Реформа освіти: де на Волині кульгають оцінки учнів та що з цим робити

У профільному законі про освіту йдеться: для кожного мають бути рівні умови доступу до знань. Однак цього не завжди вдається дотримуватися через різне технічне забезпечення, рівень фінансування, кваліфікацію педагогів, розвиток позашкілля у малих та великих громадах.

Аби вирівняти ці пропорції та підвищити якість освітніх послуг, у межах децентралізаційного процесу почали змінювати розподіл повноважень гілок влади, фінансових потоків та структури закладів освіти.

МАЛІ ШКОЛІ – МАЛІ ПЕРСПЕКТИВИ

Одним із важливих кроків у реформуванні стало ухвалення рішень щодо доцільності існування малокомплектних закладів та створення опорних шкіл – закладів, які мають зручне розташування, сучасну базу та кадри. Відповідно до положення про освітній округ, такий заклад навчає не менше аніж 200 учнів без урахування кількості вихованців у філіях.

Логіка така: доцільніше спрямувати левову частку витрат на одну школу з достатньою базою, умовами для навчання, кількістю учнів, аніж розпорошувати гроші на маленькі заклади без педагогічної та технічної баз. Останні можуть стати філіями для початкової освіти, а до опорних шкіл учнів возитимуть автобусами.

«Питання закриття малокомплектних шкіл тепер повністю залежить від громади. Але якщо школа не дає якісних освітніх послуг, якщо освітній процес там здійснюється абияк, жодного розвитку для дітей немає, то вона закривається не тому, що маленька, а тому, що працює неякісно», – прокоментував для порталу «Децентралізація» eксперт з питань освіти програми «U-Lead з Європою» Сергій Дятленко.

РЕЗУЛЬТАТ – ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ РЕФОРМИ

Начальниця управління освіти, науки та молоді Волинської облдержадміністрацій Людмила Плахотна зазначила, що станом на 3 жовтня на Волині є 31 опорний заклад. Процес їх створення значно спав через сповільнення самого процесу утворення нових громад. Говорити про фінальний розподіл можна буде після завершення децентралізаційного процесу.

«Опорні заклади виправдовують свою назву. У них місцева влада додає кошти на зміцнення матеріальної бази. Автобуси купуються, аби довозити дітей до уроків та позакласних занять, спортивних змагань», – розповіла Людмила Плахотна.

Посадовиця вважає, що створення опорних шкіл підвищить якість освіти, тому що будуть створенні повноцінні класи, де вчитель матиме повне тижневе навантаження та відпаде потреба в індивідуальному навчанні в малонаповнених класах. Окрім цього, це покращує кваліфікацію самих педагогів.

«Якщо сьогодні у маленьких початкових школах немає ні спортзалу, ні кабінету інформатики, ні актової зали, а педагогічний працівник приїжджає раз на тиждень викладати англійську мову, то опорна школа – це єдиний великий педагогічний колектив. Маючи транспорт, діти їдуть на інформатику, фізичне виховання у базову школу. Навіть у філіях, де 1, 2 та 4 класи повні, а третій має два учні, ми цих учнів навчаємо в опорному закладі», –  пояснює освітянка.

ЗНО У ЦИФРАХ

Утворення освітніх округів на Волині ще не завершилося, як і визначення опорних шкіл. Попри це, одним із критеріїв для оцінювання якості освіти є результати зовнішнього незалежного оцінювання.

Тож «Конкурент» вирішив на основі відкритих даних про результати ЗНО за 2019 рік, які оприлюднив Український центр оцінювання якості освіти, проаналізувати середній бал у випускників районів, опорних шкіл і відсоток тих, хто не подолав прохідний бар’єр. 

Кожен учасник ЗНО цього року складав тест щонайбільше з чотирьох предметів. Українська мова і література – обов’язковий для всіх, другий – на вибір учня: математика або історія України. І третій – на вибір із тих 11, що залишилися.

Тож до загального рейтингу ми обрали оцінювання саме трьох предметів: української мови та літератури, математики та історії України.

Потім ми зробили вибірку учнів, які не подолали прохідний поріг. З'ясувалося, що таких випускників відчутно більше у районах, аніж у містах. Для прикладу ми обради дані міст Луцька, Ковеля, Володимира-Волинського та Нововолинська.

ЧОМУ МІСТО ПОКАЗУЄ КРАЩІ РЕЗУЛЬТАТИ

Людмила Плахотна визнає, що ЗНО – це один із суттєвих показників якості освіти. Вищі результати в місті вона пояснює й тим, що тут запроваджується профільна освіта, якої поки що в селах немає. Адже тут випускників мала кількість і вони навчаються «всьому потрохи».

«Вони не мають можливості мати варіативну складову через невеликий обсяг освітньої субвенції. Фінансовий ресурс поки що це не дозволяє. Тому в селі така якість. Хоча я не можу сказати, що це стосується всіх сільських шкіл. У нас є дуже гарні сільські школи, які, маючи однакові умови, демонструють дуже гарні результати», – резюмує Людмила Плахотна.

Натомість у Луцьку є чимало позашкільних закладів, які допомагають реалізувати профільну освіту. Наприклад, якщо дитина відвідує екологічний центр, то ліпше знатиме біологію та хімію. Також тут працюють профільні заклади, на кшталт військового ліцею. У Новій українській школі також передбачена така спеціалізація.

Урівняти пропорції між різними закладами, на думку освітянки, вдасться саме тоді, коли буде створена система профільної освіти, над якою працюють в уряді. Приклади подібної спеціалізації є за кордоном: у початковій школі діти здобувають основи, потому продовжують вчитися у базовій школі і зрештою – обирають якусь спеціалізацію, поглиблено вивчаючи певні предмети, які потрібні учню для його майбутньої професії. Інші ж предмети викладають інтегровано. Цей етап у новому Кабміні планують пришвидшити. Передбачається, що реформа базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

В обласному управлінні освіти ж нині готуються до найближчого завдання: побудувати мережу профільних навчальних закладів на території всієї області. Обиратимуть ті заклади, де є багато учнів, гарні результати навчання та є можливість забезпечити учнів проживанням та харчуванням.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

• Петиція до Президента: вчителі вимагають підняти зарплату
• Учитися на рік довше – класно: реформу освіти в Україні хочуть пришвидшити
• Побори в школах: куди скаржитися батькам
• Опорні школи Волині: можливості та історії успіху