Про благодійність, або Чужа біда не болить

Ми щодня у нашій фейсбучній стрічці гортаємо сантиметри чи кілометри болю. Чужого. Не нашого. Часто ми оминаємо пости у соцмережах про те, що комусь потрібна фінансова допомога. Біди стільки, що вона уже аж ріже око. Але не серце. Бо у нас до цього уже імунітет. Бо чуже не болить. Чуже – не наше.

Інколи все ж нас боляче зачіпає, проте аби не грузити себе зайвою інформацією чи отим не потрібним нам болем, ми воліємо ліпше його не бачити і не чути про нього. Відгороджуємось, відвертаємось, закриваємось, забуваємо… Страшно ж дивитися на маленькі ручки-ніжки, в яких вставлені крапельниці, і в очі, у яких сльози. Важко нам на себе приміряти чужу біду. Бо той чужий одяг - не нашого розміру. То завелике, то замале. Не наше, блін, та й все. І відчепіться.

Всім допомогти не можемо. Бо залишимося без копійки. Віддамо усю зарплату, усі заощадження, проте не допоможемо й половині. Але завжди варто пам’ятати: ми ніколи не знаємо, що може трапитися з нами завтра.

Часто люди помирають, бо їм банально не вистачає коштів. Інколи ж, аби не померти, потрібно три тисячі доларів у день. Вдумайтеся, люди… Срана держава не може забезпечити своїх пацієнтів медикаментами. Помирають в Україні, бо не мають грошей на лікування за кордоном. Так, не факт, що за кордоном лікарі могли б продовжити хворому життя. Проте надія і віра – вони, повірте, творять таке... Інколи люди мають таку силу віри, що хоч на поверхню води пускай – пройдуть. Такі люди творять дива. Дива трапляються з такими людьми.

Проте, на жаль, диво – воно вибагливе. Трапляється з тими, хто не має ані грама сумніву. А таких – горсточка. Зневіри у хворого значно більше. І породжується вона тим, що немає підтримки держави і людей.

Інколи є і те, і інше. Але диво вперто оминає і кудись собі нагло йде. Після важкої боротьби людини просто не стає. Вчора була, сьогодні вже немає.  

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.