Фрегат «Україна» – з новим капітаном: що на горизонті

«Одіссею» навколо президентських виборів в Україні можна вважати офіційно завершеною. Попереду – штурм парламенту. Тим часом, поки українські політики заточують списи напередодні битви за мандат, новоспечений Президент обдумує власну стратегію роботи на найближчий час, який обіцяє бути насиченим на політичні події.

Вихід «Народного фронту» із коаліції можна було розцінювати як ляпас Володимиру Зеленському із очевидним посланням останньому: як би він не хотів розпустити парламент – не може. Згідно з Конституцією України, Президент має на це право, якщо коаліція не буде сформована впродовж 30 днів, але він не може розпускати парламент за шість місяців до наступних виборів. Однак якщо суд визнає, що коаліція припинила своє існування тоді, коли з неї вийшла «Самопоміч», то теоретично у Володимира Зеленського є шанс та можливість розпустити парламент. До дня інавгурації такий сценарій видавався малоймовірним. Але новообраний гарант зробив гучну заяву про розпуск Верховної Ради  під час своєї інавгурації. Слід зазначити, що відповідного рішення суду наразі немає. Тому поки це тільки політична заява, яка суперечить українському законодавству.

Також варто звернути увагу, що дострокові парламентські вибори грають найбільше на руку партії Володимира Зеленського «Слуга народу», яка має найвищий рейтинг, опозиційній платформі «За життя», яка користуєть великою популярністю у східних регіонах, та «Солідарності» Петра Порошенка, політичній силі, яка, відповідно до соціологічних опитувань, нині займає третю позицію серед тих, хто визначився та піде на вибори. Про це свідчать результати спільного соцопитування центру «Соціальний моніторинг», Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка і Соціологічної групи «Рейтинг». Також п'ятивідсотковий бар’єр долає ще одна партія – «Батьківщина» Юлії Тимошенко.

Ймовірно, дострокові вибори таки відбудуться. Про це свідчить риторика нардепів та лідерів партій у парламенті. Уряд уже почав «капітуляцію» перед новообраним гарантом, очевидно не бажаючи зараз співпрацювати з ним. Про роботу Верховної Ради наступних два місяці теж тяжко говорити в позитивному контексті. Ми будемо спостерігати вже за виборчими перегонами та ажіотажем навколо них. 

Власне, що може чекати в такій ситуації на Україну та простих українців? Напевно, «шторми», які будуть колихати нас та збивати з курсу. Очевидно, налагодити ефективну роботу та співпрацю із Кабінетом Міністрів новообраному Президенту найближчим часом не вдасться. Домовитися із парламентом теж навряд у нього вийде. Тому на горизонті будемо продовжувати спостерігати за критикою представників так званої старої політичної системи «Зе»-командою. А на ділі буде повний деструктив в українській політиці, принаймі найближчі два місяці.

При найгіршому сценарії на Україну може чекати:

• загострення конфлікту на Сході;
• посилення дипломатичного тиску на Україну з боку Москви;
• провокації в південно-східних регіонах;
• посилення впливу «п’ятої колони» напередодні парламентських виборів;
• загострення гуманітарної та економічної криз.

Однак залишаються і оптимістичні прогнози у тому випадку, якщо команда Володимира Зеленського зможе знайти інструменти впливу та методи консервації тієї політичної ситуації, яку маємо на кінець весни 2019 року. Якщо втримати в руках те, що розвалюється, до початку парламентських виборів, то це можна буде розцінювати як сигнал профпридатності нової політичної генерації України.

Отже, епопея навколо отримання булави закінчена. Від критики потрібно переходити до дій. Попереду – повна загадковість. Багато запитань, відповіді на які через густий туман невідомості отримати ми не можемо. Залишається тільки надія. Власне, те, за що і проголосували українці на президентських виборах 2019 року. Наприкінці хочеться лише побажати успіхів новому капітану та вдалого нам плавання на майбутні п’ять років.