#Сім_сорок. «Можна заколядувати?» - «Заходь, якщо не страшно…»
Кутя, 12 страв-символів, дідух, перша зірка на небі – Святвечір завжди заворожував своїми таємничими звичаями та обрядами. Кожен рух, кожне слово мали особливе значення, а від дотримання традицій залежав добробут усього роду. Та це для дорослих. Для дітлахів же (не скажу, що для всіх) Різдво – це весела забава, колядки, вертеп і… можливість заробити грошенят на бажану іграшку.
Сотні хлопців і дівчат поодинці чи гуртом наввипередки бігають від будинку до будинку, аби заколядувати. Хто не встиг – той запізнився, адже тепер не всі і не всім відчиняють двері. Воно й не дивно – дозволити впустити всіх охочих і гідно віддячити може не кожен «пан-господар».
Та з року в рік (і чим далі – тим більше) традиція колядувати викликає особисто в мене острах. Це ж подумати тільки: малеча заходить у чужі оселі, двері зачиняються, діти залишаються серед незнайомих людей… Ніхто ж не знає, хто вони, про що думають… Комусь це може здатися параноєю, але кримінальні новини говорять самі за себе.
Звісно, не варто нагнітати, але все ж батькам не зайвим буде обмежити коло дитячих «походеньок» – родичів, сусідів, знайомих цілком достатньо. Адже неадекватів, на жаль, вистачає. А за якими дверима вони знаходяться, краще не перевіряти. Особливо дітям.