Поділитись:

Як не потрапити в халепу в зимових горах: поради від волинського гіда

Четвер, 17 січня 2019, 20:00

Гори дедалі більше приваблюють туристів і все більше людей взимку на свята поспішають до Карпат. З початку року вже відома ціла низка випадків з порятунку туристів. Про не складні, але важливі правила безпеки в активний розпал сезону нагадує досвідчений та професійний гід турклубу «Альпініст» Андрій Пилипюк (на фото).

 

ХОРОША КОМПАНІЯ ДРУЗІВ

Друзі – запорука успіху. Беріть надійних, перевірених людей, яких ви добре знаєте і котрі добре знають вас. Не варто брати в компанію людей, з якими ви раніше ніколи не подорожували й не знаєте їх можливостей. Ваш напарник є першою людиною котра надаватиме допомогу, коли це буде потрібно і від його дій залежатиме не лише ваше здоров’я, а й інколи життя.

 

МОНІТОРИМО СТАН ЗДОРОВ’Я ТА САМОПОЧУТТЯ

Якщо ви свідомий турист, то просто мусите вести регулярний моніторинг стану свого здоров’я. Не слід ризикувати і йти в гори, якщо напередодні погіршилося самопочуття, або піднялася температура. В такому випадку варто краще відкласти, або ж навіть скасувати поїздку.

По-перше, ви не будете тягарем для групи, по-друге, вилікуватися в домашніх умовах значно простіше, ніж у високогір’ї. Перед виходом на маршрут керівник повинен бути проінформований про всі можливі вади здоров’я, хронічні захворювання кожного з учасників, які можуть стати на заваді проходження маршруту всією групою.

Кожен з учасників зобов’язаний не приховувати попередніх проблем із здоров’ям та вчасно інформувати керівника про фактичні погіршення загального самопочуття. Керівнику слід подбати про групову аптечку, а кожному з учасників про індивідуальну аптечку зі специфічними медикаментами, якщо такі мають місце. Гори нікуди не подінуться, вони будуть завжди, а пізнавати їх значно приємніше, коли не думаєш про різноманітні недуги.

ІНФОРМУВАННЯ ПРО МАРШРУТ І МІСЦЕ ПЕРЕБУВАННЯ

Перед виїздом в гори проінформуйте своїх знайомих, близьких або інших людей, яким ви довіряєте про фактичні плани: ваш маршрут, ночівлі, тривалість мандрівки, періодичність виходу на зв'язок, а також контрольний час повернення після завершення якого можна бити на сполох. Це не обовязково повинні бути члени родини, можуть бути друзі, котрі мають стосунок до гір, і зможуть викликати відповідні рятувальні служби у випадку вашого не виходу на зв'язок в межах відведеного контрольного часу.

РОБИМО МЕДИЧНУ СТРАХОВКУ

Якщо ви йдете у гори від туристичної фірми чи клубу, то менеджери програми подбають про вашу медичну страховку, вартість якої вже буде включено в ціну пакету послуг. У випаду, коли ви йдете самостійними групами, варто зробити це індивідуально у відомих страхових компаніях. Якщо ваша мандрівка планується у більш високі гори, ніж Карпати, або ж за кордон, то в страховку слід включити таку опцію як евакуація вертольотом. Так, це буде дорожче, але якщо ж, не дай Бог, таки доведеться скористатися послугами вертольоту, то страхова компанія візьме на себе такі витрати.  

 

РЕЄСТРУЙМОСЯ В РЯТУВАЛЬНИКІВ

Не слід забувати й нехтувати реєстрацією у рятувальників перед виходом на маршрут. Така процедура не є складною й не займе багато часу. Все, що потрібно – надати рятувальникам ваш маршрут руху, період перебування групи на маршруті й список учасників. Зрештою, це значно спростить роботу рятувальникам й пришвидшить якісний результат у випадку, якщо доведеться надавати допомогу. Після завершення маршруту, достатньо відправити СМС-повідомлення рятувальній службі, в якій ви зареєструвалися, що група успішно завершила маршрут.

У Карпатах діють такі підрозділи рятувальників:

  • Івано-Франківськ: (067) 342-04-92,
  • Вигода: (067) 342-04-99,
  • Осмолода: (067) 342-04-98,
  • Ворохта: (067) 342-04-95,
  • Яремче: (067) 342-04-94,
  • Верховина: (067) 342-04-96,
  • Косів: (067) 342-04-97,
  • Явірник г. Піп Іван: (094) 922-84-12, м. Ужгород: (096) 067-77-06,
  • Міжгір’я: (097) 847-60-41,
  • Лазещина: (067) 947-14-92,
  • Рахів: (067) 717-53-44,
  • Усть-Чорна: (066) 049-29-26,
  • Ясіня: (067) 762-74-03,
  • Вижниця: (067) 342-04-98,
  • Славське: (097) 493-44-12.

Тримайте завжди при собі номери робочих телефонів гірських пошуково-рятувальних підрозділів.

ПЛАНУЙТЕ ТА ДОТРИМУЙТЕСЬ МАРШРУТІВ

Коли я вирушаю в гори у нові для мене райони, то доволі прискіпливо планую маршрут руху. Вивчаю всі стежки та дороги за різними картографічними творами, досліджую всі можливі аварійні шляхи дострокового сходження з маршруту на будь-якому його відрізку. Чітко визначаю головний напрямок руху в розрізі кожного з днів.

Під час такого планування не варто завищувати кілометраж, який людина може проходити за день в комфортному режимі з рюкзаком. Часто слухаю розповіді туристів, коли вони під враженнями розповідають, що проходили за день по 30 кілометрів.

Так от, просто щоб ви знали – по 30 кілометрів в горах набігають лише трейлові бігуни, а з рюкзаком це зробити дуже важко. Оптимальний кілометраж денного комфортного переходу в Карпатах влітку становить 12 км, взимку 6-8 км. Саме на такому інтервалі слід планувати зупинки-ночівлі. Намагайтеся дотримуватися вашого маршруту відповідно до планової програми. Не сходьте в невідомих для вас напрямків, адже вихід до цивілізації від них може значно ускладнитися й потребувати більше часових резервів.

ВСТАНОВЛЮЙТЕ КОНТРОЛЬНО-АВАРІЙНИЙ ЧАС

Перед виходом в гори слід розрахувати й визначитись скільки часу вам буде потрібно, аби успішно в спокійному режимі виконати план прогулянки. Повідомте верхню межу необхідного вам часу колегам, у випадку, якщо ви не вийдете на зв'язок чи не повернетеся до його завершення, друзі/колеги можуть телефонувати рятувальникам. Та будьте пунктуальні. Пам’ятайте, що вам потрібно до завершення цього часу вийти на зв’язок, якщо з вами дійсно все добре, але затримуєтеся.  

 

АПТЕЧКА – ВАШ ВИЗНАЧНИК МАЙСТЕРНОСТІ

З мого досвіду знаю, що особливо в туристів-початківців в рюкзаках можна знайти багато речей, які абсолютно не знадобляться в горах у поході. Зокрема, можна знайти зубні щітки, різноманітні креми, косметику, іграшки, амулети та прикраси, і дуже рідко – аптечку. В організованих комерційних групах, звісно, що така буде у гіда, але продублювати і зібрати свою міні-аптечку теж не завадить. Я не буду зупинятися на темі начинки аптечки і що в ній повинно бути, оскільки це матеріал на окрему повноцінну статтю, але дам лише такі поради, які допоможуть користуватися аптечкою вміло. В самій аптечці повинен бути лист із фактично наявними в ній медикаментами. В листі має міститися інформація про найменування препарату, його кількість, призначення і спосіб застосування. Це потрібно, аби не шукати довго тих препаратів, яких там завідома немає. Бажано на кожен з препаратів наклеїти окрему тонку смужку з приміткою для чого/від чого, тоді навіть не фахівець зможе повноцінно користуватися начинкою аптечки. Пластини з таблетками краще проклеїти клейкою стрічкою, адже перебуваючи під тиском в рюкзаку, шайби таблеток можуть самовидавлюватися з упаковки і тоді встановити їх найменування буде неможливо. Таку ж процедуру слід провести з ампулами, якщо такі є, аби вберегти їх цілісність.

БЕРЕМО ЗАСОБИ НАВІГАЦІЇ

До таких прийнято відносити всі картографічні твори, картосхеми і схеми гірського району, де планується похід, а також компас для визначення сторін горизонту. Проте, якщо ви не є орієнтувальником з відповідними навичками, всі ці засоби вам скоріш за все не допоможуть. Відтак в нагоді стане GPS-навігатор із заздалегідь завантаженими offline мапами. Це можуть бути звичайні додатки смартфонів на кшталт Mapsme, OsmAnd тощо. Єдиний недолік полягає у швидкому розряджанні мобільних пристроїв та інших електронних носіїв за низьких температур та на вітру. Відтак слід подбати про Powerbank на 20000мА, але і його слід тримати весь час близько біля тіла. При залишку сумарного наявного запасу заряду в 50% варто спускатися вниз, аби вистачило навігації на зворотній шлях.

 

КОЛИ БРАТИ ЧИ НЕ БРАТИ ЛЬОДОВЕ СПОРЯДЖЕННЯ

Це питання постійно на устах у туристів, коли взимку йдемо в гори у похід. І я їх розумію, що льодоруб і кішки в сумі є хорошим додатковим тягарцем в рюкзаку. Новачки часто-густо набирають безліч непотрібних речей, а потім думають, без чого можна обійтись, щоб лишити вдома. І залишають найважливіші елементи спорядження – льодоруб і кішки, бо вони багато важать!

Міркуємо так: якщо ви не вмієте користуватися льодорубом і кішками – вони вам не допоможуть нічим навіть тоді, коли насправді знадобляться. Аби вміло й грамотно використовувати ці елементи спорядження, потрібно вміти швидко і правильно вдягати/знімати кішки на взуття, а з льодорубом мати навички зарубуватися на схилі.

Також льодоруб, як і трекінгові палиці, є універсальними кілками для фіксації намету в снігу (звичайні кілки, які йдуть в комплекті з наметом в рихлому снігу не триматимуть).

Давайте змоделюємо таку ситуацію: сьогодні ви виходите в гори, погода близька до нуля градусів, сніг мокрий. Ви успішно піднялися на вершину гори. Вночі температура опустилася на десять градусів нижче нуля, і мокрий сніг перетворився у льодову кірку. Питання: як ви плануєте спускатися донизу, якщо не маєте при собі бодай якісь льодові інструменти? Тому взимку ці елементи особистого спорядження є важливі!

 

КУЛЬТУРА НОСІННЯ КАСКИ

На жаль, у культуру ходіння в гори в наших туристів поки ще не входить такий елемент головного убору як каска. Під час південної прогулянки на недалеку полонину, звісно, цей елемент можна упустити, але, скажімо, якщо ви йдете на скелі, або ж на лижі, то сумнівів про необхідність такого головного убору не виникає.

Багато туристів часто жаліються, що їм не зручно ходити в касці і вона лише заважає, порушує концентрацію уваги, наповзає на очі тощо. В мене теж були такі проблеми перші півроку ходіння в походи, коли я лише починав ходити в касці, а сьогодні притерся так, що коли її нема, то як ніби чогось не вистачає! Тому до каски треба звикнути, для цього носити її постійно і мати свою, а не позичену в товариша на вихідні.

ОДЯГАЙТЕСЯ ПО ПОГОДІ

Речі, які ви одягаєте, повинні відповідати таким критеріям: теплі, легкі, зручні, надійні. Обов’язково має бути пухова куртка, мембранна куртка, яка не промокає і буде вітрозахистом, щонайменше дві пари рукавичок. Дуже важливим елементом є взуття, воно має бути розношеним, легким, вологостійким, не промокати та виконувати функцію збереження тепла. Не рекомендую взуття із хутром всередині, оскільки його просушити неможливо. Для прикладу в моєму гардеробі є пара хороших дорогих черевиків, які я беру лише у гори і не використовую для міста.

 

АЛКОГОЛЬ НЕ ГРІЄ

Під час зимових мандрівок в компанії завше знаходиться як мінімум одна людина, котра в заначці матиме пляшку спиртного. Це буде хорошою спокусою на фоні холоду пригоститися для решти. Але не слід забувати про той факт, що алкоголь не зігріває. Він не працює, якщо його вживати в якості напою та не ефективний в якості зовнішнього розтирання. У низці випадків розсіює увагу, порушує концентрацію та підвищує сонливість. Зрештою, пусту тару треба не забути знести вниз! Якщо холодно, краще надайте перевагу гарячому чаю або випийте кави.

 

НА ЗИМОВІ МАРШРУТИ ТРЕБА ЙТИ, ПОПЕРЕДНЬО ЗНАЮЧИ ЇХ

Бувало таке, коли в негоду зустрічаєш групу туристів в горах, ті розпитують, як пройти краще до тієї чи іншої гори. На питання, чи бували вони там раніше, скажімо, влітку, ті хитають головую, що йдуть туди вперше. Так ось, щоб розуміти всі підсніжні камінці та сюрпризи, які приготувала гора, треба гарненько обстежити її морфологію і схили тоді, коли вони звільнені від снігового покриву – влітку. Відтак під час повторного сходження в зимовий період ви краще розумітимете експозицію схилів – де більш полого, а де можуть нависати снігові карнизи та по яким схилам і напрямкам можна підійматися, а куди краще не лізти взагалі. Вивчайте гору поступово, почніть розвідку з літа.

ВЧАСНО ПОВЕРТАЙСЯ НАЗАД

Зимові дні в Карпатах не є такими довгими як влітку, тривалість світлового дня є доволі малою, тому на це варто зважити. При одноденному сходженні на вершину виходити потрібно як можна раніше, а після полудня, незалежно від того досягли цілі чи ні, слід повертатися назад. Так холодна ніч не застане вас на схилі гори.

 

КОРОТША ДОРОГА НЕ НАЙШВИДША

Коли в людини виникає паніка через появу будь-якої нештатної ситуації, появляється бажання як можна швидше втекти вниз й полишити гори. Через необдумані різко прийняті рішення учасник може обрати найкоротший прямий шлях спуску вздовж схилу вниз, забувши, що саме цей схил може бути лавинонебезпечним, або ж з глибоким сніговим покривом поверх жерепу – високогірної карпатської ялинки. В такій ситуації можна провалитися не лише по пояс в сніг, а й глибше – у гілля жерепу, що під снігом і вибратися з такої пастки буде вкрай важко. Просунутися бодай на декілька метрів в таких умовах вимагатиме багато часу і зусиль. Тому обирати потрібно надійний натоптаний шлях, яким ходять люди, з мінімальною вірогідністю провалу, а цей шлях, як правило, кружляє серпантинами по схилу. 

 

ВИКОРИСТОВУЙТЕ ГІРСЬКІ КОЛИБИ ЯК ПРИТУЛКИ

Останнім часом навіть появилася така дефініція як колибінг – ходіння в гори з ночівлею в будиночках пастухів колибах. На багатьох полонинах в горах є такі будиночки край лісу. Вони можуть бути непримітні, заметені снігом, в кращому чи гіршому стані, але вони є. І це доволі хороші притулки на випадок виникнення нештатних ситуацій. Вони, як правило, відкриті, за їх використання не потрібно сплачувати комусь коштів та від колиби обовязково має бути дорога, котра веде до найближчого населеного пункту. Проте під час зупинки в таких колибах, не забувайте про правила етикету – не псуйте їх, не розбирайте будівлю на дрова та не залишайте сміття після себе. Адже потім не лише вам вона може стати затишним місцем перечекати негоду.

 

НЕ ЛИШАЙТЕСЯ НА НОЧІВЛЮ В ГОРАХ, ЯКЩО НЕ ВПЕВНЕНІ В СОБІ

Добре подумайте, чи варто лишатися в горах на ночівлю, якщо попереднього досвіду немає, а спорядження не є високої якості. Легкі міжсезонні намети взимку можуть стати легкою здобиччю для вітру, котрий їх розірве й пошматує. Беріть намети вітростійкі, у яких в основному каркасі є три і більше дуг. Перевіряти нове спорядження слід у низькогір’ї, а не у високогір’ї. Зранку наступного дня видимість може погіршитися і знайти дорогу назад буде важче.

НЕ ЕКОНОМТЕ НА ГІДАХ

Останніми роками кількість людей, які почали ходити в гори, різко побільшала. Багато з них ходять збірними групами, які супроводжують гіди, що є представниками тих чи інших туристичних фірм чи клубів. Подорож з гідом обійдеться дещо дорожче, ніж самоспланована. Проте, гід вестиме вас відомими, перевіреними та безпечними маршрутами, у нього буде аптечка невідкладної медичної допомоги, а також безпосередній зв’язок із рятувальниками. Гідів слід обирати в перевірених компаніях і клубах, котрі працюють офіційно й мають в своєму активі достатню кількість підготовлених перевірених гідів-фахівців, котрі постійно підвищують свою кваліфікацію та спеціалізуються на тих чи інших маршрутах/регіонах. Частенько я чув такі репліки: «з гідом не солідно». Але чомусь саме такі групи самовпевнених новачків не рідко встряють у пригоди. Зрештою, гід завжди знає, на що звернути вашу увагу, де красивіші місця для фотосесій, і в яких місцях в горах є питна вода і дрова. 

 

НЕ ЙДІТЬ У МОЛОКО

При дуже поганих погодних умовах високо в горах бувають густі білі хмари і тумани, видимість може не перевищувати 1,5-2 метри. Я не бачу сенсу йти по хребтам в таку погоду, коли нічого не видно. Це загрожує в кращому випадку повною дезорієнтацією в просторі, а в гіршому виходом на край снігових карнизів і зривом вниз. В таких умовах можна продовжувати рух лише із постійно ввімкненим навігатором, але в змерзлій руці його довго не втримаєш. Навіть досвідчений гід, котрий досконало знає маршрут, при русі в молоко може блудити й вийти далеко не там, де потрібно, якщо не корегуватиме себе GPS навігатором.

І ПРО ПОГОДУ

Перед виходом на маршрут подивіться прогноз погоди на декілька різних точок у тому районі, який ви відвідуватимете. Зверніть увагу на перепад тиску й температур та на наявність опадів. Ясна сонячна погода в горах взимку, як правило, супроводжується низькими температурами. Більш тепла навпаки – із хмарністю та опадами. Не ходіть далеко вглиб хребтів при низькій видимості, скоріш за все нічого красивого ви не побачите, а от заблудитися на раз-два.

 

Тут наведено лише основні тези безпечного відпочинку. Ці матеріали ще можна доповнювати й удосконалювати. Поданий матеріал орієнтований на початківців та новачків, які прагнуть подорожувати взимку. У досвідчених туристів можуть бути свої думки стосовно тих чи інших тез. В статті не розглядаються алгоритми, що потрібно робити, коли турист вже заблукав, оскільки це інша доволі широка тематика, яку можна розгортати в самостійній публікації. Автор буде дуже вдячний за допомогу в доповненні цих матеріалів.

Фотографії надані Андрієм Пилипюком.

ЧИТАТИ ТАКОЖ:

 

Надрукувати
мітки:
коментарів