Як не треба говорити і писати: пам’ятка

Усі люди помиляються, особливо, якщо говорити про мовлення і написання. Адже мова – явище динамічне. Щодня з'являються нові слова, а науковці мудрують, під яку мовну норму їх прилаштувати. 

Попри те, що мовний фундамент ми отримуємо в школі, вчитися ніколи не пізно. Бо є слова й конструкції, які ми використовуємо щодня, але насправді вживаємо їх неправильно. Отож, навздогін Міжнародному дню рідної мови ІА "Конкурент" підготувало пам'ятку про те, як не треба говорити і писати. 

Кандидат філологічних наук, доцент Наталія Шульська розповіла, що в усному мовленні найбільш частотні акцентуаційні анормативи (помилки в наголошуванні слів), неправильне вживання прийменників, позначення часу, ненормативне утворення реченнєвих конструкцій. А в писемній комунікації присутні орфографічні, лексичні, пунктуаційні, граматичні відхилення від норм.

Серед найпоширеніших помилок експертка назвала такі: 

1. Уживання називного відмінка замість виправданого кличного («Наталія!» замість «Наталіє!»).
2. Неправильне позначення часу («в десять годин» замість «о десятій годині», «без п’ятнадцять одинадцять» замість «за п’ятнадцять одинадцята»).
3. Послуговування ненормативним словосполученням «таким чином», коли правильно було б сказати «отже», «отож».
4. Написання прийменника з іменником «за кордоном» разом.
5. Використання у мовленні й на письмі пасивних конструкцій на -ся («проблеми вирішуються», коли правильно «проблеми вирішують», бо ж вони не можуть самі вирішуватися).
6. Правопис словосполучення «день народження» з великої літери, коли це не державне свято. Спорадично як стилістичний прийом використовують написання «День народження» з великої літери у вітальній листівці.
7. Уживання формули звертання «Доброго дня» замість виправданої для нашої мови лише «Добрий день» (старші люди ніколи не вживають «Доброго дня»). Можемо лише казати: «Бажаю вам доброго дня!».
8. Використання тавтологічної сполуки «на сьогоднішній день», коли правильно казати «сьогодні», «зараз», «на цей час».
9. Помилки в числівникових  формах: ужгодження числівників з іменниками («півтори тижні» замість «півтора тижня», «п’ятеро учасниць» замість «п’ять учасниць»); відмінювання числівників («шестидесятники» замість «шістдесятники»).
10. Коли говоримо про територію, а не сторону горизонту, то правильно писати з великої літери «На Сході України».
11. За нормами нашої мови виправдано писати «атовець», а не «АТОвець» чи «атошник».
12. Уживання неправильних безприйменникових форм («захворіти кором» замість нормативного «захворіти на кір»).

Радіоведуча Анастасія Передрій теж назвала помилки, які найчастіше зауважує у свої сфері діяльності.

Це слова, які неправильно наголошують: 

• мережА замість мерЕжа,
• виданнЯ замість видАння (періодичне),
• показнИк замість покАзник,
• випАдок замість вИпадок.

А ще, зауважила Анастасія, люди вигадують наголос на перший склад: Алкоголь замість алкогОль, Експерт замість експЕрт тощо. 

Редакція ІА "Конкурент" також склала ТОП помилок. Їх найчастіше можна побачити у стрічці "Фейсбуку": 

На протязі можна стояти чи сидіти, адже протяг – це потік повітря. До речі, в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун дозволяла це робити. А коли маємо на увазі паралельний час двох дій, то краще вживати "упродовж". 

Щей – це родовий відмінок російського супу "Щи". А от в українській мові частку ще і сполучник й треба писати окремо. 

"Від" тут не в ролі прийменника. Це префікс. Тому слово "відсвяткувати" треба писати разом. Та й перед "щоб" тут треба поставити кому, адже це складнопідрядне речення. 

Передусім зверніть увагу: апостроф не ставиться після б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера, яка належить до кореня. Тобто відсвяткувати, а не відсв’яткувати. Не з дієсловами майже завжди пишеться окремо: не можу.  Ну й "найти" згубило букву "з": правильно "знайти". І перед "де" потрібна кома – речення складне. 

Мєх – це російською. А українською правильно називати мєх хутром. Жилєтка – це жилетка чи безрукавка. А в песеця є зайва буква "е", адже вона мала б випасти зі слова при відмінювання: песця. 

Найбільше впадає в око прислівник "нарешті", який мали б написати разом. P.s. А також в Новому році має бути велика літера в першому слові, якщо йдеться про перший день місяця року, свято. 

Слова "підскажіть" в українській мові немає. Натомість є "підкажіть". А "будь ласка", хоч і написане привильно, треба виділяти комами, адже це вставна конструкція. Також потрібно виділяти комою звертання: "Люди, ..." Сподіваємося, "лики" – це просто одрук. 

Сичі в гаю перекликаються, як писав Шевченко. Бо вони – птахи. А в тексті, очевидно, йдеться про сечу. А ще в реченні загубилися розділові знаки і після "добрий день", і з обох боків "будь ласка", і перед "чи". Назву медзакладу теж варто було б взяти в лапки. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Як добре ти знаєш рідну мову? (тест)