Який ще Мессі? Я ж Андрійко!

Даніелла, Адель, Емануель, Рамон… Хоч застрель, не розумію, чим керуються батьки, називаючи своїх малюків такими іменами. Може, так звали героя з улюбленого серіалу? А може, на честь популярних артистів, спортсменів, політиків? Чи просто закортіло «випендритися»?

А про дітей вони взагалі подумали??? Дитячий садок і школа – місця, де малечі доведеться сповна відчути свою «особливість»! Адже якщо ти не такий, як всі, – готуйся до посиленої уваги.

Цікаво: батьків не бентежить, що маленька Аделька виросте і стане Петренко Аделлю Степанівною, а Сидорову Емануелю Тарасовичу буде трохи ніяково називати своє повне ім’я?

Пам’ятаю, у початковій школі у нас була вчителька, яку звали Ізабелла Львівна. Мало того, що половині класу було важко правильно вимовити її ім'я, то ще й, звісно, ми вигадали усілякі дражливі прізвиська: Ізя зі Львова, Дебела Львівна, Белка-дебелка…  

У давнину до вибору імені ставилися дуже відповідально, адже вважалося, що воно має свою енергетику і визначає долю людини. Часто дітей називали на честь предків, які досягли якихось вершин, аби й нащадки з цим іменем стали успішними людьми.

Тепер же все стало значно простіше.

Але мода – річ мінлива. Сьогодні в тренді «євроімена», завтра – стародавні (приміром, Ликерія чи Зореслав), післязавтра – якісь абревіатури та футуристичні віяння. А людині з цим іменем жити, чути його десятки разів на день, асоціювати себе з ним.

Але тішать дві речі: по-перше, адекватних батьків більше, по-друге, ім’я завжди можна змінити!

P.S. Дякую своїм батькам)))

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією.