Поділитись:

Згоріла хата – гори і хлів: як монетизація субсидій руйнує оплату "комуналки"

П'ятниця, 18 січня 2019, 15:16
Згоріла хата – гори і хлів: як монетизація субсидій руйнує оплату «комуналки»

У 90-х Україна досягла значних успіхів у лібералізації ринку енергетики. Тоді держава мало втручалася, електроенергію можна було купувати за прямими договорами, за неї можна було платити грошима або товаром.

Але найчастіше за неї просто не платили: рівень платежів за системою впав нижче 30 %. Великі гроші тоді заробили відомі сьогодні підприємці, наприклад, Віктор Медведчук, Григорій Суркіс чи Констянтин Григоришин. Про це у Facebook пише експерт із енергетичних питань Андрій Герус. 

Як пояснює він, такий вільний ліберальний ринок призвів до дефіциту електроенергії: в країні масово відбувалися віялові відключення.

"Щоб виправити цю ситуацію і навести порядок у кінці 90-х була проведена реформа, держава "зв'язала" та зарегулювала всі поставки через єдиного оптового покупця/продавця, стали обов'язковими грошові розрахунки. Були введені спецрахунки для обленерго – це рахунки, з яких гроші, оплачені споживачами, автоматично списувалися на енергоринок. І тільки гроші, що залишилися після примусового списання, обленерго могло використовувати за власним бажанням", – пише Герус. 

Із його слів, реформи були повною протилежністю ринковим ліберальним реформам. Вони додатково зарегульовували ринок енергетики. Але відключення електроенергії споживачам припинилися, а рівень розрахунків за системою зріс від 30 % до понад 95 %.

Як розповідає експерт, у 2014 році "Нафтогаз" був збитковим та дефіцитним.

"Рівень грошових розрахунків теплокомуненерго (ТКЕ) за куплений газ у 2014 р становив лише 64 %. А, наприклад, у Дніпропетровській області – 31 %, а в Одеській – 47 %. Менеджмент "Натофгазу", який нібито є прихильником ліберальних ринкових реформ, ініціює антиліберальну реформу – введення спецрахунків для ТКЕ. Таким чином, біля 90 % грошей ТКЕ пріоритетно та автоматично почали списуватися "Нафтогазу" за газ. Як і щодо електроенергії у кінці 90-х, це повна протилежність ліберальним ринковим реформам, але платіжна дисципліна почала покращуватися, "Нафтогаз" наповнився "живими" грошима", – зазначає він.

У листопаді 2019 року рівень платежів населення за житлово-комунальні послуги впав до 46 %. Андрій Герус каже, що це – антирекорд за багато років, якщо не за всю історію незалежності. Адже із 14,2 млрд грн оплачено було лише 6,6 млрд грн. Для порівняння, у листопаді 2017 року рівень розрахунків становив 71 %.

Згоріла хата – гори і хлів: як монетизація субсидій руйнує оплату «комуналки»

"Загальна сума боргу населення за ЖК-послуги становить 48 млрд грн – це найбільша цифра за часів незалежності. Значний вплив на падіння платіжної дисципліни має і зростання тарифів: хтось не має грошей, а хтось не хоче платити підвищені тарифи. Але, окрім населення, стрімко зростають борги і серед юридичних осіб. Такі борги становлять понад 35 млрд грн. Тобто сумарна заборгованість по системі становить понад 80 млрд грн і ця сума продовжує наростати. Очевидно, що найбільш критичною сьогодні проблемою держави є неплатежі (рівень розрахунків). За віртуальний борг на балансі ти газ, вугілля, атомне паливо чи нових труб не купиш. Для цього потрібні живі гроші. На мою думку, набагато справедливіше, коли тариф 50 грн, але його платить 100 % сподивачів, аніж коли тариф 100 грн, але його платить лише 50 % споживачів", – зазначає він. 

Зі слів експерта, якщо в Україні наприкінці 90-х були віялові відключення електроенергії, то зараз вже прийшли до відключень (невчасних включень) тепла, гарячої води, а у деяких містах – і холодної води.

"Що мав би робити уряд/президент у цій ситуації? Все те, що робилося раніше при схожих проблемах і показало свою ефективність. Регулювати ринки в частині платежів, дисциплінувати і піднімати рівень платежів. Це пріоритет №1 на сьогодні, на мою думку. Найбільш яскраві кейси маємо на прикладі юридичних осіб: рівень платежів держшахт Насалика становить лише 1,5 %, лише за рік наростили боргів на 1,5 млрд грн. Податки, до речі, вони теж не платять. Але таким чином мають більше грошей для закупівель товарів та послуг за завищеними на 100 %-150 % цінами та для збагачення вугілля на приватних ЦОФ по цінах на 50 % вище за ринкові.  Харківський водоканал Кернеса має борг за електроенергію біля 1 млрд грн, і такий борг не має об'єктивного виправдання, просто не хочуть платити, а гроші використовують для іншого", – пише Андрій Герус. 

"Схеми, взаємозаліки, переуступки, продажі із дисконтами "живих" боргів або просто свідомі неплатежі в розрахунку, що все буде списано, – це способи масштабно подерибанити гроші на неплатежах. І це набуває вже критичних та загрозливих форм. А ті, хто мали би із цим боротися, це очолюють", – додає він. 

Експерт запевняє, що ці 80 млрд грн боргів вже ніколи не будуть погашені. І чим більше наростає ця сума, тим очевидніше, що її будуть списувати за рахунок бюджету (платників податків) або вставляти надбавкою платникам тарифів. Такий урядовий законопроект вже навіть існує – уряд пропонує 30 млрд грн боргів за е/е закрити дотаціями із бюджету, а ще декілька мільярдів добавити цільовою надбавкою усім в майбутні тарифи. 

Натомість в Україні ще більще розбалансовують платіжну дисципліну – видають субсидії готівкою. 

"Варто розуміти, що субсидії не є додатковими доходами сусидіантів. Це знижка на оплату ЖК-послуг, коли одні громадяни-платники податків платять за інших громадян-субсидіантів. Ця знижка не є заробленим доходом субсидіанта, який обов'язково має повністю бути виданий готівкою. Зрозуміло, що після видачі готівки частина грошей піде на споживчий ринок, а не на оплату ЖК-послуг. Бо якби було все так ідеально, то не було б сьогодні 48 млрд грн боргів від населення. Можна дискутувати, на скільки це збільшить суму боргів, але точно збільшить, а не зменшить, а саме друге мало би бути ключовим пріоритетом. При наявних 80 млрд грн боргів уряд/президент діють за логікою "згоріла хата – гори і хлів", аби до виборів дотягнути",  – пояснює Герус. 

Як зазначає він, найбільше газу на індивідуальному рівні в Україні споживають у селах. Там вже діє монетизація, коли після завершення опалювального сезону домогосподарство отримує економію на свій рахунок. Але чи (матеріально) на індивідуальному рівні зможе зекономити споживання енергоресурів пенсіонерка, яка мешка у старій "хрущівці" у місті Сміла (і користується дорогим централізованим опаленням)? 

"Дуже цікаво читати експертів-теоретиків широкого профілю. Все вони гарно розказують про лібералізм, тільки, на жаль, всі ці ліберальні теорії закінуються, коли внаслідок неплатежів "Нафтогаз" відключає газ всім без розбору. Тоді без гарячої води та без тепла залишаються і ті, хто вчасно платить за себе, хто своїми податками покриває субсидії і на кого у майбутньому повісять знову всі ці борги. У таких умовах або людям доводиться зривати пломби, або люди відключаються від централізованого тепла та гарячої води, і руйнуються цілі централізовані системи, які так важко колись будувалися і які могли би бути ефективними. І це руйнування у нас вже набирає незворотнх процесів, але це окрема історія наших нескінченних безглуздих реформ. Ну а той факт, що цю субсидію готівкою починають роздавати саме у березні напередодні виборів, дає краще розуміння справжньої цілі цього рішення. І ми усі неодмінно заплатиму ціну такого рішення", – підсумовує сказане Андрій Герус. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як у Луцьку монетизовуватимуть субсидії

Надрукувати
мітки:
коментарів