Гунчик наполягає, щоб "Волиньторф" залишився комунальним
Ще в 2014-му голова Волинської ОДА Володимир Гунчик зазначив, що найліпший із можливих варіантів розвитку подій – передача маневицького торфового флагмана у комунальну власність.
Про це повідомляє прес-служба Волинської облдержадміністрації.
"На мою думку, "Волиньторф" повинне залишатися в комунальній власності. Тоді ми зможемо залучити й інвестора для його модернізації, проспівфінансувати з обласного та місцевого бюджетів", – наголосив Володимир Гунчик в одному з інтерв'ю.
При цьому позицію керівництва області категорично не підтримувала адміністрація підприємства. Останні доводили: панацея від усіх бід "Волиньторфу" – лише державна власність. Мовляв, передача у комунальні руки несе надто багато загроз. На останньому наголошував директор ДП "Волиньторф" Іван Киричик.
Зокрема, у жовтні 2015 року в інтерв'ю для "Волинських новин" пан Киричик зазначив: "Підприємство пропонується до здачі в комунальну власність. От тільки механізм передачі об'єктів державної власності в комунальну не передбачений законом – прописано, що об'єкти господарювання можуть передаватися в комунальну власність тільки шляхом викупу, або ж після того, як не були продані на аукціоні".
Кількома місяцями пізніше зі слів директора ДП "Волиньторф" ще одне регіональне медіа написало: "Іван Киричик побоюється, що підприємство не так хочуть зробити комунальним, як приватним. А найлегше це зробити, коли його зроблять банкротом. Бо торф'яна галузь на Волині – прибуткова справа. Втім, і комунальну власність Киричик ставить під сумнів. Побоюється, що в обласному бюджеті не вистачить коштів на підтримку підприємства".
Аналогічну позиції, навіть більш принципово, відстоювала депутат обласної ради Людмила Кирда, котра свого часу очолювала Маневицьку райдержадміністрацію. Так у серпні минулого року спільно з депутатом Валентиною Бліновою Людмила Кирда внесли на розгляд сесії обласної ради проект рішення "Про підтримку Звернення депутатів Маневицької районної ради Волинської області до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Волинської обласної ради та Волинської облдержадміністрації щодо залишення державного підприємства "Волиньторф" у державній власності".
Слід зазначити, що влітку 2015-го в контексті розмов про майбутнє волинського торф'яного флагману говорили радше про корпоратизацію підприємства, аніж про приватизацію. Під час зустрічі голови облдержадміністрації з генеральним директором ДК "Укрторф" Андрієм Озерчуком у липні минулого року обговорювалося переважно це питання. Слід зазначити, що навіть за умови зміни власника розглядали варіанти, аби громада Волині не зосталася не при ділі.
"Виставити на торги? Я категорично проти. Бо це означає: купити і знищити. А область втратить можливість переробляти запаси торфу, що є на 100 років. Тому одразу відкидаю такий варіант. Корпоратизація: держава залишає за собою частину впливу, а ми шукаємо інвестора. Серйозного. Поступово держава передає відсотки інвестору. Але процес корпоратизації відкриває можливості для місцевої влади, яка від імені держави може працювати з інвестором. Поки останнього немає. Та, якщо він з'явиться, ми повинні щось йому показати й розказати. Саме тому облдержадміністрація звернулася з проханням у Міністерство інфраструктури України провести на підприємстві аудит й отримала погодження", – зауважив Володимир Гунчик.
Паралельно "розвивалося" й інше питання – виділення нових площ для розробки родовищ торфу. Йдеться про 205 гектарів землі. А позаяк на рівні держави торф'яники, де поклади природного палива сягають більше метра, визнано особливо цінними землями, тож і процедура виділення непроста й вимагає погоджень у багатьох інстанціях. Зокрема, до Кабінету Міністрів України має надійти клопотання від голови облдержадміністрації. Разом із тим, чітка позиція Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, де відверто заявляють, що бачать подальший розвиток "Волиньторфу" (як і решти структур "Укрторфу"), пустивши його під приватизацію. А відтак, зважаючи на ймовірну зміну власника й моменти, пов'язані з виведенням коштів із активів підприємства, питання про виділення нових площ для розробки родовищ торфу набуває іншого забарвлення. Гарантій, що в результаті більше 200 га землі не опиняться у руках нового власника, звісно, ніхто дати не може.
"Підприємство прибуткове, запасів торфу вистачить на 100 років, тому працювати потрібно активно. Документи на погодження виділення певної кількості земель лежать у мене на столі, але я поки їх не підписую, тому що не знаю, чи землі підуть приватному інвестору, чи в комунальну власність. Якщо в комунальну власність, то готовий підписати хоч завтра, але, якщо інвестору, то це не піде на користь області", – зазначив голова ОДА.
Шальки терезів на користь "Волиньторфу" як комунального підприємства спробував переважити й найвищий представницький орган влади Волині: постійна комісія облради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області рекомендувала до підготовки проект рішення обласної ради про згоду на прийняття в комунальну власність ДП "Волиньторф" як цілісного майнового комплексу.
У 2016-му змінилася риторика керівництва підприємства. У нещодавньому інтерв'ю для "Волинської правди" Іван Киричик у відповідь на запитання: "А якщо "Волиньторф" буде також комунальним?" зауважив наступне: "Буде просто супер. Це буде дуже добре для області. Ресурс буде використовуватися ефективно. Усі виграють".
Між тим Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України за результатами перевірки порядку формування цін на торф'яну продукцію ДП "Волиньвугілля" заявило про порушення. Лист із відповідною інформацією днями надійшов до облдержадміністрації. У ньому, зокрема, зазначено: "встановлено, що ДП "Волиньторф", завищивши витрати на паливно-мастильні матеріали та електроенергію, що призвело до встановлення та застосування протягом 2014 року та січня-вересня 2015 року економічно необґрунтованих, завищених цін на тверде паливо, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом І частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін реалізації товарів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку".
"Попри всі колізії, щодо "Волиньторфу" позиція облдержадміністрації не змінилася, – вкотре наголосив голова облдержадміністрації під час оперативної наради. – Підприємство повинне належати громаді, але відповідно до чинного законодавства. Всі підприємства "Укрторфу" включать у план приватизації… Нехай. Але громада повинна бути у цьому процесі. Вона має такі ж права на приватизацію, як і інвестор. І землі з торфовищами – за нею. Бо без них підприємство – мертве. Тому варто вести мову про державно-приватне партнерство, яке дозволить залишити і робочі місця, і зберегти майно, і не віддати в приватні руки багатство громади – торфовища. Тому за громадою – надра, а за приватником – вливання. Лише в такому випадку зможемо говорити про розвиток підприємства і галузі.
