Чи варто приводити дитину у дорослу роздягальню?

У мережі Facebook серед лучан, які відвідують спортзал, днями розгорнулася дискусія щодо того, чи коректно приводити у дорослу роздягальню спортивної зали дитину іншої статі. Мова йде не про маля, а про дитину більш старшого віку, яка, щоправда, на думку батьків, не може ще самостійно скористатися роздягальнею для своєю статі.

Поява хлопчика у жіночій роздягальні може створити незручності для жінок. Є думка, що така ситуація може бути неприємна і для дитини. Аналогічні ситуації можуть виникати і щодо тат, які беруть донечок у дорослу роздягальню.

ІА "Конкурент" попросило прокоментувати ситуацію кандидата психологічних наук, доцента кафедри практичної психології та безпеки життєдіяльності Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антонія Мельника, аби визначити, чи справді є загрози та як уникнути можливого конфлікту.

В описаній ситуації експерт бачить скоріше не психологічні проблеми, а морально-етичні. Адже є загально-суспільні норми, традиції поведінки, які формувалися роками і їх потрібно враховувати, щоб було комфортно усім.

"З дитини виросте нормальна людина, не потрібно боятися, що це спровокує якесь відхилення. А ось дорослим потрібно бути обережним щодо розмов у присутності дитини на цю тему. Тобто, коли дорослі починають виясняти стосунки, підвищувати голос, шарпати дитину, виясняючи, вивести її чи залишити у роздягальні, то це загострює надмірну увагу дітей до проблеми, якої для них і не було", – пояснює психолог.

Він зазначає, що у кожній громаді є власні традиції. Вони склалися роками та залежать від багатьох факторів.

Потрібно розуміти, що домашні звички не повинні суперечити прийнятим нормам моралі

"У деяких субкультурах є традиція брати дітей у лазню чи на нудистський пляжі. Якщо це існує і не приносить аморальності для оточення та самих дітей, то це може бути традицією. Дитина не повинна соромитися свого тіла, як і не повинна навмисне його демонструвати іншим. Однак є етичні табу, які накладає субкультура і їх потрібно враховувати. Наприклад, у нашій субкультурі з оголеним торсом може бути лише чоловік. Натомість є африканські племена, де оголений жіночий торс не суперечить нормам", – зазначає Антоній Мельник.

Він пояснює, що поруч із загальноприйнятими традиціями є більш індивідуальні – сімейні. Однак потрібно розуміти, що домашні звички не повинні суперечити прийнятим нормам моралі, оскільки це може породити конфлікт. Наприклад, у сім'ї може бути нормою ходити у спідній білизні в присутності дітей, це склалося традиційно, і сім'я не сприймає це, як щось аморальне. Втім, така традиція не поширюється на загал.

Вирішувати цю дискусію потрібно з питання: як зробити так, аби усім було комфортно. Адже подібні випадки можуть траплятися у роздягальнях спортзалів, аквапарків тощо.

Найліпше, аби у спортивних клубах були такі кімнати для батьків і дітей. Однак, оскільки таких переважно немає, варто інтуїтивно відчувати, чи може бути конфлікт (наприклад, відчуваєте погляди, перешіптування), або ж навіть перепитати у присутніх, чи не проти вони присутності дитини іншої статті.

"Якщо дорослі роблять зауваження і їм не комфортна присутність дитини іншої статі, то батьки повинні взяти це до уваги це. Адже громадське місце передбачає, що потрібно дотримуватися загальних правил соціуму, а не мікросоціуму – сім'ї", – додає психолог.