Поділитись:

У кіно за ностальгією

П'ятниця, 30 серпня 2019, 07:40

На екофесті поруч з РЦ «Промінь» почула цікаву думку: якщо раніше люди ходили в кіно, аби подивитися власне кіно, то зараз йдуть задля того, аби зробити це першими.

Люди змагаються за ті цінності та речі, які є в обмеженій кількості. Право першого перегляду – в обмеженій кількості.

Буду відвертою, я в кіно ходжу вкрай рідко. Мені більше смакує перегляд фільмів тоді, коли про них уже всі забули. Чомусь не хочеться дивитися ті фільми, які зараз у всіх на вустах. Бо так чи інакше, я чую про них відгуки і ніби вже створюю своє уявлення ще до перегляду. Варто лише зайти в соцмережі і одразу натикаєшся на якийсь відгук, ніби хтось у тебе краде трішки першого враження.

А ось на сеанс старого кіно, яке вже вийшло з топів, я би з задоволенням пішла.

Наприклад, перед Різдвом подивилася би смішну і страшну історію про гремлінів. Восени «Сніданок у Тіффані», або «Осінь в Нью-Йорку».  Плакав би зал, потоп жіночих сліз гарантований.

З компанією пішла би подивитися старі американські комедії з простим гумором, або чорними жартами, як в «Тремтінні землі». Люди змагаються не цінності в обмеженій кількості. Для багатьох це – їхня ностальгія.   

 

Надрукувати
мітки:
коментарів
08 червня 2020
21 травня 2020
19 травня 2020
04 травня 2020
20 квітня 2020
23 березня 2020
27 лютого 2020
09 січня 2020
04 січня 2020
03 січня 2020
27 грудня 2019
27 листопада 2019
22 листопада 2019
13 листопада 2019
08 листопада 2019