Поділитись:

У те, що в Україні гірше не буде, вірити не варто, – економічний експерт

Понеділок, 13 травня 2019, 16:00

Популярність тези "гірше не буде" в Україні дуже дивне. Адже за останні роки вже не раз бувало "гірше". І впевненість, що зараз вже точно "гірше не буде" ірраціональна до неможливості. 

Про це заявив економічний експерт Сергій Фурса у Facebook.

Він опублікував графік середньої зарплати в Україні, звідки бачимо, що зараз середня зарплата перебуває біля пікових значень в історії України. Майже історичний максимум. І якщо динаміка збережеться, то впродовж півроку отримаємо історичний максимум із доларової зарплати в Україні. Однак одночасно графік показує, як легко може "стати гірше". Власне, вже два рази ставало. 

Як пояснив Фурса, особливість нинішньої ситуації у природності зростання доходів. 

"Зростання доходів до піку в 2007 році був викликаний різким припливом іноземного капіталу на тлі божевілля в світі. Дике зростання в світі, зростання передусім у фінансовому секторі, зумовив як різке зростання цін на сировинні товари (в той час статки Ахметова оцінювалося в 32 млрд доларів, а не як жалюгідні цифри зараз) і приплив капіталу в Україну. Банківські групи заходили, купували українські фінансові установи, які "шо дурні" починали кредитувати все, що рухається. Як результат – економіка рвонула вгору, рвонули одночасно і зарплати. Як не крути, це було зростання доходів в кредит. Кредит отримував в основному приватний сектор, але це не змінює суті. І ще одна особливість – фіксований курс. Адже ми пам'ятаємо, що зарплата вимірюється в американській валюті. І коли приплив капіталу змінився відтоком, а курс впав, казка закінчилася. Депресивну осінь 2008 року пам'ятають багато хто", – зазначив експерт. 

Зі слів Фурси, другий пік – це 2013 рік – "славні часи Януковича", коли доходи продовжували рости. Хоча економіка перестала робити це ще в 2011 році. Це було справжнє зростання в кредит. Але кредит уже брав не приватний сектор, а держава.

"Високий рівень доходів громадян в доларах пояснювався фіксованим курсом валют. Горезвісна "гривня по 8". Для штучного утримання цього курсу Нацбанк витратив 40 млрд доларів резервів. А держава набрався боргів. Високі пенсії в борг не могли існувати довго. Хоч і правда, для "простих українців" це було приємним моментом. Але все це було дуже штучно. Якщо ви позичите у сусіда тисячу доларів, то у вас вийде прекрасний місяць. Який ви захочите продовжити. Але якщо сусід бачить, що ви пропиваєте його гроші, то він більше не позичить вам. І ваш рівень життя істотно впаде. І сусід тут вже точно не винен", – зазначив економіст. 

Як пояснив він, поточне зростання доходів найбільш гармонійне. Воно відбувається на тлі обмеженого банківського кредитування, вільного курсу валют і, головне, при зниженні боргового навантаження держави.

"За останні два роки відношення держборгу до ВВП знизилося з 80 % до 60 % до ВВП. Але навіть він припиниться, якщо буде зруйнована макроекономічна стабільність. Тоді першим впаде курс, а з ним і будь-який доларовий еквівалент зарплати. Що цікаво, так це той факт, що одним з основним драйверів поточного зростання доходів став безвізовий режим. В українських роботодавців з'явилася конкуренція з польськими, і вони змушені були піднімати зарплати. І це, до речі, дуже не подобається українському великому бізнесу. Який вперше в своєму житті зіткнувся з дефіцитом робочої сили. Адже, скажімо чесно, якщо у вас заводи, орієнтовані на експорт, вам вигідно, щоб країна залишалася бідною. Коли ж рівень добробуту зростає, ви знижуєте свій рівень конкурентоспроможності. У нормальній ситуації великий бізнес виграє від зростання капіталізації (активи стають дорожчими у міру зростання добробуту країни), але якщо бізнесу начхати на капіталізацію і головним є грошовий потік, то ситуації не буде нормальної і олігархи можуть активно боротися за те, щоб в країні все залишалося дешево (тарифи повинні бути низькими), аби це не призводило до зростання витрат на співробітників (зарплат)", – пояснив Фурса.

Фурса зазначив: можна припустити, що поточне зростання доходів спотворене детінізацією і просто виходом з тіні.

"Але, по-перше, сам по собі цей процес теж позитивний і він може лише частково спотворювати картину, але не впливає на тренд. А по-друге, навряд чи ми можемо щиро говорити про те, що в Україні за останні пару років пройшла справжня детінізація доходів. На жаль, не пройшла. А наостанок варто запам'ятати, що в Венесуелі недавно вдвічі підняли мінімальну зарплату. І тепер вона становить цілих 8 доларів. Правда, добре там? Приклад для наслідування", – завершив економічний експерт. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів