Чим загрожує Хрінницьке водосховище Луцьку
Рясні осінні опади та тепла зима принесли на Волинь клопіт. Уже із середини грудня розпочався зимовий паводок. Аби з'ясувати, яка ситуація нині та чи загрожує Волині і Луцьку повінь, ІА "Конкурент" звернувся за коментарями до начальника Волинського обласного управління водних ресурсів Ростислава Кравчука.
– Нині ситуація більш-менш нормалізується. Поки що паводок триває. На заплаві три річки: Прип'ять, Стохід та Стир. Але це стосується північних районів області: Маневицький, Любешівський райони. У Ратнівському районі рівні теж вже майже піднялися на заплаву у зв'язку з потеплінням, що настало днями, коли почав танути сніговий покрив. Нині у підтопленому стані 1600 гектарів сільськогосподарських угідь: 1000 гектарів у Любешівському, решта – у Ратнівському районі. З них підтоплені посіви в Ратнівському районі (близько 240 гектарів) та у Любешівському (близько 100 гектарів). Вони були затоплені до 10 січня. Тут для відкачування води працює 10 насосних станцій.
– Чи можна вже назвати суму збитків?
– Поки що не можна говорити про суму збитків. Потрібно бачити, як вода вплине на ділянки. Адже якщо посіви вимокли, то збитки будуть. Звичайно, збережуться посіви не у тому стані, який би хотілося. Певно, 30% урожаю буде втрачено. Хоча повторюся, що збитки визначить на місцях влада.
– Чи прогнозуєте ви весняну повінь в області?
– Поки що про повінь говорити рано. Снігу немає. Але ми залежимо від примх природи. Якщо будуть або дощі, або сніг, то у 20 числах лютого можна буде прогнозувати, якою буде повінь. Хоча, сьогодні рівні ґрунтових вод дуже високі, так само як і рівні в річках. У січні випало менше опадів – 70-80% від норми. А попередні чотири місяці минулого року майже двічі опади перевищували норму. Тому ситуація така склалася, що настав паводок.
– Ви зазначили, що страждають північні райони. Що можете сказати про Луцьк та Луцький район, адже Стир теж повноводний. Чи не перетвориться територія у селі Рованці біля річки, що заселена приватними садибами, на своєрідну Венецію, як це було кілька років тому?
– На рівень води в річці Стир також впливає Хрінницьке водосховище, яке розміщене у Рівненській області, в Демидівському районі. Поки що Стир у руслі, він не вийшов на заплаву, хоча рівні високі. (Стир вийшов на заплаву у Маневицькому районі, біля Колок.) Але якщо будуть опади і скинуть з водосховища… Хоча ми регулюємо щодня скиди та рівні води у водосховищі. Річкової загрози поки що немає. Але у нас будуються зараз ближче до води, у заплави заходять. В районі водозабірної свердловини луцького водозабору почали будівництво. У них будуть проблеми, адже ця територія затоплювалася споконвіків. Є наміри побудувати там захисну дамбу від річки Стир, насосну станцію. Але це дуже дорого буде коштувати. Потрібно буде постійно відкачувати воду через високий рівень ґрунтових вод.
– Щодо водосховища у Хрінниках, від якого залежить Рівненська АЕС, то не перший раз шириться інформація щодо можливого прориву дамби. На скільки реальні такі припущення і до чого це може призвести?
– Я згоден з тим, що говорять, бо щорічно там буваю у складі комісії, що складається зі спеціалістів служби надзвичайних ситуацій, водогосподарників, рибаків залучаємо. Ми відвідуємо водосховище, аби розробити порядок пропуску повені. Саме водосховище займає 1830 гектарів, частина з яких – це волинська територія. Водосховище на балансі КП "Стир" (Демидівська районна рада). Дамба теж їхня. На дамбі шість шлюзів для паводкового водоскиду і два для поступлення води до гідроелектростанції. Якщо води багато, то шлюзи для паводкового водоскиду починають відкривати. Та частина, де ці шість шлюзів, там є пошкодження, тріщини, сочиться вода. Така ситуація близько трьох років. Ми зверталися до органів місцевої влади, зустрічалися з рівненськими колегами, аби ініціювати ремонт. Підводне обстеження робили водолази і на підставі їхнього висновку районна влада розробила проект для ремонту греблі. Його вартість близько 18 мільйонів, але це було кілька років тому. На жаль, коштів не добилися. Звернення були і до волинських депутатів... Хоча це компетенція Рівненської області. Однак, якщо воно рване, то збитки будуть і для Волинської області. За нашими підрахунками, близько 26 населених пунктів у чотирьох районах області будуть частково підтоплені.
– Якщо говорити про міста, то які можуть постраждати?
– З великих пунктів – це Луцьк, Рожище. Ціни на ремонтні роботи ростуть і, певно, вже треба перераховувати проектну документацію. Потрібно було би вирішувати питання для співфінансування з місцевими бюджетами, адже там багато баз, які приймають людей, бо вони зацікавлені в існуванні водосховища. Для Волині, якщо спустити водосховище, великої проблеми не буде. Постраждають люди, які там живуть, мають якісь заробітки.
– Скільки років водосховищу та коли його ремонтували востаннє?
– Його побудували у 50-тих роках минулого століття. Водосховище на початку 90-тих років спускалося. Проводили капітальний ремонт. Русло тоді заросло чагарниками. У кінці 90-тих сховище було знову наповнене водою. Але вже потребує ремонту.
– Чи можна робити ремонт без осушення?
– Так. Зараз є технології, при яких не потрібно спускати. Є методика, яка дозволяє закачати у тріщини спеціальний розчин. Роботи можуть провести водолази.