Поділитись:

Вартість навчання в українських вишах суттєво здорожчає

Понеділок, 25 лютого 2019, 09:00

В Україні істотно подорожчає вартість навчання на контракті і в магістратурі. З 2020 року Міністерство освіти і науки планує ввести індикативну шкалу собівартості навчання.

Згідно з проектом постанови «Про деякі питання введення індикативної собівартості», ціну на контракт прив'яжуть до витрат на бюджетників, – інформує UBR. 

Зі слів чиновників, витрати за державним замовленням на фахівців набагато вищі, ніж платять студенти-контрактники. Щоб скоротити розрив, вартість навчання будуть піднімати в кілька етапів:

  • З 2020-го індикативна вартість контракту не може бути меншою, ніж 60 % середнього розміру витрат з підготовки одного бюджетника в попередньому календарному році (без урахування стипендій).
  • З 2021-го – планку піднімуть до 70 %;
  • З 2022 – до 80–%.

Як буде дорожчати

Разом з тим вартість вечірньої форми навчання пропонують знизити на 25 %, а для дистанційної та заочної – на 50 %. А ось навчання на магістратурі виросте в ціні на 30 %.

Мінімальну вартість навчання встановлять для таких спеціальностей:

  • право;
  • культура та мистецтво;
  • гуманітарні науки;
  • соціальні та поведінкові науки;
  • журналістика;
  • управління та адміністрування;
  • архітектура і будівництво;
  • ветеринарна медицина;
  • охорона здоров'я;
  • собслуговування;
  • публічне управління та адміністрування;
  • міжнародні відносини.

Це ті спеціальності, де частка контрактників досить висока. Тому виходить, що коли держава виділяє університетам гроші на бюджетників, то ті, по суті, йдуть і на утримання контрактників. За прогнозами освітніх експертів, контрактна форма навчання подорожчає від 60 до 100 %. Найбільше від цього постраждають регіональні вузи, де нижча платоспроможність студентів та їхніх батьків.

«За рахунок тих спеціальностей, які увійшли до переліку, вищі навчальні заклади реально виживають, сяк-так наповнюючи спецфонд. Подорожчання контрактів може привести до фінансового краху регіональних ВНЗ, перш за все педагогічних, технічних. У цих умовах їм треба або відмовитися від держзамовлення, або підняти ціну контракту. У першому і другому випадку наслідком стане зменшення спецфонду, і, відповідно, – неоплата комунальних послуг. Зараз із загального фонду фінансується тільки зарплата і до 30 % комуналки. Решта (левова частка комуналки, поточний ремонт, придбання обладнання та витратних) – за рахунок спецфонду. Тому ректори намагаються його хоч якось наповнювати», – прокоментував ситуацію екс-перший заступник міністра освіти Володимир Ковтунець.

Почім студенти

Точні статистичні дані за вартістю одного студента-бюджетника в Україні відсутні. Ці витрати можна оцінити хіба що за відповідною бюджетною програмою (єдиний офіційний документ, на який можна послатися).

Згідно з нею, в 2018 році бюджет виділяв в середньому на одного учня 38 тис. грн. на рік. На 2019-й ця сума за загальним фондом бюджету-держзамовлення зросла приблизно до 44 тис. грн. Вартість контракту становить від 10-12 тис. в регіональних ВНЗ, і до 50-60 тис. грн. в окремих столичних. Приватні задовольняються переважно сумами 14-20 тис. грн.

«Середня вартість контракту в українських вузах – близько 15 тис. грн. Розрив з бюджетниками дуже великий. Але є дуже великий розрив між регіональними і, наприклад, столичними вузами. Якщо взяти, наприклад, фізиків, інженерів і математиків в регіоні і юристів або міжнародників в Києві, то вартість може різниться в рази. Зараз індикатива немає. Якщо зміни ухвалять, введуть мінімальну ціну для контрактів за позначеними напрямами. Але вона може бути і більшою. Вузи на свій розсуд виставляють цінники і зараз, але не будемо давати нижню межу вартості. Верхньої межі не буде», – розповів UBR.ua експерт групи «Освіта» реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин.

Менше куплять

Пропоновані зміни, на думку експертів, можуть призвести до того, що контрактників в українських університетах стане набагато менше. Не всі зможуть потягнути нові цінники. Тому не виняток, що багато абітурієнтів переведуть свою увагу на більш дешеву заочну форму навчання, бюджетні витрати на яких значно менші.

А ось на магістрів витрати набагато вищі, ніж на тих же бакалаврів. Вимоги до кадрового забезпечення вищі, потрібно більше професорів, більш серйозна матеріальна база тощо. У середньому розрив у вартості між бакалавратом та магістратурою приблизно 30 %. Отже, повна вища освіта теж буде не всім по кишені.

«Система вищої освіти потребує серйозного реформування. Держава утримує вузи, а не оплачує освітні послуги. Ніяк не заохочується висока якість освітньої діяльності. Проект замість системного підходу до реформи економічних відносин пропонує дрібні часткові заходи. Подібні дії зазвичай тільки погіршують становище», – резюмував Володимир Ковтунець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

Надрукувати
мітки:
коментарів