Про священиків, які стріляють і виганяють людей з храмів (відео)

Ну от як вам таке: священик ПЦУ викидає з храму прихожанок із словами «москалям тут не бути» (відео додаю)? Або таке: священик МП, захищаючи віру, стріляє у натовп. І таке: чи то не так було задумано кимось зверху? Розбрат, кров, ненависть… А Томос, можливо, був лише для того, аби утвердитись у кріслі президента?

Не таким має бути перехід до нової української церкви. Бо радості від того переходу немає. Між людьми уже не просто ворожнеча. Бо православні християни (з Богом у серці!) пропонують інших вірян вислати на Сибір!

Не такими мають бути священики. Завтра той, що викидав жінок з храму, у новій            українській церкві буде розказувати про любов до ближнього. А той, що стріляв в людей, відпускатиме на сповіді гріхи. Таке враження, що то випадкові люди, яких в церкві в принципі бути не може.

Якщо, приміром, з одним і тим же запитанням звернутися до чотирьох священиків, я впевнена, ви отримаєте чотири абсолютно різні відповіді. Чому так, не думали? Так, священики також люди. Але, на мою думку, вже занадто, як просто люди. Вже занадто осучасніли. 

Сучасні матушки мені більш нагадують звичайних дружин: коротка спідниця, манікюрчик і нарощені вії. Один мій знайомий казав: «Піду завтра до церкви, хоч на матушку подивлюся, око порадую». Мода сьогодні диктує навіть церковні устави.

Зараз дуже модною є фраза, що поститися не обов’язково: «у піст головне не їсти один одного». Ну вже настільки це модно, що дехто піст на дієту перетворює. Знаєте, наївшись м’яса, якось не дуже хочеться думати про щось духовне. Чи про те, що у когось треба попросити вибачення. У церкві з повним шлунком також не стоїться. А от коли ти стримуєш себе в їжі, ти стримуєш себе у всьому. Варто тільки спробувати це зробити.

…Жінка на відео кричить, мовляв, що ви робите, у церкві Божа Мати?! Та чи пам’ятав хтось з присутніх, у якому місці знаходиться? Вибір патріархату – особиста справа. У кожного свої гріхи. У кожного їх, хоч греблю гати. Хтось змінюється, хтось планує почати жити правильно вже завтра, а хтось живе у тих гріхах. Та в кожного з нас є вибір: ми можемо бути людьми або недолюдьми. Пам’ятаймо про це, у яку б церкву ми не ходили б…