Поділитись:

«Монстри в рясах», або Що насправді сталося під храмом у Четвертні на Волині (відео)

Субота, 04 травня 2019, 11:21
«Монстри в рясах», або Що насправді сталося під храмом у Четвертні на Волині (відео)

Нещодавно мало не кожне регіональне видання писало про церковний конфлікт, який стався у селі Четвертня Маневицького району на Волині. Після сільських зборів, на яких громада більшістю голосів вирішила перейти до нової української церкви, у селі під храмом сталася бійка. Двоє літніх чоловіків перебували на лікуванні в неврологічному відділенні Маневицької центральної районної лікарні №1. Одного з них доправили у Волинську обласну клінічну лікарню. У їх побитті звинувачують односельчан, які не підтримали перехід до ПЦУ. Окрім того, до бійки нібито був причетний священик.

«Конкурент» спробував з’ясувати, як усе було насправді. І що може бути там – по той бік Томосу?

Більшість села – за перехід до ПЦУ

Релігійно-інформаційна служба України повідомила, що 29 квітня у Четвертні після церковної служби віруючі провели збори. За збереження приналежності до УПЦ (МП) проголосувало 128 осіб і ще 48 особи подали письмові заяви. Наступного дня, 30 квітня, громада села провела збори в Будинку культури. Там 257 селян проголосували за перехід до ПЦУ і подали 150 письмових заяв.

Усе ніби було вирішено: якщо більшість проголосувала за перехід до нової української церкви, то так воно, напевно, і мало бути. Але вже уночі того ж 30 квітня село сколихнула новина: біля церкви щось відбувається. Більше сотні людей поспішили до храму. І інцидент затягнувся далеко 4 годину ранку.

«Монстри в рясах», або Що насправді сталося під храмом у Четвертні на Волині (відео)

"Попівська банда, яка б'є і катує людей"

Свою версію того, що сталося, розповіла Степанія Підвальна – дружина побитого Миколи Підвального. Каже, що її чоловік та ще два односельчанина створили ініціативну групу в селі, щоб зробити опитування для того, щоб визначитися, яка доля чекає на церкву. За результатами опитування, 80% жителів підписалися за перехід до ПЦУ. А пізніше це підтвердилося і на зборах.

«Мій чоловік дуже переживав за це все. Він дуже емоційний. Тому ввечері, після оцих зборів, місця собі не знаходив. Все казав: «А, може, з храму хтось щось виносить?» А у церкві ж багато раритетних речей. Церкві нашій 400 років», – розповідає Степанія Підвальна.

Нічого не сказавши дружині і доньці, чоловік сів на мопед і поїхав до іншого члена ініціативної групи Василя Довгана. Підняв того з постелі, бо вже було біля 23 години. І запропонував обійти кругом церкви, аби переконатися, що там усе добре. Бо нібито під цей шум не тільки прихильники Московського патріархату можуть пограбувати храм, а й звичайні злодії.

Чоловіки зайшли на територію храму зі сторони річки. І коли переконалися, що на території, крім них, немає нікого, сіли на лавку біля дзвіниці. Через хвилин тридцять відкрилася церковна брама і на територію зайшли восьмеро чоловіків. Вони посвітили на церкву ліхтариком, а потім побачили чоловіків на лавці.

«Спитали, чого ви тут сидите? І давай їх бити. Це не правда, що мій чоловік зі знайомим прийшли з бітами. Взагалі: що можуть два чоловіки літнього віку проти роз’яреного натовпу? А потім ще тридцять душ назбігалося, і сотня потім була. То два дядьки старих опір чинити будуть чи нападати будуть? Мого чоловіка два здорових чоловіки взяли під руки і давай бити. До речі, то був немісцевий батюшка і його батько. Третій чоловік, що бив, теж батько уже іншого батюшки, до речі, двоюрідний чоловік мого чоловіка. Били по чому бачили. Василя Довгана кинули на землю і давай теж бити. Ото мій чоловік вирвався і тікав до річки. Його наздогнали, повалили на землю і ногами побили. Що хотіли, те і робили. Зі слів мого чоловіка, бив його дуже двоюрідний брат Володимир Махновець, тримав і лупцював Віталій Підвальний. Потім збіглися всі прихильники Московського патріархату. А вони десь, напевно, в засідці сиділи і чекали, що наші члени ПЦУ чи замки зриватимуть чи ще щось. Я не знаю, яка у них була думка. Потім прибіг і наш батюшка, прибігла матушка, знімали то все на відео», – каже Степанія Підвальна.

Лише о першій ночі жінка довідалася про бійку біля церкви. Їй подзвонила сільський голова Ольга Махновець і повідомила, що чоловіка звинуватили у тому, що його побили за те, що він зривав замки на церкві. Але, зі слів Степанії Підвальної, поліція зафіксувала факт, що замки на дверях цілі.

Розповідає, що чоловік був дуже побитий. Йому стало погано біля храму і він поїхав додому. До ранку він сидів, бо лягти не міг. Всю ніч йому робили примочки, кололи обезболююче, а на ранок відвезли в лікарню. У чоловіка побита голова, болить і крутиться. Тиск завжди був низький, а при поступленні в лікарню був 180 на 130. Кілька днів температура, йому важко дихати.

«Знаєте, що в усьому цьому дико? Що батюшка розколов село. Це він все наробив. Щоб він тихенько сказав: знаєте, куди ви – туди і я. В нього в серці любові до Бога немає. Батюшка буде чи не буде, а ми тут в селі залишимось. І як ми будемо жити далі, як ми будемо один на одного дивитися? Як це: двоюрідний брат бив брата за те, що він перейшов у другу конфесію? Все село бурлить. Як каже мій чоловік, аби на тому сталося. Його болячки тілесні загояться, а душевні – ніколи. Є ще такий закон бумеранга: добро вертається добром, а зло сторицею. Це попівська банда, яка б’є, катує людей. Така в них віра, така в них правда. Вони «служать не заради Ісуса, а заради хліба куса» – так колись казала моя покійна свекруха. Мерседеси, гарно їсти, м’яко спати – отака в них правда», – каже Степанія Підвальна.

«Монстри в рясах», або Що насправді сталося під храмом у Четвертні на Волині (відео)

"Вони ж не прийшли з ліхтариком до церкви. Вони ж прийшли з бітою"

Інша версія того, що сталося, у Петра Петрука – чоловіка, якого звинувачують у побитті.  Він каже, що пішов до храму серед ночі не просто так. Йому зателефонувала односельчанка, яка повідомила, що у бік церкви з бітою пішли члени ініціативно групи. Петро разом з Віктором Підвальним вирішили перевірити, що коїться.

«На лавці біля дзвіниці дійсно сиділи Василь Довган і Микола Підвальний. У Василя в руках була біта. Кажу: ви чого, хлопці, тут сидите? А вони на мене одразу матюками: а ти чого тут? Я й сказав, що мені про них по телефону повідомили. Вони, мовляв, прийшли також подивитися і покурити. Ну як так – покурити біля храму? Один живе близько, а Підвальний живе у протилежному кінці села. То він звідти прийшов сюди покурити? Я покликав Вітю Підвального. Сказав, щоб подивися за ними,щоб нікуди не втікали, а я викликаю поліцію. Поки я дзвонив, дивлюся, уже двох напали на Віктора Підвального. Від Миколи Віктор вирвався, а Довган ззаду ударив його бітою по плечах чи ногах. Він це потім і в пояснені, написав, що вдарив. Я саме говорив з поліцією, не міг тієї ж секунди кинути телефон і бігти на допомогу. Віктор Підвальний не бив Довгана, а відштовхнув так, що той впав і поїхав лицем по бруківці. Ну отака була шарпанина», – розповідає Петро Петрук.

Зі слів чоловіка, він вирвав біту у Василя Довгана, кинув її на землю. А потім поклав на землю і самого чоловіка, щоб той не ліз у бійку. І так тримав. У цей час прийшло багато людей.

«Я захищав навпаки Довгана, кричав, щоб не били його. Микола втік через інші ворота під річку Стир.  Я кричав тільки, що б тримали його, аби не втік, бо приїде поліція. Може, хто його і бив за територією храму. Я не бачив, то була ніч. Потім привели Миколу до храму. Я відпустив Довгана. Ми підвели їх до дзвіниці. Люди обступили їх, обзивали, фотографували», – стверджує чоловік.

Коли приїхала поліція, то Миколи Підвального уже не було. Зі слів Петра Петрука , у нього і в Василя Довгана не виявили вміст алкоголю, а от Микола Підвальний був п’яний. І це нібито могли підтвердити десятки людей.

«Вони ж не прийшли з ліхтариком до церкви. Вони прийшли з бітою. А потім всі писали в інтернеті, що вони нібито охороняли храм, почули брязкіт ключів і пішли дивитися, що там сталося. Ніякого брязкоту ключів не було. І, знаєте, це  влада посварила, на всіх основах Україну розірвала. Мало того, рвуть віру. Не тільки розірвали село, а родини, сім’ї. А кожен громадянин України має право на вільне віросповідання», – каже Петро.

Староста села Ольга Махновець каже, що не була свідком того, що сталося у селі насправді. До церкви вона прийшла вже після опівночі. Там було багато крику, шуму. І навіть до неї кидався один односельчанин з претензіями, чому вона прийшла.

«Я підійшла до тих чоловіків, яких побили. Вони повідомили, що не зривали замки з дверей, хоча їх у цьому звинувачували. Казали, що просто сиділи на лавочці. Я декілька разів перепитувала в них, що сталося. Вони були дуже побиті, синці. Стояли під дзвіницею. Довкола них було багато людей. На відео добре видно, що їм навіть не давали сісти», – розповідає сільський голова.

«Монстри в рясах», або Що насправді сталося під храмом у Четвертні на Волині (відео)

"Люди були вже побиті, коли прийшов священик"

Уже після бійки прийшов і настоятель Свято-Преображенської релігійної громади с. Четвертня Маневицього району отець Серафим Сімонович. Він одразу спростував версію того, що до бійки причетний священик з Ратнівщини. Каже, що це неможливо тому, що він разом з тим священиком прийшов на територію церкви уже після бійки.

«Ті чоловіки уже були побиті, як ми туди прийшли. А от звинуватити, то звинуватили. Склали ж протоколи на інших людей. Ті, які бились. На священика ж не склали. По інтернету чомусь тільки пішло. Щоб прикрасити картинку, написали, що батюшка у бійці брав участь? Та в селі навіть ніхто цього не обговорює. Священик той родом з нашого села, приїхав до родини на Пасху», – розповідає отець Серафим.

Священик каже, що не знає, чим закінчиться оцей конфлікт. Збори провів у церкві, каже, тому, що добре знає, як би вони пройшли у Будинку культури – людей би просто принижували б.

«Я не хочу нікого поливати брудом. Але так  сталося в суспільстві, що політика втрутилася в справи церкви і це за собою потягло такі тяжкі наслідки для церкви і для людей. Якби не було, через це потрібно пройти. Вибір у нас маленький. Дехто каже боротися за храм до останнього, дехто каже уступити і йти молитися. З Божою допомогою облаштується нове місце. Особисто я давно визначився із своїм вибором. Бо я духовно народився  у цій церкві і мій батько був священиком у цьому храмі. І мій дід був священиком, але служив не в цьому храмі, хоча похований в цьому селі.  Мій родовід священиків з XVII століття.  Тому я думки не підпускаю, що треба переходити до ПЦУ. Людей, які лишилися вірні церкві Христовій, ні в якому разі не можна кидати», – стверджує священик.

По той бік Томосу

«Монстри в рясах», або Що насправді сталося під храмом у Четвертні на Волині (відео)

Конфлікт у Четвертні прокоментував голова прес-служби в Волинській єпархії УПЦ Олег Точинський.

«Зараз, дякувати Богу, тенденція до захоплень храмів УПЦ пішла на спад. Однак, неприємною новиною на світлому тижні стали події у Четвертні. Варто зазначити, що священики не брали участі у фізичному конфлікті, як це описують окремі регіональні ЗМІ. Тому вважаю неприпустимі маніпуляції на цій темі. Надзвичайно неприємно, коли дехто у своїх заголовках почав писати про те, що нібито якісь "московські" священики жорстоко побили прихильників ПЦУ. Хоча цього і не було насправді. Або ж, наприклад, одне з видань опублікувало відео із заголовком "З'явилось відео жорстокого побиття священиком УПЦ МП прихожан ПЦУ на Волині". А коли переглядаєш це відео, то там зафіксовано лише словесну перепалку, і нічого більше. Втім, ми вже звикли до того, що з наших священиків у ЗМІ малюють просто таки монстрів у рясах. Шкода лише, що багато хто не розуміє, до чого може призвести таке латентне і одностороннє нав'язування думки про те, що хтось ходить у правильну Церкву, а інші – в неправильну. У таких ситуаціях не можна підходити до висвітлення подій однобоко», – каже Олег Точинський.

Як повідомили у поліції, по конфлікту на Маневиччині проводиться досудове розслідування. За фактом умисних легких тілесних ушкоджень розпочали кримінальне провадження за частиною 1 сатті 125 Кримінального Кодексу України. У ході досудового розслідування буде встановлено всі обставини цієї події і також мотиви правопорушення. Санкція цієї статті передбачає покарання - штраф до 850 грн, громадські або виправні роботи.

Як розповіли жителі села, у пятницю, 3 травня, на храм представники ПЦУ повісили свої замки. Отцю Серафиму дозволили забрати деякі речі, без яких він не може правити службу. На території храму є церковний будинок, у якому колись жив священик. Проте ні в будинку, ні в дзвіниці представники ПЦУ не дозволяють молитися представникам УПЦ (МП). Службу на провідну неділю завтра, 5 травня, отець Серафим служитиме на вулиці, на території церкви.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

 

 

 

 

Надрукувати
мітки:
коментарів