Зашкварна історія однієї фотосесії Мельників у Старому місті (фото)

Після завершення робочого дня двоє Мельників зібралися на фотосесію у Старе місто – костел, гарні вулички, захід сонця. Загалом – надумали походити місцями, які у Луцьку приваблюють туристів чи не найбільше.

У гонитві за ексклюзивними кадрами Мельник – та, що Дарина (на головному фото), опинилася у дворі приміщення, вивіска якого каже, що це «Бюро судово-медичної експертизи». Однак вивісок про заборону фото не було, тож ми, натхнені фотографині, продовжили процес.

У дворі ходили котики, стояла класна машина, яка й стала головним фоновим об’єктом для фото, а збоку тусувалися якісь люди. Не було нічого дивного, окрім того, що згодом ми зрозуміли, що людей немає, а ворота зачинені з протилежного боку.

«Класний жарт», – подумала я, і з упевненістю почала уявляти, де ж там розташований інших вихід із кругового двору. Бо ж якщо нам нічого не сказали, що браму будуть зачиняти, то має бути інший вихід.

Дарина ж тим часом, як пташка у клітці, почала метатися від брами до брами, від кутка до кутка, від дверей до дверей. Але все марно. У стані радикальної паніки (це не медичний вислів) вирішили просити людей, які проходили повз, аби звернулися до когось, щоб нас якось відчинили. Але до кого звертатися, якщо у тих будинках ніхто не живе?!

Радикальна паніка перетворилася в радикальне рішення – перелазити через височенну браму, яка не надто пристосована для лазання (читати - взагалі не пристосована). Підстраховував нас незнайомий чоловік, який не пройшов повз наш розпач. Сергій мужньо допоміг не повибивати зуби та не наколотися на гострі кінцівки височенної брами. Дякуємо від душі!!!

Згодом, оговтавшись від пережитого, зійшлися на думці, що з того ляку-переляку й забули про поліцію чи рятувальників, які могли нам допомогти. Але тепер є зайвий привід гордитися собою!

А тепер по-суті: як можна мовчки зачинити браму подвір’я, де лишаються люди? Чому це взагалі зробила компанія із десятка людей, яка в один момент мовчки зникла із подвір’я? Уявляю, який квест був би, якби замість нас були туристи, чи люди зі боязню висоти, чи хтось, хто має інвалідність.

Зашквар і тупість ситуації просто вражає. Навіть після пережитих емоції.

P.S. а для чого зачиняти подвір’я, якщо там немає що поцупити? Ми вже це перевірили. Жартую! Ми не знаємо, чи є, бо переживали тільки про те, як звідти вибратися.

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.