«Із нашого відділку сам кайзер дивився ігри»: поліція навколо футболу

Зізнаюся чесно: олімпійський стадіон у Берліні викликав у мене дикий захват. Якщо я ще раз буду у столиці Німеччини, то неодмінно знову сюди навідаюся. І вам раджу, а перед тим ще й почитати його історію.

І не лише тому, що це велична спортивна споруда, а й тому, які періоди вона пережила. Я стільки чула про нього, стільки разів бачила трансляції не лише футбольні, а й легкоатлетичні, що не виникає сумніву – це місце перемоги, величі, сліз та поразок.

Він вміщує понад 70 тисяч глядачів та є домашнім стадіоном футбольного клубу «Герта». Таку велику кількість відвідувачів стадіон регулярно збирає не лише на матчі, а й під час інших масових заходів, які тут відбуваються. Наприклад, концертів чи інших виступів.

У рамках семінару «Футбольна фан-культура у відкритому доступі» мала нагоду почути, яку лепту вносить поліція у дотриманні порядку під час проведення подібних дійств. Погодьтеся, відповідальність велика.

Поліція поділила Берлін на певні районі. У кожному з них є відповідних штат та завдання. Район, в якому знаходиться Olympiastadion, населяє близько 450 тисяч людей. А з огляду на те, що тут кожен 5 мігрант, ситуація не завжди, м’яко кажучи, спокійна. 450 тисяч людей – це ніби два Луцька і якесь сусіднє ОТГ. Крім стадіону тут є ще кілька об’єктів, де регулярно відбуваються масові заходи.

Загалом у рік таких подій, де потрібен контроль поліції, лише у цьому районі – вдумайтеся! – 3000 в рік. У тому числі це майже 400 демонстрацій. Звісно, не йде мова про те, що кожна демонстрація – це масштабних захід. Але навіть за участі кількох осіб він потребує уваги силовиків.

Протягом року у цьому районі понад 1400 разів відбувалися події, пов’язані із прийомом гостей. Було 347 ярмарок, 83 великі концерти, 337 народних гулянь, 85 футбольних матчів і 29 легкоатлетичних забігів, де був потрібен супровід поліції. Мова не йде про забіги в парках чи на стадіонах, куди часто люблять посилати спортсменів обурені коментатори-лучани. Мова йде про масові події на вулицях. А ви кажете, що один єдиний півмарафон у Луцьку вам муляє?)

Щодо роботи поліції на стадіоні, то вона тут є, але, чесно кажучи, копів не дуже помітно. Вони є перед стадіоном, вони були біля зупинок публічного транспорту. І вони, безумно, є на самому стадіоні. Для поліції є оснащене спеціальне приміщення, звідки вони бачать на моніторах всю картинку зі стадіону та навколо. Адже об’єкт оснащений камерами відеоспостереження.

Частина з поліцейських у формі, частина – у цивільному. Копи стають помітні тоді, якщо вже щось стається на трибунах. Бійка, піротехніка чи заборонені банери, наприклад.

А ось сумки на вході на матч перевіряють стюарти. Поліція до цього стосунку не має.  До слова, рюкзаки брати не слід. Вас просто відправлять додому. Максимум – сумка-бананка.

Поруч зі стадіоном є відділок поліції. Він створений не так давно і спеціально для потреб масових заходів, які тут відбуваються. Тобто відділок працює не в постійному режимі, а по потребі. Однак він оснащений повноцінними робочими місцями, є камери-одиночки та розраховані на більшу кількість людей. В окремій кімнаті вас сфотографують, знімуть відбитки пальчиків, дадуть подихати в драгер. Словом, обслужать по повній. «Клієнтів» вистачає на кожній події, кажуть поліцейські. І оскільки пиво тут ллється рікою, часом до відділку потрапляють і надто оп’янілі відвідувачі. Хоча для того, щоб потрапити до поліції, потрібно справді бути надто п’яним. Максимальний рекорд тут становив 3,57 проміле. Це вже майже при смерті.

Відділок особливий ще й тим – де він власне знаходиться. На жаль, знімати тут заборонено, але тут використані старі мощення. Кажуть, що саме тут було ложе, з якого сам кайзер дивився матч старого стадіону.

Після матчу поліція продовжує роботу. Часом, якщо фани клубів вороже один до одного ставляться, їм створюють такі відхідні шляхи, аби вони не пересікалися. Тобто, ті, хто вдома, їдьте електричкою, а гості – ласкаво просимо в метро. І зупинки цих видів транспорту у різних точках. Ведуть копи, звісно, превентивну роботу, знаючи який вболівальник особливо агресивний, а який - нашою мовою "кузьміч".

Але додам цікавий факт: попри все ж високу культуру на трибунах, поліція часом таки чубиться з фанатами. І не завжди є однозначний висновок, хто саме спровокував конфлікт. Для цього, власне, і існують фан-проекти, що служать містком між вболівальниками та іншими учасниками футбольного дійства. А самі ультрас організовують серед свого середовища власну юридичну допомогу, аби захистити членів свого товариства. Останнім часом вони також стали більш публічними, аби через соціальні сторінки доносити власний погляд на події.

Під час ігор поліція окремо слідкує за місцевими барами, куди навідуються ті відвідувачі, яким клуб виписав заборону на похід на стадіон через якісь порушення. Тобто це заклади поруч зі стадіоном, які справді є прихистком для таких табуйованих вболівальників. Ті футбол дивляться у барчиках, але на сектор зась. Самі ультрас, наприклад, вважають такі методи шкідливими. Адже на трибунах спортивна агресія розвіюється з уболіванням. А у барі – лише підсилюється пивом. Тож це одне із тих спірних питань, яке дискутується в німецькому футбольному житті.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Навколофутболу. Німецький присмак