Поділитись:

Вербову гілку на рушник та волочене похресникам: Великдень на Волині

Понеділок, 22 квітня 2019, 08:30

До свята Світлого Христового Воскресіння віруючі готуються заздалегідь. Передусім – у молитвах та дотримуючись посту. Однак у сім’ях збереглися традиції вшанування цього свята та певні обряди.

Частина з них потрапила до записів шостого тому «Етнографічний образ сучасної України», що підготовлений Національною академією наук України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Їх робили у селах в тому числі Волинської області зі слів старших людей.

Нині частина цих традицій втрачена, або ж змінена. Але чимало й досі живуть навіть в міських квартирах.

Отож за тиждень до Великодня святкували Вербну неділю. В цей день традиційно йшли до церкви з гілочками верби, а потім билися ними, примовляючи «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень». Вважалося, що таким чином, «побита» людина буде здоровою.

"Будь здоров, як вода. Рости хутко, як верба. Будь багатий, як земля"

Вербову гілочку зберігали, аби накрити нею рядно, яке клали на миску з тістом для майбутніх пасок. До слова, пекти їх у четвер чи п’ятницю. При цьому господиня молилася та зберігала мовчанку. Думки повинні бути світлими та чистими.

Четвер перед Великоднем називали Чистим. Цей день був для наведення ладу в оселі. Часто ще до сходу сонця люди милися. А ввечері йшли до церкви і приносили звідти вогонь. У Чистий четвер вогнем випалювали хрести в оселі.

У деяких селах розповідають, що часом напередодні Великодня і аж до самих проводів співали спеціальні обрядові пісні – рогульки. Однак саме в Страсну п’ятницю веселитися не варто. А ось у неділю заборонено сваритися та сумувати.

У церкву в Великодню ніч готували паски, м’ясо, хрін, яйця. Обов’язково одне з яєць мало бути облуплене. Інші ж красили у цибулинні або в зелені. Це облуплене яєчко після нічної служби ділили поміж членами сім’ї та з’їдали.

На Великдень традиційно вітаються: "Христос Воскрес! Воістину Воскрес!"

Рушник, який використовували для освячення їжі, у деяких селах вішали на деревах від грому. У записах також згадується, що коровам давали понюхати паску, кидали щіпку для домашньої птиці.

Шкаралупу закопували в землю. Тільки в одних згадках пояснення цьому – аби родила городина, а в інших – або зілля та бадилля не росло.

Перший день Великодня проводили вдома, з родиною, йшли до церкви. В гості не ходили.

Дівчата вмивалися яйцем. Мається на увазі, у воду клали крашанку, а потім вмивалися тією водою. І тоді личко дівчини буде таким же ж красивим, як та крашанка. Писанки ж малювали воском.

Загалом яйця були гостинцем у ті часи, адже для дорогих подарунків не було коштів чи можливостей.

Тож на другий день Пасхи, який називався волочевник, хрещені батьки приносили дітям волочене – хліб, яйця. А як засівали поле, то кидали у землю волочене, щоб ворони не клювали.

А ще вважалося, що якщо людина помирає на Пасху, то одразу потрапляє до Раю. Мовляв, тоді ворота Раю відкриті і все прощається найбільшим грішникам.

Згадується в народних традиціях і Суха середа – саме та, що перша після Великодня. (Оскільки часом згадується суха середа на 25 день після Пасхи, або ж друга середа, як Градова). У цей день заборонено робити щось на городі, інакше врожаю можна не чекати.

А ось про традицію обливатися у понеділок на Волині згадок немає.

У Навський (Тамтих, Мертвих) Великдень на кладовище брали коливо (поминальна страва), яйця та хліб. У могили пригрібали пригощення. А ось коли саме цей Великдень для померлих – то згадки різняться від села до села. У когось в неділю, в інших селах – в четвер. Тоді прибирали могилки, плели з барвінку вінок та одягали на хрести.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

Надрукувати
мітки:
коментарів
14 серпня 2020
02 травня 2020
20 квітня 2020
17 квітня 2020
16 квітня 2020
13 квітня 2020
08 квітня 2020
06 квітня 2020
20 березня 2020
01 березня 2020
13 грудня 2019
07 грудня 2019
02 листопада 2019
15 жовтня 2019
19 серпня 2019