Поділитись:

Стильно і модерністично: історія луцької трилінки (фото)

Середа, 05 червня 2019, 18:15

На фото: трилінка на вулиці Братковського

У 1930-х луцькі вулиці стали замощувати шестикутниками, що дуже скоро завоювали статус стандарту для покриття доріг. Виглядало це стильно, модерністично і дуже по-сучасному.

Історія трилінок, які періодично виринають з-під шарів асфальту під час робіт у центрі Луцька у наш час, почалася з експериментів одного варшавського інженера, який дослідив функціональність нового покриття і отримав на свій винахід патент, – пишуть Хроніки Любарта.

У 1933 році варшавський інженер Владислав Трилінський отримав патент на виготовлення шестикутних та квадратних кам’яно-бетонних плиток для замощення вулиць. Ідея була досить цікава: зробити суміш бетонного розчину і колотого каменю, сформовану у квадратні чи шестикутні плитки. Причому, як ішлося в патенті, перевагу слід надати саме шестикутникам, оскільки вони краще витримують навантаження.

Окрім підготовки міцної піщаної основи, технологія кладки передбачала обмазування бічних боків кожної плитки смолою і щільне укладання одна до одної. Метод давав дуже добру витривалість, яка пережила багато десятків років.

Це був справжній прорив у брукуванні вулиць. По-перше, ці плити дуже добре себе зарекомендували з технічного боку, а по-друге, шестикутна кладка була досить гарною і вносила колорит у забудову вулиць. Дуже багато міст Польщі стали використовувати цю бруківку, яку в народі згодом стали називати «трилінкою». Підрахували, що за перші 5 років після отримання патенту в Польщі виготовили 10 мільйонів плиток. Використовуючи трилінки, треба було платити ліцензійний збір за квадратне мощення поверхні.

Копія патенту на виробництво трилінок з порталу Money.pl

Третій листок патенту на виробництво трилінок

У 1936 році в Луцьку збудували міську бетонярню, яка почала виготовляти різні види мощення. Вона розташовувалася на теперішній вулиці Глушець на території спортмайданчика школи № 8. У великому одноповерховому приміщенні були відділи для виробництва тротуарних плит, для бетонних бруківок і для складання готових виробів. Будівля мала форму букви Г з розмірами 42 на 28 метрів. Найцікавіше те, що тут же і виготовляли плити Трилінського.

У Луцьку трилінка в другій половині тридцятих років стала основним видом мощення доріг. Магістрат намагався забрукувати ними якомога більше вулиць. За умови якісного виконання і доброї кладки це покриття могло дуже довго служити. Зрозуміло, що чи не першою вулицею міста з трилінкою стала головна Ягеллонська. Вона була замощена трилінками луцького виробництва. Правда, підряди на замощення віддавали приватним майстрам.

Так, відомо, що частину вулиці у 1937 році кам’яно-бетонними плитами замостив Бабін Борух Мордко. Тоді ж на довжину 250 метрів і ширину вулиці 11 метрів пішло майже 30 тисяч шестикутників. Шви між плитками заливали бетонним розчином або асфальтом.

До кінця тридцятих Луцьк максимально за міжвоєнне двадцятиліття наблизився до ідеалу «воєводського міста» і трилінка зіграла в цьому немалу роль.

Нове мощення вулиці Ягеллонської у Луцьку

Парад пожежників на Ягеллонській, змощеній трилінкою

Квадратна трилінка навпроти будівлі міськради

Поєднання трилінки та іншої бруківки в Луцьку

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів
03 квітня 2020
25 березня 2020
23 березня 2020
19 березня 2020
15 березня 2020
14 березня 2020
13 березня 2020
12 березня 2020
10 березня 2020
04 березня 2020
02 березня 2020
28 лютого 2020
26 лютого 2020