Дистанція спілкування: як мають поводитися ділові люди
Психолог, консультант-експерт з психологічного забезпечення, поліграфолог Ольга Саган поділилася секретами щодо ділового спілкування.
Зокрема вона розповіла, що при встановленні контакту зі співрозмовником не можна обійти увагою і просторову організацію спілкування, де виділяють два фактори: дистанцію спілкування і розміщення та орієнтацію співрозмовника у просторі.
Отож, важливо пам′ятати:
- правильно обрана дистанція спілкування задає тон усьому процесу спілкування; коли співрозмовник пребуває занадто близько ("нависає" над партнером) – це викликає відчуття психологічного дискомфорту, бажання відсунутись;
- люди, що перебувають в близьких стосунках, спілкуються на відстані 50 см (так звана інтимна дистанція); з друзями, колегами спілкування відбувається на відстані від 0,5 до 1,5м – особистісна дистанція;
- спілкування офіційного характеру (типу "начальник-підлеглий") відбувається на відстані від 1,5 до 4 метрів (офіційна дистанція). На такій відстані здійснюється формальне спілкування всіх видів;
- при спілкуванні з аудиторією чи великою групою людей оптимальна відстань більша за 4 м (дистанція публічних виступів або відкрита дистанція);
- на вибір дистації спілкування впливають стать, вік,соціальний статус співрозмовників, індивідуальні та національні особливості учасників спілкування;
- діти і люди похилого віку прагнуть спілкуватись на меншій відстані від співрозмовника;
- чоловіки спілкуються на більшій відстані, ніж жінки;
- врівноважені люди зменшують дистанцію спілкування, занепокоєні та стурбовані – збільшуть;
- якщо у співрозмовників приблизно однаковий соціальний статус, то вони намагаються наблизитись один до одного, якщо різний – віддалитись;
- чим більший статус партнера, тим на більшій відстані з ним спілкуються;
- легше змінює дистанцію при спілкуванні більш авторитетна особа, яка займає домінуюче становище і має право визначати ролі інших;
- гнучка зміна фізичної відстані між партнерами змінює і психологічну дистанцію; проте занадто велика дистанція сприймається як сигнал відстороненості, відчудження, а занадто коротка – як нав'язування або агресивність;
- місце, яке ми обираємо або пропонуємо своєму співрозмовнику, справляє певний вплив на те, як буде сприйматись інформація, що виходить від нас;
- позиція напроти співрозмовника має конкурентно-оборонний характер стосовно нього, навіть якщо таке розміщення відбувається випадково або через офіційне розташування меблів;
- люди, що перебувають при спілкуванні один напроти одного, легше переходять в стосунки конфронтації;
- якщо ми хочемо встановити більш близькі, довірливі стосунки з партнером по спілкуванню, слід розміщуватись за столом під кутом 90 градусів (стільці в кабінеті лікаря, що сприяє більш відкритому спілкуванню з пацієнтом);
- однодумці, як правило, сідають поряд, під невеликим кутом один до одного;
- найбільш нейтральним є взаємне розміщення партнерів по спілкуванню під деяким кутом, щоб вони самі могли регулювати ступінь розвороту один до одного. Саме таке розміщення буде найбільше сприяти психологічному контакту між співрозмовниками;
- для встановлення психологічного контакту важливо не тільки, як сісти, а й на що сісти. Якщо господар кабінету сидить у кріслі, то не варто пропонувати гостю сісти на табуретку і навпаки;
- якщо один із співрозмовників стоїть, то іншому також бажано встати, щоб ніхто не домінував "зверху";
- певне умеблювання, розміщення предметів теж впливають на психологічну дистацію, можуть справити як позитивний, так і негативний вплив;
- істотно збільшує психологічну дистанцію стіл, заставлений стосами паперів; монітор комп'ютера; проте якщо партнери користуються однією попільничкою – це зменшує цю дистанцію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Луцький виш перевіряли через аномальну кількість студентів-призовників
Життя після «МастерШефа»: чим зараз займається волинський кухар Віталій Наливайко та чи знайшов дівчину
Підвищення зарплат педагогам неможливе, – головний освітянин Луцька
Скільки коштує помити вікна у Луцьку перед Пасхою
У Луцьку хотіли вирощувати банани, але депутати – проти