Vox Dei: які вітання на День матері отримують відомі волинянки

День матері відзначають у всьому світі, але в різний час.

Україна вітає мам у другу неділю травня. Таку традицію офіційно встановили у 2000 році. І так триває й донині. Усмішки, поцілунки, квіти, відкритки, зроблені власними руками і, звісно, слова вдячності радо дарують свої мамам діти. ІА "Конкурент" запитало у публічних волинянок, які вітання отримують у цей день вони.

Марія Адамчук, президент Благодійного фонду "СТОП рак":

"На День матері діти завжди вітають мене, а я з братом, своєю чергою, нашу маму. Ми не те, що святкуємо, але завжди відзначаємо цей день. І я вважаю, що це чудове свято і привід лишній раз поцілувати та обійняти свою маму та подарувати квіти".

Ольга Бузулук, речниця Патрульної поліції Волині:

"День матері ми відзначаємо, звісно. Моя мама теж давно знає, що 8 Березня – це не день жінки, весни й краси, а Міжнародний день захисту прав жінок і миру, тому я радо вітаю її саме в День матері, у другу неділю травня. Особливого святкування немає: якби вдалось, побувала б удома, біля мами, але зараз через зайнятість може не бути часу. Діти вітають передусім під час тематичних свят у садочку. У старшої Аліни це було в березні, у меншої Діани – недавно у травні. Я вдячна вихователям, що виховують розуміння любові до мами, поваги до неї, дітям такі слова дають, що просто душу роздирають, і пісні такі співають. На святі в Аліни був справжній сюрприз: мам посадили на стільці, потім підходили діти, співали ніжні пісні, а ми сиділи, дивились на них і просто ридали (принаймні я). Там, де Діана, само собою ясно, що було цікаво, бо всі ще дуже маленькі, цікаві, незвичні такі. Я думаю, що в День матері вони обов'язково мені подарують свої малюнки, яких завжди і так дуже багато, і ще якісь милі дрібнички. Вони і травинку дарують, і пір'їнку, і камінчик, – такі вони обоє цікаві. Коли не гуляємо – завжди щось знайдуть і дарують: "Мамо, це тобі!" Це приємно. Тому я завжди рада і щаслива від того, що вони такі в мене є, з ними у мене кожен день – особливий".

Олександра Куртєєва, редакторка ток-шоу "Протилежний погляд LIVE":

"У нашій сім'ї День матері – це день радості, любові і поваги. Справжнім подарунком у цей день для мене є обійми і поцілунки мого синочка. Так серйозно, щиро і так по-дитячому, щойно прокинувшись, він вітає мене із "маминим днем", дарує зроблену власноруч листівку чи малюнок. Далі ми їдемо вітати мою найріднішу і найдорожчу маму. Разом із квітами висловлюю вдячність за життя, що вона мені подарувала, за всі її старання, за виховання, за підтримку і за самопожертви. Саме поруч із мамою я почуваю себе у свої роки дитиною і хочеться, щоб так тривало завжди. Цього дня вітаємо мою бабусю, адже вона – мама, бабуся та вже прабабуся, і гордиться цим. Слова подяки та привітання викликають сльози радості на її очах, і вона не втомлюється повторювати, що живе заради нас! У цей день я по-особливому щаслива, на душі по-справжньому тепло. Я дякую Богу за те, що можу зватись мамою".

Юлія Вусенко, депутатка Луцької міської ради:

"Ми вітаємо мою маму із того моменту, коли з′явилася така традиція. І навіть перші подарунки, які для мене зробили діти в садочку, – це їй! Бо бабуся для нас – особлива людина, це ж цілий світ тепла любові і мудрості! Моя мама – це приклад у всьому і не лише для мене. І в такі дні я задумуюся, скільки сил та здоров`я вона витрачає на нас, тому хочеться її не лише привітати, а постаратися відгородити від будь-яких негараздів. Мене, звичайно, вітають діти подарунками, які роблять у садочку. І це таємниця, що не зберігається до свята. Бо виготовлення цих подарунків дарує їм стільки емоцій, з якими їм у своєму віці справитися важко, тому про те, що цього року дочка подарує ліплену пташку, а син – паперовий бузок, я дізналася заздалегідь. І хіба може бути щось цінніше цих зроблених їхніми рученятами шедеврів? Та найбільшим подарунком долі, за який я безмежно вдячна, вважаю те, що можу святкувати це свято, бо я двічі мама".

Вікторія Жуковська, радіодіджейка, ведуча фестивалів:

"До Дня матері щороку малеча мені листівку робить власноруч. То вірша вчить, а потім, підглядаючи, розповідає. Тепер, як трішки подорослішав, став зі своїх заощаджень купувати невеличкі подарунки. Зазвичай, це цукерки, які сам потім і з'їдає. І обов'язково квіточки, то можуть бути конвалії, бузок чи ромашки, ба, навіть звичайні кульбабки, які від нього є наймилішим букетом у світі!"

Світлана Думська, прес-секретар лісівників Волині:

"Особливого рецепта свята в нашій родині немає. І взагалі я вважаю, що свято насправді всередині. Його всякими подіями не зробиш. Цей ранок розпочинаємо із вітань. Телефоную своїй мамусі, вітаю, кажу, що люблю. Або їдемо в село – до неї в гості. Донечка – Валерія – вітає мене, а я її – бо ж вона теж матуся, у майбутньому. І цей вітальний ритуал триває весь день. Хочу сказати: ритуал надзвичайно приємний, бо я досі більшого щастя, як материнство, в житті не відчула. Точно знаю, що мене в цьому підтримає кожна мама. Пригадую один ранок. Доньці було 6 чи 7 років. День матері – то неділя, а отже – вихідний. Зазвичай у такі дні сплю до обіду. Аж нарешті розплющую очі – донька стоїть наді мною. Я їй: "Привіт!" А вона бере мене за руку, просить закрити очі і веде на кухню. Приходимо. Бачу на столі тарілочку з печивом, змащеним згущеним молоком і викладеним у формі сердечка. Вітає мене, цілує. Я, звісно, вся зворушена така. Приємно – аж капець! А вона, виявляється, спеціально встала раненько, швиденько зготувала все і чекала кілька годин, поки я проснуся… Навіть не розбудила".