Поділитись:

У Луцьку з’явилася «Алея життя», висаджена людьми з донорськими органами (фото)

Середа, 29 травня 2019, 15:51

«Алея життя», яку висадили пацієнти, що живуть із пересадженими органами, з’явилася на території Волинської обласної клінічної лікарні.

Акція, у знак пошани донорам, відбулася 29 травня.

Зі слів т.в.о. директора КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Івана Сидора, в області нині є 31 пацієнт, в якого пересаджені органи. Одна людина із пересадженим серцем, печінку пересадили трьом пацієнтам, іншим пересаджували нирки.

«Але кожного тижня кількість пацієнтів збільшується», – зауважив Іван Сидор.

Своєю чергою голова громадської організації «Національний рух «За трансплантацію» Юрій Андрєєв додав, що в Україні роблять мало пересаджень, тому наші співгромадяни вимушені їхати на такі операції в закордонні лікарні.

Лікар-анестезіолог анестезіологічного відділення №2 КП «Волинська обласна клінічна лікарня», та одночасно пацієнт Тетяна Білінскі рятувала українських бійців, після чого отримала хворобу і її врятували закордонні лікарі. Вона подякувала своєму невідомому донору, сину та мамі, завдяки яким продовжує боротися за життя інших людей та запросила до слова юну дівчинку, яка також має пересаджений орган.

«Мене звати Оля, я мама цієї дівчинки Міланки, яка 2 роки тому отримала нове життя завдяки італійським лікарям із моєю печіночкою. На жаль, іншого шансу у нас не було. Ми безмежно вдячні тим, хто нам допоміг і підтримав у цей важкий період. Зараз ви бачите, що моя донечка живе повноцінним життям, не відрізняється від інших діток і все завдяки добрим людям. Дуже вам дякуємо», – зі сльозами на очах розповіла мама дівчинки.

Опісля неї своєю історією ділилися інші волиняни, які щиро дякували за врятоване життя.

«Я Валентина Сльозко, жителька Старого Чорторийська. 2 роки тому мені зробили трансплантацію печінки. Я дякую донору – це мій син, завдяки йому я живу. І завдяки своїй донечці. Син був донором, а дочка – спонсором. Я не погоджувалася на цю операцію, оскільки вже пожила і в 60 років робити трансплантацію… Я шкодувала сина і як кожна мати, зрозумійте мене, дуже переживала. Але діти мене переконали і завдяки їм я радію життю, ціную кожну мить, зустрічаю кожен ранок, дякую Богу і лікарям, які мають чудові руки», – розповіла свою історію волинянка.

А Наталія поділилася тим, як нині живе із пересадженим серцем.

«Я Наталка із пересадженим серцем. Дуже хочу подякувати своїй феї, яка кожного дня проходила зі мною цей шлях, це Валентина Вікторівна. Вона в мене повірила. Дякую своїй мамі, яка також кожного дня молилася за мене, я тебе люблю. Мені 2 роки тому пересадили серце в Індії, мого донора звали Раві, йому було 22 роки і він врятував шістьох людей. Завдяки його батькам, які зробили такий великий крок, жертву живе шестеро людей», – розповіла Наталія та познайомила присутніх із своїм «сердечним» другом, якому також пересадили серце 3 роки тому.

Своєю історією поділився і головний лікар Ратнівської районної лікарні, депутат обласної ради Михайло Бегаль.

«Життя має давати життя, робимо добро, працюємо, живемо», – промовив волинянин.

Після цього присутні помолилися та попрямували до висадження «Алеї життя», яку згодом освятив настоятелем храму Святого Пантелеймона отець Назарій.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів