Поділитись:

Як вибори в ОТГ впливають на долю Луцька: економічний і політичний аспекти

Субота, 22 грудня 2018, 13:35

23 грудня в дев’яти новостворених ОТГ на Волині відбудуться вибори. У Луцькому районі обиратимуть голів у Гіркополонківській та Підгайцівській сільських об’єднананих територіальних громадах. Також важливими для лучан є вибори в Липинській ОТГ, яка утворилися спільно на території Ківерцівського та Луцького районів. На перший погляд на нас чекає звичайний демократичний процес в контексті реформи децентралізації. Однак для великого міста, на кшталт Луцька, створення ОТГ в районі має ряд своїх особливостей як економічного, так і політичного характеру.

Якщо раніше була вибудована чітка економічна вертикаль розподілення коштів, коли Київ розприділяв кошти по областях, обласні ради розподіляли їх на райони, а районні ради, своєю чергою, на сільські ради, то тепер повноваження і, відповідно, ресурси передаються на місця. Таким чином громада самостійно вирішує, куди буде витрачати зароблені гроші. Це, звичайно, є позитивним моментом для створених ОТГ. Однак тільки в тому випадку, якщо економічний потенціал об’єднаних селищних рад буде достатнім для того, щоб утримувати себе. Оскільки об’єктивно є ризики, що навіть із державними субвенціями коштів для розвитку може бути не достатньо.

У нашому випадку новостворені Гіркополонківська, Підгайцівська та Липинська ОТГ формуються навколо центру економічного розвитку – Луцька, що є вигідним для них. Луцьку було б доцільним приєднати до себе території прилеглих сільських рад, що значно покращило б інвестиційний клімат міста, оскільки під порядкування Луцька потрапили б значні земельні ділянки і подібна новостворена міська ОТГ мала б величезну територію. Але цього не сталося. Натомість довкола міста завершують процес створення інші об’єднані територіальні громади. Як і в будь-якій розвинутій країні світу, громади, що утворюються навколо великих міст, мають свою специфічну динаміку розвитку. Тут діє формула: працюю в місті – живу поза ним. Таким чином ОТГ фактично набувають такого ж правового статусу, як і велике місто, і завдяки близькості до Луцька Гіркополонківська, Підгайцівська та Липинська ОТГ  збережуть робочі місця, а завдяки людям, що там проживають, і бюджетній системі – матимуть ресурс для розвитку. Перевагою таких громад також є  земля, яка коштує недешево і якої у них вистачає. У такій ситуації є програшною лише позиція великого міста, в нашому випадку – Луцька, який:

  • втрачає можливість розширити сфери впливу;
  • стає менш привабливим для інвестицій, об’єктивно, не маючи території для будівництва підприємств та житлових масивів;
  • втрачає частину грошового потоку через місто;

Також варто зазначити, що ОТГ мають можливість створювати власні центри надання адміністративних послуг. І якщо раніше для того, щоб отримати паспорт, селяни їхали до Луцька, то тепер зможуть отримати їх у Боратині, Підгайцях чи Гіркій Полонці. Яскравим прикладом у цьому контексті є Зимнівська ОТГ на Волині, яка за рахунок цього почала заробляти чималі кошті та вирішувати власні проблеми. Заради справедливості варто підкреслити, що в ОТГ навколо Луцька особливих проблем немає, чого варта лише Боратинська сільська рада, яка має кращий вигляд, ніж ряд районних та міських  рад. Але додатковий дохід ніколи лишнім не буде. Натомість якщо до Луцька і не перестануть їздити за оформленням документів, то потік людей очевидно зменшиться.

Серед позитивного варто зазначити, що на регіональному рівні важливо планувати розвиток того чи іншого регіону так, аби вирівняти економічну спроможність слабших регіонів. У випадку з Луцьком місто є самодостатнім, а новостворені ОТГ поблизу можуть стати конкурентами в майбутньому. Як відомо, конкуренція – це завжди прогрес та рух вперед.

Однак значно більше економічних дивідендів в майбутньому Луцьк міг би отримати, якби сам об’єднався із навколишніми сільськими радами. Ще більше місто втрачає від створених навколо нього ОТГ, які замикають його в кільце. Зважаючи на економічну розвиненість цих об’єднаних громад, з їхньої точки зору не має потреби об’єднуватися із містом. Їхні гроші залишають при них, а про стратегію розвитку області та України в цілому нехай думають в Києві. Приблизно такою логікою вони керуються.

Цікава ситуація і в політичній площині. Наразі вибори в ОТГ служать своєрідним стратегічним розміщенням фігур на шаховій дошці. За допомогою цих фігур змінити долю президентських перегонів, напевно, суттєво не вдасться, але на результат парламентських і особливо місцевих виборів до обласної ради вплинути можна. Схема тут доволі проста: банальне використання адміністративного ресурсу та вдала піар-кампанія за рахунок державних субвенцій, як це часто в нас практикується. І тут не останню роль грає те, яка з політичних сил стане на чолі новостворених ОТГ.

Наразі ситуація має такий вигляд: 20-й виборчий округ на парламентських виборах містить Горохівський, Локачинській, Рожищенській, Турійський та Луцький райони. Загальна кількість створених ОТГ на цій території 15. 10 з яких обрали своїх голів ще восени 2017 року. Хоча майже всі ішли як самовисуванці, четверо з них фактично балотувалися за підтримки БПП (Сергій Яручик – голова Боротинської ОТГ; Світлана Соколюк – голова Городищенської ОТГ; Юрій Кревський – голова Торчинської ОТГ; Олексій Безсмертний  – голова Турійської ОТГ), п’ятеро за підтримки «УКРОПу» (Валерій Боярський  – голова Заборольської ОТГ; Володимир Патійчук – голова Затурцівської ОТГ; Олександр Совтис  – голова Копачівської ОТГ; Анатолій Климук  – голова Луківської ОТГ; Олена Твердохліб – голова Княгинівської ОТГ) і один за підтримки ВО «Батьківщини» (Галина Прус – голова Смогилівської ОТГ).

23 грудня відбудуться вибори ще у п'яти новостворених ОТГ, які розміщені у 20-му виборчому окрузі. Як для БПП, так і для УКРОПу є дуже важливим, щоб у них виграли свої люди, за допомоги яких в недалекому майбутньому буде відбуватися агітаційна кампанія за потрібного кандидата до Верховної Ради України. Така ж система і щодо виборів до обласної ради, з єдиною поправкою – агітуватимуть не за одного кандидата, а за політичну партію в цілому.

Таким чином, для двох конкурентних політичних сил на Волині логічно поборотися за впливи в об’єднаних територіальних громадах. За фактичної підтримки УКРОПу зараз ідуть на голову ОТГ Вадим Веремчук (Гіркополонівська ОТГ), Валентин Приходько (Підгайцівська ОТГ), Сергій Вербицький (Війницька ОТГ). Від ВО «Батьківщина», яка є ситуативним союзником УКРОПу, Василь Гашій (Привітневська ОТГ) та Юрій Прокуда (Війницька ОТГ). Від «Солідарності» Петра Порошенка: Оксана Нерода (Війницька ОТГ), Ігор Красовський (Привітневська ОТГ), Юрій Семенюк (Підгайцівська ОТГ). Волинська область для Президента, наче незакритий фронт, де міцно зайняли свої позиції його політичні опоненти. Водночас це стратегічно важливий регіон України, який розташований на кордоні відразу із двома державами. Тому боротьба за Волинь цікава та насичена.

Звичайно, не все вимірюється одними лише ОТГ. Важливим є розміщення сил в районах загалом. Для прикладу в Турійському районі значний вплив на політику має Роман Микитюк – колишній керівник обласної митниці. Наразі він більшою мірою прихильник БПП. Незважаючи на те, що УКРОП має сильні позиції в Рожищенському районі, фактично адміністративний ресурс перебуває також у руках їхніх опонентів. Натомість у Локачинському районі більші важелі впливу в УКРОПу, де на чолі Районної ради стоїть Володимир Мазурок – представник Аграрної партії України, яка, як і ВО «Батьківщина», є їхнім союзником. Така ж ситуація і в Горохівському районі на чолі зі скандальним Тарасом Щерблюком, також представником Аграрної партії. Переважає певною мірою УКРОП і в Луцькому районі. Як бачимо, ситуація складна і в будь-який момент може повернутись на користь як одних, так і інших. Багато що залежить від прийдешніх виборів.

Для лучан безперечно важливо, хто займе керівні посади в органах влади району, оскільки саме вони будуть вирішувати його долю в майбутньому, що також впливатиме і на місто. Сам Луцьк взаємопов’язаний із навколишніми селами, які є економічно розвинуті і стануть ще сильніші після обє’днання. В такій ситуації надзвичайно важливо, яким чином та на яких умовах буде здійснюватися політика та співпраця із ними в майбутньому. Можливо, після президентських виборів, програвша сторона почне капітулювати, можливо, ні, але безумовно обидві сторони намагатимуться якнайсильніше закріпитися в регіонах, що, зрештою, може вирішити їхнє майбутнє у великій політиці. Також варто зазначити, що якщо відбудеться об’єднання областей в майбутньому, то Волинську, ймовірно, об’єднають із Рівненською. І в такому випадку, зважаючи на малу площу та те, що місто не змогло об’єднатися із жодною сільською радою, є значні ризики, що Луцьк може втратити роль обласного центру, поступившись Рівному.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які партії найбільше висунули кандидатів на вибори в ОТГ на Волині

Надрукувати
мітки:
коментарів