Від Африки до Азії: куди експортують волинську сою

"Соєвий бум" на Волині тривав упродовж останніх 5-7 років. Її експортували у різні країни світу, посівні площі постійно зростали. Однак зміни до Податкового кодексу стали потужним ударом для виробників, рентабельність культури різко падає, тому треба очікувати на скорочення посівів, а отже зменшення експорту.

Справа у тому, що з 1 вересня 2018 року більше не передбачено відшукування експортного ПДВ на сою. І хоч нововведення набувають чинності через сім місяців, а от посівна кампанія уже незабаром. В аграрній сфері посіви планують на декілька років наперед, тому сьогодні виникає питання: скільки сіяти сої і чи сіяти її взагалі?

І сушею, і над морем

Аби простежити динаміку експорту волинської сої країнами світу, звернімося до статистичних даних за останні чотири роки. У 2014 році волинська соя "подорожувала" теренами семи країн світу: СНД, Європи та Азії. Експортували 11,6 мільйона кілограм, на загальну вартість 5,3 мільйона доларів США.
Найбільше соєвих бобів прийняла Угорщина – 4,2 мільйона кілограм, на понад два мільйони доларів США.

Хоча соя – культура примхлива, адже на неї значно впливає волинська погода, у 2015 році кількість країн, до яких експортували волинську сою, збільшилася до 13. У списку з'являються країни Африки (Єгипет і Туніс), Молдова, Нідерланди, Ізраїль, Іран та Ліван. На експорт відправилося 15,2 мільйона кілограм сої, на 5,5 мільйона доларів США.

Найбільше сої експортували, знову ж таки, до Угорщини – 4,5 мільйона кілограм (загальна вартість – 1, 5 мільйона доларів США). Почесне друге місце посіла Туреччина – 3,1 мільйона кілограм ( 1,1 мільйона доларів США).

Використання сучасних технологій, покращення насіннєвого матеріалу посприяли, аби у 2016 році волинські аграрії експортували 24,5 мільйона кілограм соєвих бобів, на загальну вартість 8,7 мільйона доларів США. Хоча цифри збільшилися, число країн, у які експортували сою з волинських полів, скоротилася до десяти. Із списку зникли Молдова, Італія, Нідерланди, лідери з експорту попередніх двох років: Угорщина, Ізраїль, Туніс. З'явилися країни-новачки: Іспанія, Греція та Австрія.

Лідером експорту стала Польща – 5,8 мільйона кілограм соєвих бобів, на загальну вартість 2,3 мільйона доларів США.

За січень-жовтень 2017 року експорт волинської сої становив 16,9 мільйона кілограм, (6,2 мільйона доларів США). Кількість країн скоротилася до шести. Сою не експортували до Греції, Іспанії, Туреччини, Єгипту та Австрії. Новим ринком збуту стала Німеччина. За статистичний період 2017 року найбільше сої експортували до Білорусі – 7,1 мільйона кілограм, на загальну вартість 2,7 мільйона доларів США.

Отож, найбільш вдалим для експорту соєвих бобів став 2016 рік, упродовж якого з Волинської області експортували 24,5 мільйона кілограм основного замінника м'яса на загальну вартість 8,7 мільйона доларів США. Слід зауважити, що експорт сої у 2017 році описаний не до кінця через нестачу статистичних даних.

Соя випередила навіть цукровий буряк

Соя – культура примхлива: під час спеки вона "вигоряє", а надлишкова вологість під час жнив не дає можливості зібрати врожай. З часом технологію вдалося поліпшити, а якість насіння покращити. Стабільна ціна та "вигідна економіка" сприяли поступовому збільшенню посівів культури. Також ця культура виконує роль мікродобрива, хороший попередник для зернових, джерело білка для різних кормів.

Зі слів заступника начальника управління – начальника відділу землеробства Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Олександра Книша, посіви сої на території Волинської області упродовж останніх років зберігаються на рівні 40 тис. га – понад 7 % у загальнообласній структурі посівних площ.

Як повідомив він, за посівною площею соя значно випередила навіть цукровий буряк, який тривалий час був провідною культурою в області. Динаміка посівів залежить від того, як господарства складають сівозміну і яку перевагу віддають певним культурам, тому кількість гектарів під культурами в межах області може мати певну строкатість (поля можуть охоплювати територію сусідньої Рівненської області).

Він звертає увагу, що соя – культура підвищеного ризику, оскільки має пізні строки дозрівання. Нестача "волинського" тепла часто призводить до втрат урожаю. Однак наука прогресує – і наразі з'явилося більше пластичних, менш вразливих і до дефіциту вологи, і до її надлишку сортів. З'явилися нові препарати, які є елементами сучасної технології вирощування, що дає змогу отримувати гарні врожаї.

"Середня врожайність сої на Волині у 2017 році – 22 центнери з одного гектара, валовий збір – 79,7 тис.тонн. Якщо порівняти з минулими роками, то маємо збільшення урожайності на 1,2 центнера з кожного гектара. Однак внаслідок складних кліматичних умов минулорічної осені, що спричинили зменшення зібраної площі сої, валовий збір – на 5,2 тис.тонн менший, ніж роком раніше", – каже експерт.

На погодні умови нарікає і керівник ФГ "Євгена Шелепіни", Євген Шелепіна та зауважує, що у його господарстві майже вдвічі скоротилися посівні площі під сою.

"Упродовж останніх років погодні умови не сприяють вирощуванню цієї культури. Хоча у попередні роки ми мали невисоку врожайність і зараз збільшили її до 27 центнерів, цього все ж недостатньо для вдалої економіки. Найбільше впливає брак вологи у найкритичніші періоди та понаднормова кількість опадів під час жнив. На жаль, культура стає нерентабельною", – розповідає аграрій.

На думку заступника директора СГ ТзОВ "Городище", Олександра Никонюка, у 2017 році чимала кількість виробників "погоріли" на сої. Усі чекали сприятливих погодних умов, адже переважно сою збирають у жовтні, листопаді і навіть при перших морозах. Сподівалися, що такі погодні умови дадуть змогу це зробити і в цьому році.

"Цьогоріч ніхто не поспішав збирати сою. Ми її зібрали, фактично, при вологості 18-19 %. Це нас врятувало, ми задоволенні, хоча і додалися затрати, аби висушити врожай. Ціна була прийнятнішою, порівняно з минулим роком, навіть підвищилася", – каже Олександр.

Із його слів, чимало аграріїв так і не встигли зібрати сою, бо вона, фактично, згнила і залишилася на полі.

"Соя дуже вибаглива. Її потрібно збирати вже у вересні місяці. На врожайність впливає і спосіб збирання. Якщо молотити зерновими жатками, то можна втратити 20-30 % врожаю. Потрібен технологічний підхід, лише тоді буде толк", – пояснює аграрій.

У Волинському регіоні ставку на сою робити не варто. Такої думки дотримується керівник ТОВ "П'ятидні" Валерій Діброва.

До прикладу, у 2017 році повернулася важка осінь. У попередні три роки осені, як такої, не було, практично весь час літо. Літо було холодніше, але сухе. Із збиранням сої не було ніяких проблем. Минулорічна осінь була насичена дощами, тому чимало господарств сою або не зібрали, або зібрали з дуже високою вологістю.

"Якщо у попередні роки ми збирали з вологістю від 18 до 15 %, то в 2017 році – від 28 до майже 30 %. Усі думали, що от зараз зберемо – і не встигли. Соя і соняшник – нетрадиційні культури для нашого регіону, тому ставити акценти саме них не варто. Можна не вгадати з погодою, адже під час збирання сої потрібно, щоб було сухо", – розповідає аграрій.

Вимагаючи повернути експортне ПДВ на олійні культури, аграрії організували акції протесту, перекривши основні автомагістралі у Черкаській, Рівненський та Хмельницький областях. Реакцією влади стали так звані "соєві правки", які передбачають, що відшкодування експортного ПДВ на сою скасовується з 1 вересня 2018 року.

У зв'язку і з цим на сайті електронних петицій офіційного інтернет-представництва Президента України навіть зареєстрували електронну петицію №22/042466 "Про відміну "соєвих правок", що дискримінують аграріїв". А також аграрії з усієї країни зібралися на Всеукраїнському Аграрному Вічі та підписали звернення до влади, аби та відмінила внесені зміни.

***

Підсумовуючи, можна сказати, що перспектив зростання ринку сої небагато. Як наслідок "соєвих правок", за прогнозами експертів, закупівельна ціна на сою знизиться. Через це, за попередніми підрахунками, аграрії втрачатимуть від 10 до 16 мільярда гривень щорічно. Також з'явиться проблема пошуку ринку збуту, якщо ціна на внутрішньому ринку не буде для них прийнятною. Господарства, які займаються тваринництвом, все ж не приберуть сою із сівозміни. Вона містить дуже багато білку і її додаватимуть у корми, а також вона є хорошим попередником для озимих культур.

Для інфографіки використано дані Головного управління статистики у Волинській області