Благовіщення: історія свята і традиції в Україні

7 квітня православний люд святкує одне з найважливіших і найсвітліших свят – Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Що символізує це свято, що роблять у цей день і чого робити не бажано, пише Еспресо. 

Одним із символів Благовіщення є білі голуби на блакитному небі, які уособлюють благу звістку. Загалом Благовіщення, яке входить до дванадцяти найбільших церковних свят, для нас, українців, багато в чому особливе. Це третя зустріч весни, після Стрітення і Сорока Мучеників, остаточна перемога весни над зимою, початок нового землеробського року. Благовіщення – день, з якого почалося все найкраще: перша згадка про Христа, весна і благодать Господня на родючій землі.

У Бога нема неможливого

Благовіщення святкується за дев'ять місяців до Різдва Христового. Назва походить від словосполучення "блага вість", бо цього дня Пресвятій Богородиці явився архангел Гавриїл і сповістив найкращу на землі звістку: про те, що вона стане Матір'ю Божою, непорочно зачавши сина від Святого Духа.

Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог  престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова  повіки та й царству його не буде кінця. 

У Назареті на місці благої звісти архангела побудований храм.  

Свято з'явилося у нас з прийняттям християнства. Але, як багато інших великих свят, воно вбирає в себе і певні традиції з давніх, язичницьких, часів.

Наші далекі пращури і це свято пов'язували з порами року, із землею. Вони з цього дня починали польові роботи, бо раніше "турбувати" землю, яка ще квола після зими, не можна було.

Вірили, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

Цього дня в давні часи також "закликали весну" – розводили багаття, танцювали, співали веснянки, стрибали через вогонь. Вважалося, що це захистить від хвороб і небажаних очей.

Вірування, звичаї, традиції

Благовіщення припадає на Великий піст, тому віряни святкують його досить скромно: готують пісні страви, але  допускається риба і трошки вина. Проте існує особлива традиція цього дня – пекти й освячувати проскури. Їх освячують на богослужінні і по шматочку їдять усією родиною натщесерце. Для того, щоб водилося господарство, дають частинку і свійській худобі. Християни вірять, що проскури мають таку ж цілющу силу, як свячена вода. Особливого рецепту для випікання проскур нема – просте дріжджове тісто без будь-якої здоби. Однак випікати вдома їх не обов'язково, в храмі вони завжди є. Проскури тримали вдома як оберіг.

На богослужіння священики одягаються в одяг блакитного кольору, який символізує Богородицю. Жінкам обов'язково потрібно було піти на службу і помолитися про щастя і вдале заміжжя, здоров'я та дітей.

Птахи – символи свободи

Птахи в українській символіці відіграють важливу роль. А якщо вони ще пов'язані з християнськими віруваннями – й поготів! Вважається, що до цього свята лелеки  зазвичай прилітали з далеких мандрів і починали вити гнізда, а відтак пролавляється своя земля, родина, міцні стосунки.

На Благовіщення існував звичай випускати на волю пташок: "Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив".  На сонце, на вулицю випускали господарі і тварин, навіть пса і кота виганяли на подвір'я, "щоб чули весну і самі про себе дбали".

Благовіщення – свято землі

Християнські канони також пов'язують Благовіщенння із пробудженням землі. Бог благословляє на Благовіщення землю, "вкладає в неї голову, щоб її розігріти, і від того будиться всяка живина, що спала в землі: мурахи, жаби, гади".  Тому після Благовіщення час дружно братися до городів, садів, полів – сіяти, садити, ростити.

На Благовіщення навіть пташка гнізда не в'є. Чого не можна робити в свято

• Як і на всі великі свята, на Благовіщення не бажано займатися важкою роботою на полі, у дворі і хатньою працею, а їжу краще приготувати заздалегідь, бо й вогонь зачіпати цього дня не бажано.
• Не треба брати чи давати в борг і виносити щось із дому, щоб мати достаток. 
• Не треба обрізати дерева і працювати на землі.
• Не можна стригтися, робити зачіски тощо: "птах гнізда не в'є, дівка косу не в'є". Волосся – символ долі, тому дівчата враховували цю прикмету особливо.
• Не можна одягати новий одяг, щоб швидко не зносився. 
• Не сваритися і не лихословити. важалося, що стосунки цього дня спроектуються на весь рік.  

Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Прикмети

Вони пов'язані з погодою, урожаєм і родиною.

• Перевірено: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
• Гроза на Благовіщення свідчить, що в цьому році буде дуже багато горіхів.
• На Благовіщення дуже тепло – на Великдень буде холодно.
• Якщо не видно ластівок, значить, весна буде холодна і ще не скоро почне теплішати.
• Гарна погода – буде гарний врожай.
• Дощ – восени буде дуже багатий урожай грибів.
• Ще дощ на Благовіщення - до гарного врожаю жита.
• Якщо будуть туман, іній та вітер, то врожаю в цьому році  не чекати.  
• Якщо на Благовіщення вже сидять лелеки на кублах, весна буде тепла.  
• Якщо сніг – літо не буде врожайним.
•  Якщо літають ластівки – скоро буде теплішати, та й узагалі весна буде теплою.

Вважають, що на  Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали: "Благослов зиму руйнує". І "Як Благовіщення зустрінеш – так рік і проведеш". Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна вважались символом щастя, надії та краси. А цьогоріч на Благовіщення в Ботанічному саду вже розквітли азалії. 

Дуже гарною прикметою цього дня вважалося побачити білого птаха, приміром голуба. Кожен під цією прикметою розумів щось своє – мир, мрію, натхнення, здоров'я – у Бога нема нічого неможливого! Тому Благовіщення і є надзвичайно шанованим святом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великий піст: історія і правила дотримання