Поділитись:

Цікаві факти про луцький костел Петра та Павла

П'ятниця, 12 липня 2019, 08:30

Сьогодні, 12 липня, православні християни України відзначають день святих апостолів Петра та Павла. Римо-католики вшановували цей день 29 червня. І саме кафедральним собором Луцької дієцезії римо-католицької є знаменитий храм у старій частині міста поруч із замком.

«Конкурент» назбирав цікаві факти про костел, які ви, ймовірно, не знали.

Один із архітекторів костелу – італієць

Початковим архітектором костелу вважається М. Гінтц. Однак втілив у життя та остаточно доповнив проект італієць Джакомо Бріано ще у 17 столітті. Він народився у містечку Модена та був єзуїтським ченцем. Працював над зведенням храмів також в Острозі та Львові. А остаточно костел Петра та Павла було завершено під керівництвом єзуїтського ченця Матвія Маїка у 1627 році.

Чому костел такий великий

Нині парафія римо-католиків на Волині і в Луцьку зокрема не надто велика.  Однак, коли костел зводили, ситуація була зовсім іншою. Якщо говорити за часи Великого князівства литовського, а для Волині це 14 століття, то свого часу Луцьк називали «Римом Сходу», підкреслюючи виняткове становище міста в житті католицької церкви. Занепад римо-католиків у найбільшій мірі пов’язаний із приходом імперії двоголового орла, а згодом Радянського Союзу, коли почалися репресії серед духовенства та віруючих, масові вивезення населення.

У костелі є орган

Цей дивовижний, величезний та старовинний музичний інструмент притаманний багатьом католицьким храмам. Він відноситься до групи клавішно-духових інструментів. Акустика храмів надає інструменту особливого звучання. Часом у костелі організовують концерти органної музики, які можуть відвідати не лише парафіяни, а й меломани.

Храм переживав численні пожежі

Пожежі не рідко траплялися у місті. Вони швидко розповсюджувалися та нищили надбання, яке ми можемо тепер спостерігати хіба що з давніх гравюр. Одна із найбільших пожеж трапилася у Луцьку у 1724 році. Після неї стіни костелу укріпили ще додатковими секторами. А наприкінці цього ж 18 століття місто знову огорнув вогонь. Тоді інтер’єр храму почали відновлювати, надаючи йому більше рис класицизму. На початку архітуктура була бароковою та ренесансною.

Костел має підземелля

Вхід у підземелля є й досі. Його довгий час досліджував Олег Виноградов, який помер рік тому. Він же ж проводив цікаві екскурсії та гуртував навколо себе небайдужих до долі підземелення. Як пише видання «Хроніки Любарта», за архітектурним задумом архітектора Джакомо Бріано мали бути передбачені релігійні служби у підземеллі костелу. Тож головна кімната розташовувалася прямо під центральною навою храму. Вхід у кімнату для служб вони оформили кам’яним порталом, який зберігся до нашого часу. Його видно за металевими ґратами праворуч при вході на екскурсію до підземелля. Збереженні також залишки розписів з латинськими написами.

Автор фото:Олег Виноградов

За Луцьком з костелу спостерігає всевидяче око

Дослідник Олександр Котис пише, що роботи над дахом костелу почалися ще у 1630 році. А 1638 року спорудили купол храму. Діаметр його основи – 13,37 метра. В яблуці купола помістили документ про урочисте завершення конструкції, а на склепінні центральної частини виліпили Всевидяче Око, яке і досі спостерігає за Луцьком.

Автор фото:Хроніки Любарта

Костел винищи бомби

Під час Другої світової війни костел частково нищили авіабомби. Таких влучень було п’ять. Підземелля святині використовували, як склади. При чому, склади були й у мирну епоху. Монастирські приміщення пристосувати під контору, майстерні і житло. Через пошкодження священників відселили до теперішнього Дому панахиди на Меморіалі.

Тут був… музей атеїзму

Нині у це важко повірити, однак очевидців тих часів достатньо. Аби хоч якось зберегти святиню після бомбардування, католики, що не мали достатньо грошей на ремонт, просили перевести храм у статус музею, щоб почався ремонт. На ті часи радянська влада відкривала музеї… атеїзму. Діяв такий і в Луцьку, в стінах костелу. Сюди приводили школярів на екскурсії, стояли експозиції космонавтики. І зрештою, з приходом Незалежності, стіни костелу опинилися в рідних руках – передані римо-католицькій громаді. Служби тут проводяться й досі.   

Автор фото:ІА Волинські новини

У матеріалі використанна інформація із видання "Хроніки Любарта", сайту Луцької дієцезії, а також Вікіпедії.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
01 липня 2020
29 червня 2020
26 червня 2020
25 червня 2020
19 червня 2020
01 червня 2020
26 травня 2020
25 травня 2020
22 травня 2020
19 травня 2020