Як Анна Карєніна президента обирала

Нещодавно завітала до мене жінка, яка проводить соцопитування. Ну, думаю, цікаво, а що питають. Сюрприз особливо не вдався, питають все про вибори.

Кажу: «А ви кого представляєте?»

Вона відповідає: «Та ми тут про вибори питаємо. Знаєте, соцопитування».

Та, кажу, розумію. Ну ви ж якусь конкретну організацію представляєте?

Пошуршала в паперах, знайшла.

Питає: «На вибори підете?».

Кажу, що піду.

А потім так різко: «А 18 років вам є?»

Ну думаю, приємно. Є, звісно.

 «За кого голосувати будете, якщо вже завтра час Х?»

І називає кандидатів, але не всіх.

Питаюсь, чого не всі зареєстровані озвучені?

«Та що дали, то й зачитую», - усміхається мені, а в душі, певно вже ненавидить.

Так ми говорили по кожному пункту. Вона питання – я питання. І щось склеїлося з відповідями. Щось нотувала в зошит, а потім запропонувала, щоб політичну газетку приносили. Я відмовилася. По тому «соцілог» питає: а як ваше ім’я повністю?

Дивуюся, тож ніби анонімне опитування. Та додає: «Це для нас, внутрішня інформація».

Ну думаю, якщо для вас, і ледь не випалила «Анна Карєніна».

Але якось надто нагло і назвали ім’я менш відомої літературної героїні. Моя візаві і оком не моргнула. Записала номер і пішла.

До чого всього ця історія. До того, що не вірю я соціології, особливо тій, що напередодні виборів. Як і статистиці, якою так легко можна маніпулювати. І вам вірити не раджу)