Волинь – у ТОП-3 областей з автономізованими лікарнями

1 січня 2020 року всі медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу, перейдуть на оплати за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Для цього вони мають відповідати кільком вимогам, перша з яких – реорганізуватись у комунальні некомерційні підприємства.

Як йдеться на сторінці Міністерства охорони здоров'я у Facebook, Волинь входить в трійку областей з найвищим відсотком реорганізованих медичних закладів

Як автономізуються лікарні за областями

За інформацією МОЗ, зараз ситуація з реорганізацією лікарень в країні нерівномірна. Лідером з реорганізації закладів є Полтавщина – 85% спеціалізованих закладів вже змінили свій статус на комунальні некомерційні підприємства (КНП). На другому місці Харківська область – 80% медзакладів автономізовані. За ними Волинська (75%), Рівненська (73%) та Львівська області (68%). Шість областей України перетворили у комунальні некомерційні підприємства більше 50% своїх лікарень.

Найменше закладів реорганізовано у Луганській області – 10% та на Закарпатті – 13%. Наступна в "антирейтингу" – Івано-Франківська область, де мають статус комунальних некомерційних підприємств лише 23% закладів.

У Херсонській області на КНП перетворені лише 29% лікарень, а в процесі – 12%. Якщо найближчі тижні місцеві ради Херсонської області не розпочнуть процес автономізації, існує великий ризик, що 59% лікарень цієї області не встигнуть стати КНП і підписати договір з Національною службою здоров’я до кінця року. 

Що буде з медзакладами, які не укладуть договір з Національною службою здоров’я

Оскільки отримувати кошти у 2020 році медичні заклади зможуть тільки за договорами з Національною службою здоров’я, лікарні, які не реорганізуються і не підпишуть договір, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету. Такі медзаклади будуть змушені утримуватися з інших джерел – наприклад, з місцевих бюджетів.

Так само цей принцип працював при перетворенні медзакладів первинки. З січня 2019 року медична субвенція не передбачена для медичних закладів, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри. Там, де зволікали з підготовкою медзакладів до переходу на оплати за договорами з Національною службою здоров’я і не провели автономізацію вчасно, довелося перші місяці 2019 року фінансувати медзаклади первинної меддопомоги із місцевого бюджету.

Наприклад, “Центр первинної медико-санітарної допомоги Чорноострівської селищної ради” на Хмельниччині уклав договір з НСЗУ лише 28 березня 2019 року, а отримувати гроші почав із квітня. Тобто протягом першого кварталу громада мала сама утримувати свій заклад. Швидше впорався "Нижньосірогозький Центр первинної медико-санітарної допомоги" на Херсонщині – уклали договір 21 лютого, і з березня отримали фінансування.

Депутати місцевих рад не скасують виконання Закону “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування”, і кошти на утримання не реорганізованих медзакладів без договорів з НСЗУ з січня 2020 року доведеться відшукувати в місцевому бюджеті.

Як пройти реорганізацію: механізм і методичні рекомендації

Механізм автономізації детально описаний на сайті МОЗ України.

Процедура реорганізації триває близько 6 місяців. Тому ухвалити рішення про автономізацію лікарень місцеві ради мають уже на найближчій сесії.

Нагадаємо, з 2018 року модель оплат за принципом "гроші йдуть за пацієнтом" працює на рівні первинної медичної допомоги. Усі комунальні медзаклади, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, вже мають договори з Національною службою здоров’я.

Досі заклади спеціалізованої допомоги фінансувалися з медичної субвенції. З 2020 року тут також запрацює модель фінансування Національної служби здоров’я. Заклади отримуватимиуть оплати за надані медичні послуги в межах програми медичних гарантій (гарантованого пакету медичних послуг) за договорами з НСЗУ. Лікарні самостійно розпоряджатимуться заробленими коштами, зможуть оптимізувати свою роботу і переглянути зарплати медиків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безкоштовну діагностику з 1 липня не запустять,– Національна служба здоров'я