Поділитись:

Церква та одностатеві шлюби: гендерні історії Щвеції

Середа, 13 лютого 2019, 07:40

Кілька місяців тому я побувала на навчанні у Швеції. Це була ідеальна поїздка, адже вона включала в собі три надважливі для мене речі: нові місця, нові знання та нових крутих людей.

Саме ця подорож і надихнула мене почати вести блог про взаємодію чоловіків та жінок, дискримінацію та рівність, боротьбу за права та різномаїття, а також роль релігії та закону в цих процесах. Я хочу назвати це #гендерніісторії, які я щоразу привозитиму з країн у яких доводилось побувати.

Ви вже мали змогу прочитати блог про Марокко.

Ось кілька тез про Швецію:

1. Боротьба за рівність прав у Швеції розпочалася ще у шістдесятих роках минулого століття. Тоді шведське суспільство було на такому ж етапі визнання цієї проблематики, як ми зараз. Тобто затримка у розвитку - 50 років і чекати нам таких результатів, як зараз є у Швеції, ще мінімум півстоліття.

2. У 2006 році в Швеції були легалізовані одностатеві шлюби. За 3 роки у 2009-му церква також визнала це. У Швеції є церкви дружні до ЛГБТ-спільнот.

3. В офіційній класифікації дискримінації існує 7 категорій: дискримінація за гендерним аспектом, сексуальною орієнтацією, віком, релігією, етнічною приналежністю, фізичними можливостями та трансгендерністю. Зараз борці за рівність прав все частіше відходять від понять запобігання дискримінації в одній площині, тобто на підставі одного критерію з перелічених вище. Натомість застосовується комплексне поняття інтерсекційності, яке є на перетині цих ідентифікаторів. Також відходить у минуле бінарне сприйняття статей.

4. В Швеції є 16 центрів протидії дискримінації. Вони надають комплексний підхід до вирішення проблеми клієнта, починаючи від психологічного та закінчуючи юридичним.  В Гетеборзі - місті, де у нас проходили навчання, розташований один з найбільших центрів такого типу, який щорічно приймає близько 250 клієнтів. (Ми, до речі, навіть мали змогу познайомитись з його роботою). Орієнтовно до 100 випадків мають позитивний результат для тих, хто звертався за допомогою.

5. Приватний сектор звертається до центрів протидії дискримінації з метою проведення навчальних курсів для їхніх працівників. І коштує це дуже недешево. У дуже великих корпораціях є спеціальні консультанти з приводу гендерних питань.

6. Існують спеціальні аудити, які проводять перевірки компаній на присутність сексизму. Основними критеріями є порівняння таких показників у чоловіків та жінок як: зарплата, умови декрету, облаштування робочого місця, зручність інфраструктури у самій будівлі, кількість жінок/чоловіків на різних посадах та кар’єрний ріст.

7. У Швеції є 5 клінік, які здійснюють операції зі зміни статі. В загальному, цей процес триває біля 1-3 років. Молоді люди, для яких цей час є дуже великим, їдуть у Тайланд, для того щоб провести цю процедуру швидше.

Як взагалі це відбувається?

Людина повідомляє про свої наміри своєму лікуючому сімейному терапевту, який після детального огляду направляє пацієнта до спеціалізованих клінік. Далі процес відбувається вже на стороні самих клінік: дуже ретельні обстеження та аналізи на гормони та хромосомний набір, огляд будови тіла, консультації психологів та психотерапевтів. Після цього довготривалого процесу лікарі приймають рішення щодо пацієнта та ступені зміни статі. У Швеції ця проблема визнається хворобою, тому даного роду операції тут безкоштовні.

В якості підсумку, можу з упевненістю сказати,що Швеція не лише дійшла до рівня аксіоматичного сприйняття рівності, а й використовує різномаїття на користь екосистем перебування тої чи іншої особи. І це the highest. 

Шкала інклюзії включає в себе 5 етапів сприйняття людей, які відмінні від соціальних груп, в яких вони перебувають. Це: Заперечення->Відторгнення->Толерантніть->Прийняття->Включення. 

Швеція на останньому етапі, який передбачає абсолютну інтеграцію людини в соціум та використання її особливостей для спільного кращого результату. Адже лише полярні погляди на проблему, особливі потреби та різні досвіди можуть зробити продукт кращим та доступнішим для ширших мас.

Так що поки у нас хтось боїться вітатися за руку з геями та поки люди з інвалідністю сидять в домівках, як пташки в клітках, місяцями через поламані ліфти, протилежна частина того ж материка ефективно використовує це різномаїття для спільного профіту країни і їм таки це дуже добре вдається.

Надрукувати
мітки:
коментарів