Поділитись:

"Втрата незалежності НБУ здатна в короткі терміни зробити нас усіх біднішими", – експерт

П'ятниця, 29 березня 2019, 05:18

Потенційна зміна керівництва Національного банку України кандидатом в президенти, який "прийде", означає знищення інституту незалежності Центрального Банку.

Про це написав економічний експерт Сергій Фурса на своїй сторінці у Facebook.

Експерт вважає, що незалежність НБУ від будь-якого політика – необхідна, адже її втрата здатна в короткі терміни зробити українців біднішими. 

За словами Сергія Фурси, незалежність Нацбанку є основою банківської реформи, яка визнається найефективнішою, та яку ставлять в приклад іншим країнам МВФ і Світовий Банк, коли вони стикаються з кризовими явищами в банківській сфері по всьому світу.

Далі цитуємо допис без змін:

Як виявилося, багато хто не розуміє, чому неприпустимо говорити про зміну глави Нацбанку після виборів. Багато хто не розуміє, що кандидат в президенти не має права вказувати, який рівень ставки повинен бути в країні. Багато хто не розуміє, що інститут незалежності національного банку набагато важливіший, ніж прізвища президента країни.

Не можна докоряти владі і особисто Порошенку в реванші у напрямку антикорупційних реформ та одночасно просувати реванш реформи банківського сектора. При тому, що при всій важливості боротьби з корупцією, на цей момент саме банківська реформа, поряд з реформою газового сектору, зробила найбільший внесок в боротьбу з корупцією. При тому, що реформа банківська сектору була найбільш ефективною і результативною.

Реформа банківської сфери та Національного Банку в тому числі є одним з найбільш ефективних змін в Україні за останні 5 років. Саме ця реформа є візитною карткою України, коли говорять з інвесторами і кредиторами. Саме цю реформу ставлять в приклад іншим країнам МВФ і Світовий Банк, коли вони стикаються з кризовими явищами в банківській сфері по всьому світу. І саме цю реформу збирається зруйнувати найдемократичніший і найбільш ліберальний кандидат.

Наріжним каменем цієї реформи є незалежність центрального банку. Яка була реально досягнута в Україні. І доказом того служить жорстка монетарна політика, яку проводить Нацбанк, утримуючи ставки на високому рівні, незважаючи на очевидне невдоволення і президента і уряду, та й більшості депутатів. Незалежність Центрального Банку – основа основ успішних економік сучасного світу. Найбільший нічний страх інвесторів – це спроба влади, політиків, підім'яти під себе Центральний Банк. Тому що тоді політика перестає бути ефективною, а стає лише частиною популістським програми. Останній приклад – спроба нового султана Ердогана підім'яти під себе центральний банк Туреччини. Закони економіки відповіли моментально. Ліра впала більш ніж в два рази і щоб зупинити економічний колапс Ердоган змушений був відступити. А Ердоган той ще альфа-самець. З повнотою влади. Але навіть він зміг зрозуміти.

Так ось, спроба змінити керівництво НБУ – це саме знищення незалежності Центрального Банку. Це інституційна незалежність. Весь сенс якої в тому, що хто б не прийшов до влади, політика Центрального Банку залишиться стабільною і прогнозованою. Тому неприпустимо, щоб будь-який новий президент, приходячи до свого кабінету, розпоряджався, хто тепер буде керувати Національним Банком. І буде при цьому вибирати людину, чиї гасла йому сподобаються найбільше. Даєш ставки по 10% в гривні, в той час як сама країна позичає під 9% в доларі, і все тут. І справа навіть не в особистостях. Справа не в тому, що зараз НБУ користується повагою і довірою у МВФ, інвесторів і банківського співтовариства. І справа не в тому, що замість поточного керівництва пропонують людину, яка ще пару років лізла в депутати, розвішуючи по всьому Києву плакати "гривня по 8", що назавжди вбило повагу до неї серед фінансового співтовариства. Питання саме в інституті. В незалежності центрального банку. І про це будь-якому майбутньому президенту нагадає МВФ.

Будь-які зміни в Україні оборотні. У тому числі і в банківській сфері. І перш за все там, бо зусиллями телеканалів олігархів вся Україна знає, що Гонтарева погана. Як завжди, якщо зміни були правильні, то тих, хто їх проводить, починають ненавидіти. Вкотре можна повторити фразу Кахи Бендукідзе, який є справжнім автором грузинського економічного дива, що якщо ви йдете по вулиці і вас ще не всі ненавидять, то ви зробили мало. Так ось, це допомагає відкотити назад будь-яку реформу, під приводом справедливості. Прибираючи людей і одночасно згортаючи зміни, які ці люди проводили. І в цьому теж криється небезпека. І саме тому неприпустимо для кандидата в президенти від демократів повторювати гасла Ляшко і Тимошенко. Бо в чому тоді різниця, якщо руками демократів може бути зруйнована реформа і повернута системна корупція в банківську сферу. А якщо хтось вважає, що корупція є в державних банках (вона звичайно є, адже це державні банки), то повинен не знищувати реформу банківської сфери, а продовжувати її і наполягати, щоб державні банки якомога швидше отримали незалежні наглядові ради. А в перспективі були продані. Що теж буде продовженням реформи банківського сектора.

А замість цього кандидати, які позиціонують себе як про європейські та демократичні, підхоплюють гасла популістів, паразитуючи на благодатному інформаційному полі. І дивуються при цьому, чому їх не підтримують в професійному середовищі. При цьому продовжують на блакитному оці стверджувати, що не будуть тиснути на главу НБУ, але він сам піде, лише тільки почувши кроки нового гаранта в коридорі. На кого розраховані такі аргументи? Навіщо вважати людей ідіотами?

Справжні зміни – це не прихід доброго авторитарного царя замість злого корупціонера. Справжні зміни базуються на інститутах. Це добре розуміють в МВФ і тому саме на побудову нових інститутів і спрямована програма Фонду. І боротьба з корупцією неможлива за "моїм бажанням, моїм велінням", для цього потрібні інститути та системні зміни. У тому числі такі, які були проведені в банківській сфері. І щоб побороти корупцію потрібно продовжувати інституційні зміни, а не знищувати вже наявні. Тим більше, що втрата незалежності НБУ здатна в короткі терміни зробити нас усіх біднішими. І не важливо, хто переможе, адже у будь-якого кандидата в президенти прослизає бажання дістатися до Нацбанку і надрукувати гроші. В цьому то і суть. Важлива незалежність НБУ від будь-якого політика. І, на жаль, ці самі політики цього не хочуть розуміти. Навіть ті, хто називають себе ліберальними демократами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Таке собі ощасливлення: команда ЗЕ схибила з підрахунками, – Фурса

Надрукувати
мітки:
коментарів