли меню, в магазині, де привітно «пропікали» обрані товари та побажали гарного дня чи в салоні, де бонусом наліпили блискітку на ніготь.

Однак є й такі точки, в які, швидше всього, після якогось разу не захочеться повертатися. Так, на превеликий жаль, доведеться написати про конкретний випадок із «Нашим краєм», що на Перемоги (між Історичним факультетом та 5 школою). Там касири палять прямісінько під дверима магазину, не вітаються, говорять по мобільному телефону, коли обслуговують покупців, та плутають товари (тобто купуєш одне, а в чеку знаходиш зовсім інше).

Я не намагаюся показати, що я панянка, яка потребує особливого сервісу чи того, щоб мене обслуговували як королеву. Суть в іншому. Просто в інших луцьких магазинах обслуговують НОРМАЛЬНО! Там дбають про репутацію, створюють приємне враження і намагаються посміхатися від ранку до самого вечора, коли зачиняться двері за останнім покупцем.

Звичайно, буває й у касирів різний настрій, навантаженість, негаразди. Але хіба це не варто відмежовувати від роботи? Іншим же це якось вдається…

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.