Яких законів бракує в Україні: думка волинських експертів

28 червня Україна відзначила 22-гу річницю ухвалення Конституції – основного документа країни.

Законів в Україні багато. Та й Верховна Рада частенько то зміни вносить, то нові закони видає. Але скраги все одно звучать. Бо ж закони є, але чи все у нас добре працює у правовому полі? ІА "Конкурент" запитав у волинських експертів, чого бракує законодавству України.

Василь Нагорний, волонтер і адвокат:

"У нас достатньо законів, які базуються на нормах Конституції та Конвенції, питання в тому, що багато законів "мертві" в реалізації. Часто-густо норми законів змінюються відповідно до періоду політичної боротьби за владу (виборче законодавство) або задля економії бюджетних коштів (податковий кодекс, соціальні закони). Хоч, все починається з основного закону. Конституцію України з 1996 року змінювали (намагались) 5 разів: у 2005, 2011, 2013, 2014, 2016. Офіційно тлумачив (як на мене, то часто не тлумачив, а гвалтував) Конституційний Суд (з 1996 до 2017 рік, аж 68 разів). Тлумачили такі очевидні норми: "Ніхто не може узурпувати державну владу", "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ", "Державною мовою в Україні є українська мова" і т.д. Звичайно, є кодекси, які пропахли радянським минулим і які на часі змінювати, – це, наприклад Кодекс законів про працю, військові статути. Тут змінами не відмахнеться законодавець, потрібні нові якісні норми, адапотовані до реалій сьогодення. Але ще раз повторюсь: основа і цінність законів – в однаковому застосуванні їх усіма громадянами, незалежно від соціального статусу, посад, статків".

Валентин Малиновський, консультант із правових питань Асоціації міст України, професор кафедри політології та державного управління СНУ ім. Лесі Українки:

"Законів в Україні достатньо. Основна проблема України – невиконання ухвалених законів".

Оксана Ярош, професорка кафедри політології та державного управління Східноєвропейського університету імені Лесі Українки:

"В Україні є міф, що у нас є хороші закони, однак вони не працюють. Якщо закон виписаний так, що його не можна застосувати, то це погано написаний закон. Влучно висловилась із цього приводу експертка Ради Європи Моніка Платек, що "коли закон не працює, то це не закон, а туалетний папір". Це наші реалії, неякісні парламентарі пишуть неякісні закони, які суперечать один одному. Норма одного закону суперечить нормі іншого. На цих суперечностях і прогалинах важко або й неможливо доводити правову справедливість. Тут проявляється і корупційний фактор, бо хто більш впливовий, той і правий буде. Отож, варто уніфікувати і гармонізовувати наше законодавство. І працювати над невідворотністю покарань за порушення норм Конституції та законів, бо це шлях до правової держави – знати, що у разі порушення обовязково наступить відповідальність".

Леся Бондарук, представник Українського інституту національної пам'яті на Волині:

"За Конституцією України державні свята мають визначатися окремим законом. Саме його за роки незалежності наша держава досі не отримала. Відтак, на часі ухвалення Закону "Про державні та інші свята, пам'ятні дати і скорботні дні", ініційованого Українським інститутом національної пам'яті. Чинний календар, успадкований з радянського минулого, доповнюється новими датами за указами Президента або постановами парламенту. Він містить як і українські свята, так і залишки радянської пропагандистського традиції, що утримує країну в минулому і використовується в гібридній війні проти України. Відбулося всеукраїнське громадське обговорення проекту цього закону, внесено зміни й доповнення. Інститут підготував нову редакцію проекту Закону України та відповідний пакет документів на подання для погодження Міністром культури України, згідно із Регламентом Кабінету Міністрів України.

На мою думку, також є потреба в законі на підтримку функціонування державної мови. За його допомогою маємо подолати наслідки багаторічної русифікації та зможемо об'єднувати націю. Наші діти мають виростати в оточенні рідної української мови, а не в двомовності з російською або у потворному суржику.

Окрім ухвалення потрібних Україні законів, потрібно навчити наших громадян законослухняності. Проблема в недовірі до законів є не лише у простих людей, а й у саботажі їх виконання з боку представників влади. Декомунізація стала яскравим прикладом, як виконання законів можуть ігнорувати від сільського до міського голів місцевого самоврядування. Якщо ми всі не навчимося поважати закони і їх виконувати, то так і не навчимося поважати себе і свою державу. Не можна очікувати порядку, якщо не робити для цього нічого".

Богдан Ульчак, адвокат, співзасновник юридичної компанії "ЮСТЕРРА":

"Моя думка з приводу законів полягає не в тому, що нам не вистачає правового регулювання тих чи інших сфер, а в тому, що основою наших законодавчих ініціатив, перш за все, є економічний інтерес законотворців! Друге – це питання якості законів. На жаль, якість окремих законів – витвір фантастичного характеру. Проте це закономірний результат того, що в парламенті мало юристів, практичні юристи та науковці мало задіяні до законодавчого процесу. Третє – заполітизованість процесу розробки і схвалення законів. Тобто законодавці керуються не суспільним інтересом, а винятково досягненням політичних дивідендів. Четверте – відсутність стабільності. Я як практикуючий адвокат іноді втомлююся вчитися. Ухвалюються весь час зміни, нові закони і цей процес в нас неспинний. При цьому для практиків-юристів, бізнесменів це негативне явище, бо відсутність стабільності породжує невпевненість в майбутньому. Це гальмує інвестиціі в державу. Тому в закоротворчому процесі слід вибрати пріоритет: любити державу, народ. Тоді й процес буде зовсім інший!"

Михайло Наход, політолог, голова Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу:

"Україні насамперед потрібно розібратись з Конституцією та знайти накінець політичну консолідацію і суспільне розуміння щодо розподілу влади, зокрема якою має бути Україна: президентською, президентсько-парламентською, парламентсько-президентською чи парламентською республікою. Бо саме через це ми маємо постійні політичні потрясіння та проблеми. А загалом у нас нормальні закони, які відповідають стану розвитку демократичних процесів в державі. Але бракує їх чіткого виконання та відповідальності за невиконання".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ УСЕ ПРО БІЗНЕС І ПРАВО

Україні насамперед потрібно розібратись з Конституцією та знайти на кінець політичну консолідацію і суспільне розуміння щодо розподілу влади, зокрема якою має бути Україна: президентською, президентсько-парламентською, парламентсько-президентською чи парламентською республікою. Бо саме через це ми маємо постійні політичні потрясіння та проблеми. А загалом у нас нормальні закони, які відповідають стану розвитку демократичних процесів в державі. Але бракує їх чіткого виконання та відповідальності за невиконання.