Вступ на носі: як вибрати професію, аби не прогадати

Половина української молоді працює не за фахом, а ще третина хочуть змінити ту професію, яку вибрали раніше. Школярі не можуть вибрати ту спеціальність, яка буде їм до душі надалі, і вступають куди доведеться.

Про це пише "Сегодня". 

Дисбаланс на ринку праці

Недавно ми писали про те, що в Україні суттєва криза на ринку праці. Одна з головних проблем – професійний дисбаланс. У нас дуже багато людей з вищою освітою, яким нелегко знайти роботу. Наприклад, половина з тих, хто стоїть на обліку в службі зайнятості, – це люди з вищою освітою, а в великих містах, таких як Київ, Одеса, Харків, Дніпро, ця цифра і зовсім може досягати 90 %. Адже зараз затребуваними є далеко не ті професії, для яких потрібен диплом про закінчення вишу.

"Ринку заважає професійно-кваліфікаційний дисбаланс. В Україні так склалося, що до 80 % випускників шкіл вступають до вищих навчальних закладів. Дзеркально протилежна статистика для країн Європи, там до 30 % вступають до вишів, а 70 % отримують професійну освіту. Дисбаланс полягає в тому, що ринок потребує швачок, електромонтер, електрозварників, слюсарів, сантехніків. А ось економістів і юристів в службі зайнятості – надлишок", – зазначає голова Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Валерій Ярошенко.

Щорічно понад 900 тис. випускників подають документи до навчальних закладів. І тільки близько 45 тис. з них – до коледжів і технікумів, решта хочуть здобути вищу освіту. Україна – одна з найосвіченіших країн Європи за кількістю дипломів – в середньому в країнах ЄС вищу освіту здобувають трохи понад 40 %, а ось в Україні ця цифра сягає 80 %.

Разом з тим, експерти кадрового порталу HeadHunter Україна зазначають, що зараз значимість наявності формальної вищої освіти в очах роботодавців знижується. Якщо 2014 року таку вимогу (мати диплом про закінчення вишу) містили 36 % пропозицій про роботу, то у вакансіях, розміщених за останні 12 місяців, цей показник впав до 24 %.

"З іншого боку, експерти сходяться на думці про важливість life-long learning (тобто перманентного підвищення кваліфікації та збагачення багажу знань протягом усього життя) і збільшення цінності крос-функціональних фахівців. Все це означає, по-перше, необхідність реформування інструментарію вузів, зміщення акценту на формування поглядів і світогляду студентів. По-друге, самі студенти повинні розуміти, що факт здобуття вищої освіти не є гарантією працевлаштування, а процес навчання не закінчується з отриманням диплома. Тому, вибираючи спеціальність, потрібно бути готовим постійно оновлювати знання в ній і в суміжних областях", – пояснили в HeadHunter Україна.

Яких фахівців з надлишком, а хто потрібен

Колишні школярі часто вибирають майбутні професії навмання, керуючись своїми міркуваннями про престижність або ж йдучи на поводу у батьків, які масово радять поступати на юристів і економістів. Цікаво відзначити, що 2018 року з 914 тис. заяв до ВНЗ в трійці лідерів за популярністю виявилися філологи, юристи і менеджери, яких тепер з надлишком на ринку праці.

Дані дослідження HeadHunter Україна показують, що найбільша конкуренція спостерігається в сфері вищого менеджменту, де в 2019 року на одне місце припадає 21 охочий, в юриспруденції – 10 претендентів на одну вакансію; в профсфері "видобуток сировини" на одне місце претендує відразу 9 чоловік, стільки ж – в ЗМІ.

"Разом тим, існує потреба в глибшій професійній орієнтації школярів з акцентом на індивідуальні здібності учнів і тенденції ринку праці. Наприклад, вже кілька років поспіль високою популярністю серед абітурієнтів користується спеціальність "Право". Однак ця профобласть є однією з найконкурентніших. Тож знайти роботу в цій сфері випускнику, за плечима якого ще немає великого досвіду, буде досить складно. Схожа ситуація і зі спеціальностей "Фінанси" та "Менеджмент", які також високо затребувані серед абітурієнтів", – кажуть в HeadHunter Україна.

Експерти додають, що роботодавці говорять про кадровий дефіцит у фахівцях виробничих, робочих, аграрних спеціальностей. Професії цих галузей зараз не є дуже популярними, але їх значимість зростатиме. Наприклад, пророкують появу таких завдань в аграрній сфері, як автоматизація та інформатизація сільськогосподарських підприємств, ферм, експлуатація складної роботизованої сільськогосподарської техніки, проектування і управління складними автоматизованими агрокомплексу тощо.

"Одна з найважливіших змін сьогодні – поширення автоматизації. Йдеться про ті види робіт, які можуть виконуватися програмно або механізовано з більшою продуктивністю і ефективністю. Наприклад, в області "Фінанси" прогнозуються поступове зникнення таких спеціальностей, як бухгалтер або операціоніст – базові операції з аудиту і бухгалтерського обліку виконуватиме програмне забезпечення", – зазначили на рекрутинговому порталі.

Чому молодь працює не за фахом і як це виправити

Нещодавно в Міністерстві освіти розповіли, що в Україні 50 % молоді працює не за фахом, а майже третина прагне змінити професію.

"В Україні є необхідність в проведенні якісної профорієнтаційної роботи серед молоді, починаючи зі школи, а також налагодженні консолідованих зусиль центральних органів виконавчої влади. За даними соціологічного дослідження "Молодь України-2019", 50 % молоді працюють не за своєю спеціальністю, і майже третина хочуть змінити професію, яку вибрали раніше", – сказав заступник міністра молоді та спорту Микола Даневич.

Головна проблема в тому, що ні батьки, ні самі школярі не орієнтуються на ринку праці і не розуміють, які професії будуть затребувані в подальшому, а на які вже не варто звертати увагу. Сама профорієнтація в школах найчастіше знаходиться на низькому рівні і не особливо може зацікавити учнів. До слова, більшість учнів при опитуванні відповідають, що ні разу не відвідували профорієнтаційних заходів.

Тому в уряді продовжують модернізувати освітню програму "Карта професій", створену ще 2016 року. До створення програми долучилися також і компанії з самих різних секторів. Проект покликаний показати молоді всю різноманітність професій і розповісти про актуальний стан різних галузей, причому безпосередньо словами самих роботодавців. В рамках цієї програми розробляються буклети, методичні матеріали, веб-сторінки з актуальною інформацією.

Координатор Career Hub, CSR Ukraine Тарас Деркач зазначив, що проект "Карта професій" активно підтримують представники бізнесу.

"В рамках проекту було створено 5 буклетів про різні професії, розроблені 39 занять для 5-10 класів, також підписаний меморандум з 120 школами, які пілотують заняття про кар'єру. Пілотні школи вже проводять заняття та тематичні заходи для понад 10 тисяч учнів", – сказав Деркач.

Він додав, що згідно з опитуванням, яке проводилося в співтоваристві шкіл, які приєдналися до профорієнтаційного проекту, 81% учнів віком від 12 до 16 років вже визначилися з тим, ким вони хочуть бути в подальшому. Найпопулярнішими галузями стали медицина, ІТ-сфера, освіта, медіа та шоу-бізнес.

Головні чинники вибору майбутньої професії виглядають так:

• особистий інтерес – 63 %;
• допомога іншим – 14 %
• затребуваність на ринку праці – 11 %.

Координатор проектів підсумував, що в тих школах, які приєдналися до цього проекту, вчителі розробляють індивідуальні заняття для учнів, які допоможуть їм не просто більше дізнатися про ту чи іншу професію, а й зануриться в її реалії, зрозуміти, підходить вона їм чи ні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• Вступ 2019 на магістра: 25 питань та відповідей
• Вступ-2019: як вступати до закладу професійної освіти
• Вступ-2019: назвали основні дати